Документ Microsoft Word

У Марка Вовчка зображення навколишнього середовища підпорядковане завданню соціально-психологічної характеристики героїв. Обставини виступають як чинники формування характерів героїв, їхніх дій, настроїв, думок, прагнень.

Провідною темою творів Марка Вовчка є життя закріпаченого народу у неволі, важка доля жінки-кріпачки, але, разом з тим, письменниця звертається й до теми важкої праці на землі, теми кохання, релігійної теми, теми життя у селі та хуторі серед багатої української природи та ін.

Найпростіше з її українських оповідань «Три долі» має менший соціальний, але дуже великий психологічний інтерес» . У повісті «Три долі» (1860) розкриваються складні особисті стосунки (три дівчини закохуються в парубка Якова Чайченка, який кохає іншу). Оповідання «Павло Чорнокрил» (1861; перша назва твору — «Від себе не втечеш») присвячене художньому дослідженню психології злочину (вбивство Павлом Чорнокрилом дружини за намовою коханки) і мук сумління.

Очевидною є також зміна кута зору на зобра- жувану дійсність у бік поглиблення психологізму, відмінного від атрибутики психологізму оповідань Марка Вовчка 50-х років. Предметна описовість художнього зображення поступається місцем роз- криттю психології характеру героїв. Поглибленим психологізмом відзначається і повість «Три долі». У літературознавчій науці існує два погляди на повість “Три долі”. Перший, коли психологізм твору видається дослідникам штучним, нарочитим з огляду на непридатність його у творі, де персонажами є селяни ХІХ ст. [1, с. 105]. Інший – з уст Ів. Франка, для якого духовність, інтелект, емоції людини з села другої половини ХІХ ст. не є чимсь неприродним. На його переконання, “Три долі” має менш соціальний, але дуже великий пси- хологічний інтерес” [14, с. 30]. Порівнюючи повісті “Інститутка” і “Три долі” Марка Вовчка, І. Франко зауважує: “Три долі”, хоч нижче стоять під зглядом змісту, то зате під зглядом солодкозвучності і мело- дійності мови належать, сказати б за Красінським, “do cudownosci naszego jezyka”. Що ж тикаєсь зміс- ту, то хиби їх – якийсь містицизм і намагання ма- лювати ідилію серед тяжких кріпацьких обставин” [12, с. 354].

У повісті «Три долі» («Основа», 1861, № 1) за предмет художнього відображення обране українське селянське життя, але безвідносно до кріпацтва. Три дівчини - Катря, донька заможного козака Павла Булаха, їхня годованка, вона ж оповідачка, Хима та Маруся, дочка сусідки-удови Пилипихи - закохалися в хлопця з сусіднього села Якова Чайченка. Це повість про те, як могутня пристрасть, тяжке й величне кохання кермує людським життям. Марко Вовчок прагнула в ній уникнути мотивів критичного реалізму, соціальної критики кріпаччини й зосередитися на екзистенційних, буттєвих, вічних проблемах людини.

( Квітка. «Маруся» Психологізм: автор досить уміло й докладно розкриває внутрішній світ Марусі й Василя, різноманітними засобами передає найтонші порухи їхніх душ. Наприклад, почуття героїв, підтексти сказаного промовисто виражені через їхні голоси, будову речень, навіть розділові знаки в тексті.)