- •Педагогіка як наука
- •Назвіть і охарактеризуйте галузі педагогічної науки
- •Об'єкт, предмет і функції педагогіки.
- •Характеристика основних педагогічних категорій
- •Основні методи науково-педагогічних досліджень
- •Концепції які складають філософські основи методологію педагогіки
- •Фактори розвитку та формування особистості.
- •Поняття розвиток особистості
- •Вплив соціалізації, начання і виховання на розвиток формування особистості
- •Поняття індивід особистість та індивідуальність
- •Сутність педагогічної діяльності як особливий вид соціальної діяльності. Назвіть і охарактеризуйте їх основні види
- •Основна функція вчителя
- •Поняття зміст освіти. Його історичний розвиток
- •Структурні компоненти змісту освіти та їх взаємозв’язки
- •Назвіть і охарактеризуйте філософський напрям,який є провідним на сучасному етапі розвитку педагогічної науки
- •Види і сучасні концепції навчання
- •Дистанційне навчання
- •Особливості класно урочної системи навчання
- •Предмет і завдання дидактики. Основні категорії певні наукові праці і теорії навчання.
- •Процес навчання і пізнання пільне і відмінне
- •Поняття навчання процес навчання, навчальний процес
- •Структурно - логічна побудова діяльності учнів
- •Диференціація навчання
- •Організаційний аспект діяльності учнів на уроці і т д.
- •40.Пояснювально ілюстративне навчання. Порівняти з проблемним
- •42. Процес виховання як процес інтеріоризації загально людських цінностей
- •43. Мета гуманістичного виховання. Особливість в системі гуманістичних відносин.
- •44. Найважливіші принципи процесу виховання умови їх використання. 3 обгрунтувати .
- •45. Принципи виховання які мають бути покладені в основу сучасни підходів до виховання. Охарактеризуйте їх.
- •45. Принципи виховання, які мб покладені в основу сучасних підходів до вих. І охарект їх.
- •46. Обґрунтуйте принципи культуро відповідності та природовідповдності у вихованні.
- •47 Основні ідеї сучасної концепції виховання.
- •48. Визначте і охарактеризуйте мету гуманістичного виховання.
- •49. Обґрунтуйте власне бачення проблеми виховного ідеалу.
- •50. Методи прийому і засоби вих.. Сучасна теорія методів вих. У контексті особист орієнт вихов технол.
- •51. Обгрунт сутність процесів вих. Самових перевих . Від яких факторів залежить результативність перевиховання.
- •52. Встановіть співвідношення процесів вихов самових перевихов.
- •53. Охарактеризуйте зміст базової культури особ-ті.
- •54. Обгрунт зв'язок процесів вихов та самових.
- •55. Обгрун сутнть та складіть схему перевиховання.
- •56. Охаракт процес самовиховання. Етапи самових.
- •58. Встановіть співвідношу бко та зміст освіти.
- •59. Розкрийте зміст та назвіть шляхи формув громадянської культури осо-ті..
- •60. Дайте характеристику громадянськості як інтеграл якості особ-ті.
- •61. Розкрийте зміст правової культури осо-ті, як складової громад культури.
- •62. Розкрийте зміст моральної культури осо-ті. Шляхи її формування.
- •63. Охарактеризуйте методи виховання.
- •64. Запропонуйте шляхи формування естетичної культури особистості.
- •65. Визначте завдання фіз. Вих. Особ-ті. Основні шляхи.
- •66. Обґрунтуйте залежність між змістом освіти та збк особ-ті.
- •67. Виховання відповідальності як мета виховної дія-ті.
- •68. Охарактериз відповідальність як якість особливості та спроектуйте її виховання.
- •69. Обґрунтуйте співвідношення відповідальності і свободи особистості.
- •70. Назвіть вимоги до застосування методу покарання у виховній практиці.
- •72. Чи можна вважати конфлікт способом глибинного пізнання людини.
