Зміст

Вступ. С.4.

1.Методика навчання української мови як наука і предмет вивчення у педагогічних внз. С.9.

1.1.Предмет і завдання методики навчання української мови.

1.2.Зв’язок методики української мови з іншими науками.

1.3.Методи дослідження в методиці навчання мови.

2.Українська мова як навчальний предмет у школі. Звірити з Cue. C. 26..

2.1.Освітнє значення української мови як навчального предмета. С.5.

2.2.Мета і зміст навчання української мови в школі.

3.3.Навчання української мови в умовах реформування освіти. Сучасні тенденції навчання української мови. Основні нормативні документи навчання української мови: Державний стандарт. Концепція навчання української мови. Програма з української мови.

3. Принципи навчання української мови С.43.

3.1. Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.

3.2. Власне методичні принципи навчання української мови.

4. Урок як основна форма навчання української мови. С132 (130)

4.1. Організація навчальної діяльності на уроках української мови.

Компоненти навчальної діяльності на уроках української мови.

4.2. Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.

4.3. Мета уроку української мови як системне утворення та шляхи її досягнення.

4.4. Завдання в системі уроку української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів. Функції навчальних завдань та умови реалізації їх.

4.5. Дидактичний матеріал до уроків української мови. C/ 163

4.6. Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.

4.7. Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь. Формування операційної діяльності учнів на уроках української мови.

4.8. Моделювання уроку української мови.

4.9. Структура уроку української мови.

4.10. Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.

5. Методи організації навчальної діяльності учнів на уроках української мови. Стор. 71.

5.1. Проблема методів навчання української мови в науковій

літературі……………………………………………………………. С. 71.

6.2.Класифікація методів навчання у дидактиці і методиці

навчання української мови………………………………………….С. 71.

5.3. Методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння знань…………………………………………………………….С.84.

5.4. Методи організації навчальної діяльності, спрямованої на формування навчально-мовних умінь……………………………………С.92.

5.5. Методи організації навчальної діяльності, спрямованої на формування правописних умінь.

5.6. Методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на формування комунікативних умінь

5.7. Методи перевірки знань, умінь і навичок з української мови.

Вступ.

Методика навчання української мови ─ основний предмет підготовки підготовки вчителя в педагогічному університеті. На сучасному етапі розвитку української державності, в умовах реформування шкільної мовної освіти в Україні ставляться принципово нові вимоги до фахової підготовки вчителя української мови, на якого покладається надзвичайно важлива функція – формування національно-мовної, творчої особистості, духовного потенціалу нашої країни. Основною метою навчального процесу в педагогічних ВНЗ за умов реформування освіти є підготовка творчого вчителя, здатного здійснювати особистісно-зорієнтоване навчання, формувати зусебіч розвинену особистість. Стосовно української мови як навчального предмета це означає формувати національно-мовну особистість, навчати української мови як визначальної ознаки громадянина нашої держави, який добре володіє цим засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту.

Українська мова має засвоюватися як скарбниця культурних надбань нації і людства, джерело духовного багатства людини в цілому, джерело її національної самосвідомості, першоелемент літератури. Реалізація такого підходу вимагає тісного поєднання навчання, виховання і розвитку в навчальному процесі. Органічне поєднання навчання, виховання і розвитку досягається лише в умовах особистісно, комунікативно зорієнтованого навчання української мови. Сучасний учитель української мови має здійснювати комунікативно зорієнтоване навчання, творчо застосовувати інноваційні технології навчання української мови, проводити дослідницьку роботу з методики навчання української мови.

