- •2.З’ясувати і пояснити особливості процесу виховання
- •3.Охарактерезувати систему педагогічних наук,розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •4.Розкрити сутність особистісного підходу у вихованні,сформувати основні вимоги до організації виховного процесу.
- •5.Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна спів ставити через визначення спільного й відмінного між ними.Встановіть і поясніть це спільне й відмінне.
- •6.Сформувати основні завдання,розкрити зміст та визначити педагогічні умови організації трудового виховання у сучасній школі.
- •8.Що таке конфлікт у вихованні?Охарактерезувати структуру,визначити типи конфліктних ситуацій.Стилі поведінки у конфлікті.
- •9.Вказати і пояснити основні фунції процесу навчання.
- •10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
- •12.З’ясувати трудності і суперечності сімейного виховання.
- •13.Що таке навчання як педагогічний процес?Вкажіть основні структурні елементи процесу навчання.
- •14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
- •15.Охарактерезувати систему дидактичних принципів,намітити шляхи реалізації одного з принципів навчання.
- •16.Визначити основні завдання підготовки школярів до подружнього життя.
- •17.Які способи (форми) організації навчальної діяльності школяра на уроці вам відомі?
- •18.Встановити взаємозв’язок понять «розвиток» , «виховання» , «соціалізація» особистості.
- •19.Охарактеризувати діяльність вчителя та учнів у процесі навчання.Розкрити роль мотивів в учінні школярів.
- •20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •21.З’ясувати сутність педагогічної діагностики : діагностика,діагностування,контроль та оцінка успішності?
- •22.Виділити у понятійному апараті педагогіки головне поняття,дайте його сутнісну характеристику.
- •23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
- •24.Розкрити сутність філософсько – світоглядної підготовки школярів,шакреслити шляхи формування світогляду
- •25.Охарактеризувати поняття «метод», «прийом», «засіб» навчання.Які класифікації навчання вам відомі.
- •26.Визначити й обгрунтувати основні вимоги до організації діяльності у виховному процесі.
- •27.Охарактеризувати методи навчання за джерелами одержання знань.
- •28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.
- •29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.
- •30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів
- •31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень
- •33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі.
- •35.Розкрити структуру процесу засвоєння знань учнями.
- •36.Що таке діяльність особистості? з’ясувати особливості виховної діяльності, охарактеризувати її види.
- •37.Здійснити порівняний аналіз головних вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра,підлітка й старшокласника у навчальній діяльності.
- •38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.
- •Основні обов’язки класного керівника :
- •40.Вказати на основні стилі(стратегії) поведінки в конфлікті.Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.Особливості управління педагогічним конфліктом.
- •42.Які ідеї сучасної ідеології виховання мають бути покладені в основу зміту особистісно зорієнтованих технологій виховання?
- •43.Що таке методологія педагогіки?Охарактерезувати основні філософські напрямки,що виступають у якості різних людинознавчих наук,в тоу числі й педагогіки.
- •44.Розкрити найважливіші закономірності процесу виховання.
- •45.Сформувати і пояснити основні вимоги до сучасного уроку в школі.
- •Визначають ряд вимог до уроку, які необхідно враховувати :
- •46.Дати визначення «метод» , «прийом» , «засіб» виховання.На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?
- •47.Охарактеризувати типологію уроків за дидактичною метою.
- •48.Пояснити з якою метою використовувалися група методів формування свідомості особистості вихованця .Сформувати основні вимоги до їх реалізації.
- •49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
- •50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
- •51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
- •52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
- •55.Відомо, що відносно самостійними видами діяльності педагога є викладання і виховна робота.Охарактеризувати їх.
- •56.Визначити ознаки виховного колективу.Розкрити його основні етапи (стадії) розвитку.
- •57.Охарактеризувати державні нормативні документи,в яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •58.Довести,що виховання – це процес інтеграції загальнолюдських цінностей.
- •59.Відомо,що основна фунція педагога є управлінська(управління педагогічним процесом).З’ясувати яким чином вона реалізується на кожному з етапів даного процесу.
- •60.Визначити місце особистості у системі колективних відносин,назвати ознаки колективу.
23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
Успіхи навчально-пізнавальної діяльності учнів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються й фіксуються в оцінці успішності - системі певних показників, які відображають об'єктивні знання, уміння та навички.
Оцінювання знань - визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях учителя знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.
За словами В. Сухомлинського, "найголовніше заохочення і найсильніше (та не завжди дійове) покарання в педагогічній практиці - оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури".
З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів запроваджено 12-бальну шкалу, побудовану за принципом урахування їх особистих досягнень. При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:
- характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;
- якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти і розв'язувати проблеми, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
На основі цих орієнтирів виокремлюють чотири рівні навчальних досягнень учнів, які характеризуються такими показниками:
1) початковий рівень. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу - елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
2) середній рівень. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
3) достатній рівень. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно засвоює знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча бракує власних суджень. Учитель здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
4) високий рівень. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Норми оцінок - конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу.
Щоб об'єктивно оцінити знання учнів, треба перевірити засвоєння теоретичного матеріалу та вміння застосовувати його у стандартних і нестандартних ситуаціях. З цією метою проводять урок-залік з використанням магнітофона або кодоскопа. Добирають 10-12 запитань різної складності, що потребують не лише відтворення знання про явище, закон чи формулу, а й застосування до пояснення певного факту і записують їх на магнітофон з інтервалом 40- 70 секунд. Крім того, учні повинні ще розв'язати дві задачі: просту й підвищеної складності. Урок проводять у такий спосіб: половина учнів працює з магнітофоном (пишуть диктант з фізики), інші розв'язують задачі, відтак міняються ролями. Запитання і задачі вчитель готує у двох варіантах, що унеможливлює списування. Робота з магнітофоном потребує особливої пильності. Діти, які не встигли запам'ятати зміст запитання, звертаються по допомогу до товаришів і тому не можуть відповісти на запитання протягом паузи.