- •73. Розкрийте динаміку конфлікту та особливості стратегії поведінки у ньому.?????
- •74. Назвіть і охарактериз основні види конфліктів.
- •75. Сутність та змістова характер виховного колективу. Роль колективу у розв особ-ті.
- •76. Обгрунтуйте основні фун-ї колективу.
- •77. Етапи розвитку колективу.
- •78. Встановіть взаємозв’язок процесів розвитку осо-ті і розв колективу.
- •79.Обгрунтуйте роль колективів вільного спілкування у розвитку особ-ті.
- •80. Визначте специфіку підготовки молоді до сімейного життя на сучасному етапі розвитку сус-ва.
- •81. Поєднання зусиль школи та сімї у справі підготовки учнівської молоді до сімейного життя.
- •82. Дайте визначення та встановіть взаємозв’язок понять виховання навчання розвиток освіта.
- •83. Назвіть і охаракт шляхи педагогічної самоосвіти вчителя.
- •85. Обґрунтувати поняття: виховання, виховуваність вихованість.
- •86. Основні понятт традиційної теорії внутрішкільного керівництва(керівництво, управління адмінустрування)
- •87.Основні підходи до визначення поняття педагогічний менеджмент.
- •88. Характеристика фун-й і принципів педагогічного менеджменту .?????
- •89. Сутність професійної дія-ті керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти.
- •90. Охарактеризуйте систему освіти в Україні.
Педагогіка як наука
Педагогіка – наука про виховання, освіту і навчання людини на всіх вікових етапах його розвитку.
Назва її походить від грецьких слів “paidos” — дитина і “ago” — веду, тобто “дітоводіння”. У Давній Греції так називали рабів, які супроводжували дітей рабовласників до школи, пізніше — вільнонайманих людей, котрі займалися наставництвом, вихованням та навчанням дітей. Називали ще їх педономами, дидаскалами, майстрами.
До XVII ст. педагогіка розвивалась у лоні філософії, що була тоді майже всеохоплюючою системою наукових знань. Але розвиток матеріального виробництва і духовної культури, зростання у зв'язку з цим ролі освіти і школи, розширення та ускладнення навчально-виховної діяльності й збагачення відповідного фахового досвіду зумовили виокремлення педагогіки в самостійну науку.
Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємозв'язках з іншими науками.
Предмет педагогіки – виховання як особлива функція суспільства.
Педагогіка досліджує виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя і праці, розкриває його сутність, закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які регулюють виховну діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Вона аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, прогнозувати результати виховання і здійснювати його відповідно до потреб суспільства.
Педагогічна наука виникла і розвивалась як теорія виховання підростаючих поколінь. Зумовлено це тим, що людина, її духовні та фізичні якості формуються в дитинстві, підлітковому віці та юності. Саме у ці періоди життя розвиток особистості відбувається найбільш інтенсивно, формуються найголовніші її риси та особливості — розумові та фізичні сили, основи світогляду, переконань, моральних почуттів, риси характеру, спрямованість потреб, інтересів, уподобань тощо. Тому істотні прогалини і недоліки у вихованні, допущені в ранньому віці, ліквідувати пізніше надзвичайно важко, а іноді й неможливо.
Педагогіка вивчає процеси виховання, освіти і навчання лише у властивих їй межах, розглядає у цих процесах тільки педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких загальнопедагогічних засадах, завдяки яким засобам виховної роботи потрібно будувати виховний процес, освіту і навчання людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів.
Назвіть і охарактеризуйте галузі педагогічної науки
Педагогіка як наука поділяється на ряд самостійних педагогічних дисциплін:
1) Загальна педагогіка – наука, яка вивчає основні закономірності здійснення навчально-виховної діяльності і функціонування освіти;
2) Вікова педагогіка – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей людини. Тут можна також навести також таку науку, як андрагогіка – педагогіка дорослих;
3) Історія педагогіки – наука, що вивчає минуле педагогіки і відбирає той досвід, що може бути використаний в наш час;
4) Порівняльна педагогіка – вивчає особливості здійснення педагогічної діяльності в різних країнах з метою визначення позитивного педагогічного досвіду для вітчизняної системи освіти;
5) Дидактика – це теорія навчання;
6) Теорія виховання;
7) Соціальна педагогіка;
8) Спеціальна педагогіка.