Підручник «Методика навчання української мови в школі» побудовано відповідно до рекомендованої Міністерством освіти і науки України навчальної програми для студентів філологічних спеціальностей (Донченко Т.К., Мельничайко В.Я. Методика навчання української мови. Навчальна програма для філологічних факультетів педагогічних університетів. — К.: НПУ імені М.Н.Драгоманова, 2003. — 43 с. Лист № 14/182 — 1317 від 17.06.2002 р.), яка містить пояснювальну записку, тематичний план, огляд лекційного курсу, плани практичних і тематику лабораторних занять, теми дипломних і курсових робіт, список рекомендованої літератури. Ця програма значною мірою спрямована на організацію самостійної роботи студентів, що передбачає саморозвиток майбутніх учителів, осмислення ними нових освітніх концепцій навчання української мови в школі, оволодіння найоптимальнішими технологіями навчання української мови, а разом с тим технологіями власного інтелектуального розвитку. Підручник побудований з урахуванням нових освітніх концепцій навчання української мови в школі. Він відображає нові підходи до розуміння навчального процесу з української мови, взаємодію в ньому вчителя й учнів і спрямований на кредитно-модульну організацію навчального процесу з теорії і методики навчання української мови з метою підвищення якості підготовки вчителя української мови і літератури.

Подані до кожної теми цілі її вивчення спрямовують на більш ефективне опрацювання студентами навчального матеріалу у процесі самостійної роботи. Контрольні запитання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини посібника, його розділу, параграфа, мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок оргазізації роботи з мовленнєвого розвитку учнів. Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань у підручнику спрямовують на більш ефективне опрацювання студентами навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Такі контрольні запитання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (розділу, параграфа), мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного, професійного мислення.

Відповідно до програми з методики навчання української мови студенти мають знати:

1) зміст поняття «методика навчання української мови», предмет і завдання методики навчання української мови, зв’язок методики української мови з іншими науками, методи дослідження в методиці навчання мови;

2) освітнє значення і специфіку української мови як навчального предмета; мету і зміст навчання української мови в школі; сучасні тенденції навчання української мови; основні нормативні документи, на які спирається навчання української мови; обсяг знань, умінь і навичок з української мови і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів; програми і підручники з української мови,

3) реалізацію загальнодидактичних принципів у навчанні української мови; власне методичні принципи навчання української мови, зумовленість власне методичних принципів навчання української мови її соціальною значущістю і соціально-психологічними функціями;

4) теоретичні засади моделювання уроку як основної форми організації навчальної діяльності з української мови; а отже компоненти навчальної діяльності на уроках української мови, їх системні зв’язки; поняття мети, мотивів і змісту як визначальних чинників моделювання уроку; функції навчальних завдань як засобів організації навчальних дій на уроках української мови (цілі уроку як системне утворення подаються учням у вигляді навчальних завдань і досягаються шляхом виконання їх); шляхи організації виконання учнями на уроці системи навчальних дій і видів діяльності через систему навчальних завдань, вимоги до добору та використання дидактичного матеріалу;

5) особливості структури уроку української мови; як розглядається проблема структури уроку в науково-методичній літературі; визначальні чинники структурування уроку; відображення в структурі уроку логіки засвоєння його змісту; залежності і закономірності, властиві урокові як структурному утворенню

6) організацію перевірки знань, умінь і навичок учнів з української мови; види і способи перевірки знань, умінь і навичок учнів; тестування у процесі вивчення української мови, лінгводидактичні засади побудови тестів; види тестів, використання їх на уроках;

7) значення і зміст роботи з мовленнєвого розвитку учнів, розвиток цієї проблеми в історії методичної науки і в сучасній методиці навчання української мови; складові та основні умови мовленнєвого розвитку, теоретичні засади і поняттєву основу мовленнєвого розвитку учнів; методику роботи з мовленнєвого розвитку;

8) співвідношення понять мова і мовлення, зміст поняття мовлення як лінгвістичного і психологічного феномена, виду специфічної людської діяльності, структуру мовленнєвої діяльності, поняття мовленнєвої ситуації як організаційного компонента спілкування; зміст і методику роботи з формування в учнів поняттєвої основи мовленнєвої діяльності;

11) ознаки і властивості усного й писемного мовлення. Засвоєння ознак усного і писемного мовлення як база для уволодіння учнями усіма видами мовленнєвої діяльності. Взаємозв’язок у засвоєнні учнями поняття про усне і писемне мовлення і формуванні різних видів мовленнєвих умінь.

12) засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення. Формування діалогічного мовлення учнів. Психологічні та лінгвістичні особливості діалогічного мовлення. Види діалогів. Система роботи над діалогічним мовленням. Система роботи над монологічним мовленням. Засвоєння учнями правил мовленнєвого етикету в процесі вивчення діалогу;

13). формування в учнів поняття про текст, його ознаки як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку; засвоєння учнями видів зв’язку між складовими частинами тексту, мовних засобів вираження міжфразового зв’язку; типові помилки у побудові текстів.

14). зміст шкільної стилістики, методику формування в учнів поняття про стилі мовлення, навчання школярів науково-навчального стилю мовлення, висловлювання на лінгвістичну тему, організація роботи з художнім і публіцистичним стилями мовлення, зокрема, навчання репортажу, опрацювання газетних жанрів: замітки інформаційної, замітки на дискусійну тему, статті на морально-етичну тему та інших жанрів;. методика аналізу зразків і створення текстів аналогічного спрямування; Оволодіння учнів офіційно-діловим стилем мовлення. Використання як дидактичного матеріалу до уроків текстів різних стилів. З’ясування стилістичних можливостей виучуваних мовних одиниць. Запобігання стилістичним помилкам і виправлення їх.

15) методику формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту, змістові, функціональні і мовні відмінност між розповіддю, різними видами описів і роздумів, структурні і мовні особливості кожного типу висловлювання, поєднання різних типів мовлення у структурі текстів;

16) методику формування в учнів різних видів мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь: слухання, читання, говоріння і письма;

17) роль переказу у системі роботи над формуванням мовленнєвих умінь, особливості добіру текстів до переказу, види переказів, значення і особливості проведення кожного з них, методику підготовки до переказу, зокрема використання лінгвістичного аналізу тексту під час підготовки докладного переказу;

18) значення твору як виду роботи над формуванням мовленнєвих умінь, види творів, особливості підготовки до твору (методику роботи над змістом твору, над планом, над мовним оформленням твору, взаємозв’язок переказів і творів у системі формування мовленнєвих умінь;

19) методику комунікативно зорієнтованого вивчення різних рівнів мовної системи, концептуальні засади цієї методики;

20) методику комунікативно зорієнтованого вивчення синтаксису: як висвітлюється проблема комунікативно зорієнтованого вивчення синтаксису в лінгвістиці та методиці навчання української мови. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок його вивчення. Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення синтаксису. Тісний взаємозв’язок роботи над засвоєнням синтаксичних тем з роботою над формуванням мовленнєвих умінь. Комунікативні стратегії вивчення синтаксису.

21) комунікативно зорієнтоване вивчення фонетики; методи вивчення фонетики; дидактичний матеріал до уроків фонетики;

22) комунікативно зорієнтоване вивчення лексики. Засвоєння лексики української мови на засадах поєднання системно-описового, функціонально-семантичного та комунікативно-діяльнісного підходів. Лінгвістичні та методичні засади системи уроків з лексики. Лексичні засоби мовлення як наскрізна тема курсу української мови в школі. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.

23) комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Морфеми як одиниці мови і мовлення. Деякі особливості оволодіння школярами значущими частинами слова. Типологія завдань до уроків вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих засобів словотвору.

24) комунікативно зорієнтоване вивчення морфології. Функційна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування і вираження змісту висловлювання. Засвоєння учнями особливостей і норм використання морфологічних категорій у текстах різних стилів, типів і жанрів мовлення. Види навчальних завдань в умовах комунікативно зорієнтованого вивчення морфології.

25) дидактичний матеріал і види роботи з ним в умовах комунікативно зорієнтованого вивчення мовних тем..

26) формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчння мовних тем.