74.Методика роботи з статистичними матеріалами на уроках географії.

Використання статистичних матеріалів на уроках географії сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, їх самостійності під час оцінювання окремих географічних процесів і явищ. Статистичні показники подаються в підручниках і навчальних посібниках з географії у вигляді абсолютних і відносних величин та коефіцієнтів.Абсолютні величини мають інформативний характер.За їх допомогою вказуються якісні та кількісні характеристики об’єктів і явищ.Відносні величини виражають результат зіставлення абсолютних величин одна з одною, дають змогу визначити і виділити певні закономірності.Коефіцієнти –це показники, що відображають особливості окремих процесів і явищ. У навчальному процесі виділяють такі форми робити:- збирання необхідних статистичних показників; -порівняння статистичних характеристик; -визначення узагальнених статистичних даних; -аналіз статистичних матеріалів, що містяться у таблицях, графіках, діаграмах, схемах;- побудова графіків,діаграм.

75.Методика роботи з картами на уроках географії. Сутність розуміння карти, вміння читати карту, знати її. Класифікація навчальних географічних карт. Функції карт в навчальному процесі. Система методичних прийомів, які сприяють розумінню карти, вмінню читати карту, знати її.

Карта виступає важливим чинником, який об’єднує фізичну, соціальну та економічну географію. Метою роботи з географічними картами є:-формування в учнів знань про карту як модель земної поверхні, що відображає просторові і часові особливості певної території або явища;-уміння користуватися картою як джерелом знань;-сприяння розумовому розвитку дітей (розвитку уяви, просторового та абстрактного мислення).-Читання карти є складовою картографічного методу добування інформації. Це складний процес, і його слід виконувати у два етапи. Перший етап — вивчення пояснювального апарату карти (назва, легенда, масштаб). Другий етап — вивчення змісту карти. Під час роботи з картою вчитель повинен орієнтувати учнів на три рівні читання карти.-рівень — це елементарне читання плану місцевості і фізичної карти в початковій школі. При такому читанні карти учень спирається, в основному, лише на свій життєвий досвід.-рівень — це коли до власного досвіду додаються набуті географічні знання (5-7 класи). Учень повинен вміти за допомогою карти розповісти про властивості об’єктів, які на ній зображені, і відтворити просторові уявлення про їх розміщення. Бажано, щоб вивчення й аналіз карти закінчувалися складанням географічних описів або характеристик.

III рівень — це вміння працювати з картами різної темати- ки чи комплексними картами, а також з допоміжними даними, що можуть бути на полях карти (графіки, діаграми тощо). Результатом такої роботи має бути комплексна характеристика певної території, об’єкта, явища.Істотну допомогу для розуміння карти і вміння працювати і нею дають практичні роботи з контурними картами та картосхемами.Контурні карти можна використовувати під час вивчення нового матеріалу, для його закріплення, контролю знань учнів. Нанесення та позначення географічних об’єктів на кон­турну карту допомагають учням не лише швидко запам’ятовувати їх та орієнтуватися на карті, а й сприяють кращому розумінню символіки карт, їх змісту та методики оформлення.У курсах шкільної географії також передбачається формування необхідних умінь складати картосхеми і картодіаграми (за допомогою методу якісного фону).Для кожного географічного курсу розроблені географічні атласи. Це збірники навчальних тематичних карт, що містять відповідні характеристики окремих об’єктів, діаграми, таб- миці, картосхеми. Атлас — посібник, який використовується переважно для самостійної роботи учнів.Рельєфні карти — це спроба подати об’ємне зображення іемної поверхні. Адже об’ємні зображення форм земної поверхні є значно наочнішими, порівняно з площинними. На рельєфних картах добре проглядаються лінії хребтів, форми річкових долин, вододіли, співвідношення рівнин і гірських систем. На уроках географії використовують також блок-діаграми і профілі. Блок-діаграми — це розрізи окремих частин земної кори, вони передають не лише особливості земної поверхні, а й внутрішню її будову. Профілі — це вертикальні розрізи земної поверхні за певними напрямками. )

103.Позакласна робота з географії, її цілі, зміст, основні форми.

Метою позакласної роботиє:-формування в учнів навичок самостійної творчої діяльності з географії у позаурочні години;-Поглиблення та розширення знань, здобутих безпосередньо на уроеах географії та інших природничих наук;-розвиток пізнавальнах інтересів учнів, розширення їхнього світогляд, підвищення загальної культури;-Виховання любові до ріного краю, своєї Батьківщини; -зацікавлення учнів безпосередньою участю у збереженні, відновленні та примноженні багатств, їх охороні та раціональному використанні.Методи проведення позакласної роботи з географії: 1. Словесні методи-лекція, бесіда, доповідь, інтерв’ю.2.Практичні методи використовуються вчителем як для групових, так і для індивідуальних занять.3. Спостереження-один з найцікавіших для учнів видів позакласної робрти.Спостореження можуть бути метеорологічними, фенологічними, гідрологічними, геологічними.Цей метод формує в учнів навички самостійної творчої роботи, розвиває у них пізнавальні інтереси.4. Дослідницько-експериментальний метод- метод, який використовується у процесі вивчення процесів і явищ, які не можна спостерігати в природі протягом, короткого часу.5 Конструювання та моделювання. Цей метод використовується дуже часто, враховуючи сучасний стан забезпечення школи приладами та обладнанням. До того ж ним цікавляться діти, які мають здібності роботи їх своїми руками.6. Екскурсійно- туристичний метод-це проведення екскурсій та туристських походів на природі, природоохоронні, антропогенні географічні об’єкти, в музеї на виставки.Це один із найцікавіших для учнів методів позакласної роботи, який підвищує мотивацію учнів у вивченні географії.7. Вивчення різноманітних джерел географічних знань. Цей метод формує в учнів навички самостійної творчої роботи, розвиває у них пізнавальні інтереси. Він передує спостереженням, екскурсіям, походам.8.Картографічний метод-Цей метод використовується для поглибленого вивчення змісту карт, їх аналізу, зіставлення, вимірів на карті.Форми позакласної роботи:Гурток, секція, географічний або туристсько-краєзнавчий клуб, дитяче географічне товариство, краєзнавчий музей.