Декотрі з цих наук вже стали галузевими. Так наприклад дидактика поділяється на дидактику загальну і дидактику галузеву. Загальна дидактика вивчає основні закономірності здійснення навчальної діяльності, а галузева дидактика в свою чергу вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретних умовах (соціальних, вікових). Галузева дидактика поділяється ще на дві науки – галузева дидактика (часто називають галузева дидактика №2) і методика викладання. Галузева дидактика 2 вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретному соціальному середовищі. Методика викладання вивчає основні закономірності та особливості здійснення навчальної діяльності в умовах вивчення конкретного навчального предмету (тобто методика викладання фізики, методика викладання політології тощо).
Соціальна педагогіка – це галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-стандартному середовищі. Але це не є найголовнішою її рисою. Соціальна педагогіка вивчає вплив соціального середовища на ефективність навчальної діяльності.
До соціальної педагогіки відносяться:
1) педагогіка праці – вивчає здійснення навчально-виховної діяльності в умовах виробничих відносин;
2) педафтологія – вивчає особливості формування особистості вчителя-викладача;
3) професійна педагогіка (в західній педагогіці як підрозділ соціальної педагогіки, у нас – окрема наука).
Спеціальна педагогіка – галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-нестандартному середовищі. (Соціально-стандартне середовище – це та частина суспільства, соціальні інтереси якої узгоджуються з соціальними інтересами решти суспільства, і поширення якої не несе в собі загрози для суспільства в цілому. Соціально-нестандартне середовище є антиподом до соціально-стандартного.).
Наприклад, студентство – специфічне соціальне середовище, але його поширення не несе небезпеки для суспільства, отже це є соціально-стандартне середовище. В'язні – специфічне середовище, інтереси якого не співпадають з інтересами решти, поширення якого є небезпечним, отже це є соціально-нестандартне середовище.
Спеціальна педагогіка підрозділяється на такі науки:
1) олігофренопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі розумово-відсталих людей;
2) тифлопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням зору;
3) сурдопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням слуху;
4) логопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням вимови;
5) дефектологія – вивчає особливості впливу різних фізичних та психічних вад на навчально-виховний процес;
6) пенітенціарна педагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі в'язнів (порушення волі);
7) ресоціалізаційна педагогіка – вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності з метою соціальної адаптації людей, які відбули покарання або таких, які перенесли тривалі хвороби;
8) ревалідаційна педагогіка – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі фізично або психічно ослаблених людей (не хворих);
9) педагогіка превентивна – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з метою запобігання вчинення суспільно-небезпечних дій.
Ресоціалізаційна педагогіка вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності з метою соціальної адаптації людей, які відбули покарання або таких, які перенесли тривалі хвороби. Людина, яка потрапляє, скажімо, в аварію, чи перенесла якусь тривалу хворобу, вона вибивається з колії суспільного життя і потребує певної допомоги для того, щоб в це суспільство повернутися.
Пенітенціарна педагогіка в більшості країн Заходу рухається в напрямку гуманізації умов утримування в місцях позбавлення волі, гуманізації суспільних відносин. І тут варто звернути увагу на таку норму: покарання повинно бути адекватним до середніх соціальних умов, які існують у суспільстві.. Отже, обмежується лише простір пересування людини. Якби у нас застосували подібні умови, то покарання стало б заохоченням вчинення різних злочинів.
Ревалідаційна педагогіка– це педагогічна наука, яка відноситься до спеціальної педагогіки, і яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі фізично або психічно ослаблених людей (не хворих).