Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
314.35 Кб
Скачать

19.3. Основні риси галузевої структури господарства

Україна — індустріально-аграрна держава Східної Європи. її народне господарство — це сукупність територіально взаємопов'язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Галузева структура господарства — це склад, співвідношення і зв'язки між окремими галузями країни (поділ її господарства на окремі галузі).

Окремі галузі народного господарства України відрізняються значною часткою валового суспільного продукту, тобто сумою матеріальних благ, вироблених суспільством країни за рік. Провідною і найважливішою галуззю виробничої сфери України є промисловість. У ній створюється близько 67 % валового суспільного продукту держави. На другому місці за цим показником (близько 14 %) сільське господарство. Потім будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля, матеріально-технічне постачання і заготівля.

В останні роки питома вага промисловості, транспорту і зв'язку постійно збільшувалася, а частка сільського господарства у валовому суспільному продуктові нашої держави знижувалася.

Процеси зміни галузевої структури господарства в Україні будуть продовжуватися і надалі. Вони зумовлені об'єктивними ринковими реформами. Безперечно, у зв'язку з передачею землі у приватну власність значення і питома вага сільського господарства і взагалі АПК почнуть зростати. Натомість знизиться частка промислового виробництва. На віддаленішу перспективу можна передбачити перетворення туристично-рекреаційного комплексу в одну з провідних галузей господарства.

19.4. Сучасні проблеми розвитку територіальної організації

Невідповідність між практично безмежними можливостями української економіки і сучасним її станом очевидна. Основна причина кризи в економіці України полягає в тому, що в перші роки досягнення незалежності не були здійснені реальні економічні реформи.

У господарстві досі переважають енерго- і матеріаломісткі екологічно небезпечні виробництва. Багато підприємств випускають продукцію низької якості і високої собівартості, яка неконкурентоспроможна на внутрішньому і зовнішньому ринках. Чимало проблем у сільському господарстві, де продовжують існувати віджилі колгоспи.

Далека від досконалості і територіальна організація господарства, що дісталася Україні у спадок від колишнього СРСР. В одних районах зосереджені значні виробничі потужності, інші території надзвичайно слабко розвинуті. Неоптимальні і господарські зв'язки. Україна не змогла їх зосередити в межах своєї держави і продовжує розвивати не завжди ефективні зв'язки з деякими країнами, даючи роботу іноземним робітникам, в той час як власні підприємства стоять.

Гострою є проблема втрати Україною свого власного внутрішнього ринку. Законодавство нашої країни не захищає вітчизняного товаровиробника і створює пільгові умови для іноземних виробників. Тому ми маємо парадоксальну ситуацію, коли вітчизняні яблука, вирощені за 5 кілометрів від Києва витіснені яблуками, що вирощені за 20 тисяч кілометрів від столиці у Чилі. Російська поліграфічна промисловість повністю зруйнувала вітчизняний український ринок газет і книжок. Те саме можна сказати і про нашестя російських автомобілів, польських харчових продуктів тощо. За таких умов вітчизняна економіка ніколи не буде працювати.

. ПРОМИСЛОВІСТЬ