- •17. Економіко- і політико-географгчне положення україни
- •17.1. Проголошення незалежності України та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі
- •17.2. Економіко-географічне положення і його господарська оцінка
- •17.3. Сучасний адміністративний поділ
- •17.4. Геополітичні аспекти взаємодії з іншими державами
- •17.5. Місце України на політичній і економічній карті світу
- •18. Населення і трудові ресурси
- •18.1. Територіальні відмінності і чинники розміщений й густоти населення
- •18.2. Природні й екологічні умови життя населення та їхній вплив на основні показники його розміщення
- •8.3. Природний рух населення
- •18.4. Вікова і статева структура
- •8.5. Погіршення демографічної ситуації та шляхи розв'язання цієї проблеми
- •18.6. Економічна криза і демографічна політика
- •18.7. Міграція населення, види і причини
- •18.10. Урбанізація та регіональні відмінності в її рівнях
- •19. Формування господарського комплексу україни та його структура
- •19.1. Поняття про господарство і національний господарський комплекс
- •19.2. Історія формування господарського комплексу
- •19.3. Основні риси галузевої структури господарства
- •19.4. Сучасні проблеми розвитку територіальної організації
- •20.1. Загальна характеристика розвитку і розміщення промисловості
- •20.2. Галузева структура, спеціалізація і основні міжгалузеві комплекси
- •20.3. Сучасні проблеми і перспективи розвитку та розміщення промисловості
- •21. Паливно-енергетичний комплекс
- •21.1. Структура, місце і роль у господарському комплексі
- •21.2. Вугільна промисловість
- •21.3. Райони добування і використання вугілля
- •21.4. Проблеми і перспективи подальшого розвитку
- •21.5. Нафтова і газова промисловість
- •21.6. Основні райони нафто- і газовидобутку
- •21.7. Перспективи розвитку нафтової та газової промисловості
- •21.8. Електроенергетика, її структура, розвиток і розміщення основних типів електростанцій
- •21.9. Екологічні проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •22.1. Структура, місце і роль у господарстві
- •22.2. Чинники розвитку і розміщення
- •22.3. Сировинна база
- •22.4. Географія чорної металургії
- •22.5. Кольорова металургія
- •22.6. Основні галузі та їх розміщення
- •22.7. Проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу
- •23. Машинобудівний комплекс
- •23.1. Значення, місце і роль у господарстві
- •23.2. Структура і принципи розміщення
- •23.3. Розміщення окремих галузей
- •23.4. Територіальна організація машинобудування
- •23.5. Проблеми і перспективи розвитку
- •4. Хімічний комплекс
- •24.1. Значення, місце і роль комплексу
- •24.2. Сировинна база
- •24.3. Галузева структура хімічної промисловості
- •24.4. Географія окремих галузей хімічної промисловості
- •24.5. Проблеми і перспективи розвитку
- •25.1. Структура і значення
- •25.2. Лісове господарство (лісозаготівельна промисловість)
- •25.3. Деревообробна промисловість
- •25.4. Целюлозно-паперова промисловість
- •25.5. Лісохімічна і гідролізна промисловість
- •25.6. Проблеми і перспективи розвитку лісопромислового комплексу
- •6. Будівельний комплекс
- •26.1. Структура і значення
- •26.2. Чинники розвитку і розміщення
- •26.3. Географія цементної промисловості
- •27. Соціальний комплекс
- •27.1. Галузева структура і значення
- •27.2. Легка промисловість, структура, принципи розміщення і географія
- •27.3. Сфера послуг, її розвиток і розміщення
- •28. Агропромисловий комплекс (апк)
- •28.1. Роль, місце і значення апк
- •28.2. Структура комплексу та основні його ланки
- •28.3. Земельний фонд
- •28.4. Рослинництво. Зернові культури
- •28.5. Галузі, що переробляють продукцію зернового господарства
- •28.6. Вирощування технічних культур
- •28.7. Галузі переробки технічних культур
- •28.8. Вирощування картоплі та овочів, садівництво. Ягідництво і виноградарство
- •28.9. Переробні галузі
- •28.10. Тваринництво
- •28.11. Галузі переробки тваринницької продукції
- •28.12. Агропромислові зони
- •9. Транспортний комплекс і міжнародні економічні зв'язки
- •29.1. Роль і значення транспорту
- •29.2. Основні види транспорту та особливості їх розміщення
- •32.1. Вплив господарської діяльності на природні умови і природні ресурси
- •32.2. Геоекоситуація в Україні
- •32.3. Види впливу на довкілля
- •32.4. Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси
- •32.5. Кліматичні ресурси
- •32.6. Земельні ресурси та їх використання
- •32.7. Біотичні ресурси, їх раціональне використання та охорона
- •32.8. Рекреаційні ресурси
- •32.9. Природоохоронні комплекси
18. Населення і трудові ресурси
18.1. Територіальні відмінності і чинники розміщений й густоти населення
На кінець2004р. на території України прожи-вало43,3 млн.осіб. За цим показником наша країна перебуває на 5-му місці в Європі після Німеччини, Великобританії, Італії та Франції. Середня густота населення близько 83 осіб на 1км2.
