41 Моделі економічного розвитку. Специфічні риси економічної моделі нових індустріальних країн (нік). Характеристика нік першої хвилі.

до нових індустріальних країн (НІК) відносять ряд країн Азії, що характеризуються високими темпами економічного зростання. НІК виділились з країн, що розвиваються, у 60-х роках ХХ ст. У формуванні НІК можна виділити 4 етапи. На першому чотири країни Південно-Східної Азії (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Південна Корея) досить швидко досягли великих соціально-економічних зрушень і практично зрівнялися з державами, які мали стабільно високі темпи економічного зростання. На другому етапі до цих країн додалися ще Малайзія, Таїланд. На третьому і на четвертому етапах в групу НІК почали включатись інші країни. З'явились цілі регіони, які можна оголосити індустріальними, стабільно зростаючими. Це відразу ж стало помітним явищем у світовій економіці (динамічний розвиток деяких країн, що розвиваються, які дістали назву "нові індустріальні країни" (НІК)). За відносно короткий час ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі праці. Причинами цього стали:

Фінансова допомога США і Японії

Дешева і водночас кваліфікована робоча сила

Вигідне економіко-географічне положення

Спеціалізація на продукції повсякденного попиту

Швидкий розвиток цих країн перш за все пов’язаний з розвитком міжнародної торгівлі НІК з розвиненими країнами. Вражаючий “ривок” азіатських НІК зумовлений об’єктивними процесами у світовій економіці. Залучення ТНК до індустріалізації виявилось найбільш значним у тих країнах, які раніше за інших перейшли до експортоорієнтованої моделі розвитку національної економіки і створили сприятливий клімат для іноземних інвестицій. З середини 80-х років у зв’язку із зростанням вартості робочої сили, з підвищенням курсів національних валют (відносно долара) НІК почали втрачати власні порівняльні переваги у виробництві працемісткої продукції і переорієнтувались у бік технологічно складної, наукомісткої продукції. Такий процес мав назву “ступінчастої" індустріалізації, коли кожна країна піднімаючись технологічними сходами вгору, звільняє нижню сходинку для інших. Результатом цього процесу став значний економічний розвиток НІК, змінилися макроекономічні пропорції економіки, сталися зрушення у структурі промислового виробництва. У переважній більшості НІК сьогодні обробна промисловість і сектор послуг є головними. В обробній промисловості провідне місце займають сучасні галузі електроніки, машинобудування, хімії. Однією з швидко зростаючих галузей є точне машинобудування, виробництво та ремонт кораблів, автомобілів. Наслідком цього стали зрушення у товарній структурі експорту: зменшилася питома вага продовольства, с/г та інших видів сировини і значна збільшилася частка продукції переробної промисловості (54,3%), зокрема галузей названих вище, а також легкої промисловості (одягу, взуття).

43 Транспортна система світу. Показники роботи світового транспорту. Географія головних видів транспорту (залізничного, авіа, морського судноплавства).

Транспортна система світу складається з наземних (залізничний та автомобільний), водних (морський, річковий і озерний) та інших (трубопровідний і авіаційний) видів транспорту.Залізничний транспорт є другим за пасажиро- та вантажоперевезеннями. У високорозвинених країнах здійснюється електрифікація залізниць, набувають поширення швидкісні траси, водночас частина залізниць замінюється автомобільними дорогами. Найбільшу довжину залізниць мають США, Канада та Росія.Автомобільний транспорт є головним за пасажироперевезеннями. Нині багато уваги приділяється пошуку нових видів чистого автомобільного пального та поліпшенню якості доріг. Найбільшу довжину автошляхів мають США, Індія та Японія Морський транспорт здійснює 80 % вантажоперевезень. Його основою є торговельний флот, найбільшу частину якого становлять танкери. Найчисленніший флот мають Панама й Ліберія. Серед морських портів найбільшим є Роттердам у Нідерландах. Міжнародними морськими судноплавними каналами є Суецький, Панамський та Кільський. Нині зменшується значення внутрішнього водного транспорту, зростає роль трубопровідного та повітряного. Найбільша густота трубопроводів та авіаліній — у високорозвинених країнах.Сучасне світове господарство не може існувати без міжнародних економічних зв'язків. Головними їх формами є: зовнішня торгівля, кредитно-фінансові відносини, науково-технічні зв'язки, надання послуг та міжнародний туризм.трубопровідний транспорт посів третє місце за вантажообігом, поступившись лише морському та залізничному. Він перекачує 97 % нафти та майже весь природний газ.Загальна довжина трубопроводів перевищує 1,5 млн км. З них 700 тис. км становлять газопроводи, 500 тис. км — нафтопроводи, решту — продуктопроводи, якими транспортують різні хімічні речовини (аміак, етилен, гас тощо). За довжиною трубопроводів провідне місце посідають США, Росія та Канада. Найдовшим у світі нафтопроводом є «Дружба» (5,5 тис. км), який починається в Росії і, прямуючи територією України, забезпечує нафтою держави Центральної Європи. Серед газопроводів немає рівних «Прогресу» (4,5 тис. км), який транспортує західносибірський газ із Росії через територію нашої країни до Європи.Повітряні перевезення використовуються для транспортування вантажів, що швидко псуються: тропічних фруктів, екзотичних квітів, а також пошти й коштовностей. Роль повітряного транспорту в перевезенні людей зростає. За цим показником він поступається лише автомобільному та залізничному, а в міжконтинентальних перевезеннях є навіть першим. Передові позиції за авіаперевезеннями пасажирів посідають США., Японія, Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Австралія.. 55 % усіх перевезень припадають на міжнародні лінії, 45 % — на внутрішні.Основу світового повітряного транспорту становить мережа аеропортів. У світі їх налічується близько 25 тис. Найбільшими вважаються аеропорти, пасажирообіг яких становить понад 10 млн чол. на рік. Половина їх — у США. Найбільше пасажирів приймають американські аеропорти Атланта (90 млн щорічно) та О'Хара в Чикаго (69,4 млн). Деякі великі міста обслуговує кілька аеропортів: Москву — 5, Нью-Йорк — 3, Париж, Лондон, Токіо, Київ.