У минулому великий вплив на кількість, густоту населення України і внутрішні територіальні відміни мали постійні війни, які вів український народ з іноземними поневолювачами і загарбниками з Польщі, Туреччини, Угорщини, Румунії, Росії.
Особливо вплинули на кількість і густоту населення в Україні роки радянської влади і входження до складу Радянського Союзу. Починаючи з 1917 p., український народ втратив понад 25 млн.своїх громадян вбитими і закатованими. Це найбільший з відомих геноцидів (знищення за національною ознакою), що його знала історія людства: громадянська війна і агресія російських, польських і німецьких військ 1917-1920 pp., голодомори 1921-1923 pp., 1932—1933 pp., масові репресії 1935—1939 pp., Друга світова війна, голод 1946—1947 pp. Під час освоєння цілинних і перелогових земель у 1953—1954 pp. з України було вивезено понад 1,5 млн. осіб. І, нарешті, Чорнобильська трагедія, що призвела до міграції сотень тисяч осіб і перетворення цілих районів нашої країни в безлюдні території.
Основними чинниками сучасного розміщення населення на території держави є економічний, природний та історичний. Кількість населення в різних областях України неоднакова і, крім наведених вище чинників, залежить від їхньої площі. Найбільше його в Донецькій, Київській (разом з Києвом), Дніпропетровській та Харківській областях.
За густотою населення окремі території України також істотно відрізняються. Най густіше заселена Донецька область, найменше — Чернігівська. Досить низька густота населення в поліських і степових областях України. Дуже нерівномірно розміщене населення на територіях таких областей, як Луганська, Запорізька, Закарпатська, Чернівецька, а також Автономної Республіки Крим.
На кількість і розміщення населення України мало вплив і організоване владою переміщення населення зменш економічно розвинених областей у великі промислові центри і райони, а також повернення на батьківщину репресованих комуністичним режимом народів, зокрема кримських татар у Крим.
18.2. Природні й екологічні умови життя населення та їхній вплив на основні показники його розміщення
Упродовж XX ст. природні чинники, що визначають кількість населення нашої держави і особливості його розміщення на її території, поступово втрачали своє значення. Але й нині вони все ще мають певний вплив на ці показники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, грунти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим.
Низькі показники густоти населення і в посушливих районах степових областей. Найнижчі вони в Херсонській області — 40 осіб на 1 км2, а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим.
Найкращі природні умови для життя і виробничої діяльності населення в нашій країні склалися в лісостеповій зоні. Тому тут і спостерігається найвища густота населення.
З другої половини XX ст. на розміщення населення України все більший вплив мало поступове загострення екологічної кризи і особливо Чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були повністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безумовного (обов'язкового) віл селения та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15 % території України.
В цілому природні умови життя населення в Україні є одними з найкращих у світі. Тут не буває дуже холодно чи спекотно, не надто волого і не надто посушливо. Немає тайфунів, торнадо, великих землетрусів і вивержень вулканів тощо.