25. Співвідношення об’єкта та предмета наукового дослідження

Проблема співвідношення об’єкта й предмета пізнання відноситься до числа основних теоретико-пізнавальних проблем. Від того, яким чином буде вирішена ця проблема залежить напрям майбутнього дослідження, вибір наукової проблематики, методів дослідження. В філософській літературі існують погляди, що між об’єктом та предметом пізнання немає різниці, або , що на емпіричному рівні наукового пізнання немає потреби розрізняти об’єкт та предмет. Все це потребує розгляду співвідношення цих понять та більш детальної розробки їх змісту.

Під об’єктом пізнання, на нашу думку, потрібно розглядати об’єктивні властивості, зв’язки та відношення, що включені в процес пізнання. Тобто, мова й де не просто про об’єктивну дійсність чи даність, а про те, що об’єктом пізнання будь-яке явище стає лише в тому випадку, коли воно включене в процес пізнання. Поняття об’єкту пізнання не є константним. Воно постійно збагачується завдяки розвитку наукових знань. Особливе значення тут відіграють так звані фундаментальні природничі науки – фізика, математика, біологія тощо.

На відміну від об’єкта пізнання, зміст якого залежить від суб’єкта, що його пізнає, предмет пізнання формується саме пізнаючим суб’єктом. Саме він формує зміст та структуру предмету пізнання. Але потрібно враховувати й те, що предмет пізнання, його зміст та структура обумовлюються також й об’єктом пізнання. Виключне значення в процесі формування предмету пізнання має накопичене теоретичне знання про об’єкт, який вивчається. Також, великий вплив на формування предмету пізнання мають гносеологічні концепції, на основі яких вибудовуються теоретичні уявлення про сутність об’єкту пізнання, зміст предмету пізнання, про співвідношення об’єкта та предмета пізнання.

Поняття об’єкт пізнання та предмет пізнання виконують не однакові функції в процесі наукового пізнання. Поняття об’єкт пізнання виражає об’єктивне існування вивчаємих явищ, їх властивостей та законів розвитку. Поняття об’єкт пізнання орієнтує дослідника на глибинне вивчення сутнісних, об’єктивних сторін вивчаємого об’єкта в різних формах. Таким чином, об’єкт пізнання виступає як вихідне поняття для інтерпретації змісту наших знань.

Поняття предмета пізнання виражає та фіксує ті властивості, зв’язки та закономірності розвитку вивчаємого обєкта , які вже включені у наукове пізнання та мають певні логічні форми, тобто, саме предмет пізнання визначає межі, в рамках яких вивчається той чи інший обєкт. В ньму у концетрованому вигляді формулюються пізнавальні завдання тої чи іншої науки, визначаються головні напрямки наукового дослідження.

Таким чином, взаємозвязок предмета та обекта пізнання має важливе значення в процесі науквого дослідження. Саме він дає можливість наукової інтерпретації змісту формулюємих в процессі дослідження знань й строго визначає межі, в яких ця наука може вивчати своїми методами та засобами обэктивны явища, їх власивості, звязки та закономірності розвитку.

26. Проблеми та задачі в начанні і науці

Писати, а тим паче говорити про стан і перспективи розвитку української науки можна багато: порівнювати динаміку показників, приводити факти міжнародного визнання, в цілому – згадувати минуле і намагатися зрозуміти, чому все не так, як було, наприклад, за радянських часів. Вважаю більш доречним звернути увагу на ключові проблеми і їх ознаки за сучасного стану та зробити намагання промоделювати елементи наявної ситуації для того, аби зрозуміти, що ж відбувається насправді і взяти активну участь у формуванні сучасного наукового простору країни.

Слід звернути увагу на наступні проблеми, які може зазначити і пересічний громадянин країни: фінансово - матеріальний аспект, адміністративний аспект, особистісний аспект. Що мається на увазі? Під фінансово-матеріальним аспектом – недостатність коштів і ресурсної бази для реалізації досліджень і подальшої реалізації напрацювань науковців. Результатом є пошук можливостей із-зовні для фінансування досліджень і як наслідок – робота на підвищення наукового потенціалу країни, резиденти якої інвестували кошти в розробки. Слід зазначити, що даний процес вже став тенденцією для сучасної наукової України. Звичайно, слід відокремити випадки рівноправного міжнародного співробітництва, проте слід наголосити, що для членства у відомих наукових організаціях також потрібні кошти, на що звертається мало уваги з боку сучасних адміністративних структур країни. Фактично, членство у світових чи міжнародний наукових організаціях є первинним елементом забезпечення мінімального наукового потенціалу. На жаль, у більшості випадків цей потенціал зосереджується на вивченні перекладених з російської мови, чи в кращому випадку – з іноземної мови, псевдонаукових джерел. Таким чином, фінансова і інтелектуальна залежність пов’язані діалектичним зв’язком.

Адміністративний і особистісний аспект – фактично, протилежні і одночасно дуже близькі елементи системи. Так, скажімо, при бажанні особистості з високим потенціалом можливо реалізувати навіть найскладніший проект, що вимагає чимало ресурсів. Однак, при значній чисельності адміністрації і одночасно слабкій мотивації - результат буде як максимум середнім. Згадати навіть формат реалізації терористичних актів – велика розосередженість, вмілість і мотивація організаторів спричиняє паніку і неможливість якісних дій адміністративних структур навіть із значними фінансовими ресурсами. Суть даного прикладу полягає не в потребі реалізації панічних настроїв, а в дослідженні якісної управлінської складової, що є інновацією у світі управління. Так, використання мережевих структур різного формату і об’єму дає можливість поєднати сильних і досвідчених індивідів, які знають, як і що можна зробити для вирішення тієї чи іншої проблеми, проте потребують напарників - партнерів мережевої структури. Таким чином, інноваційне поєднання особистісного і колективного, індивідуального і загального – можливе при значній мотивації і взаємопідтримці нових партнерів.

Слід відмітити, що мотивація є ключовим елементом в індивідуальному механізмі дії. На жаль, для підвищення мотивації молодого науковця в Україні лишилось лише одне – ти сам і такі ж, як ти. Суспільні стереотипи щодо молодих вчених і вчених взагалі іноді зупиняють і створюють первинний моральний пресинг для того, хто вперше вирішив стати на шлях наукової роботи. Вважаю, що даний момент має як мінімум два суттєвих моменти, на які слід звернути увагу. По – перше, у багатьох випадках вчені дійсно виділяються серед представників інших професій. Іноді це пов’язано із абсолютною заглибленістю в науковий процес, великими інформаційними потоками, потребою генерації нових ідей тощо. По-друге, що прояви інтенсивної розумової діяльності схожі у багатьох людей, проте не всі можуть зрозуміти, що вони мають такі самі психофізіологічні особливості, проте не мали можливості, а скоріш за все – бажання реалізувати якісно свій розумовий потенціал в сфері наукових досліджень.

Результатом незначних фінансових асигнувань в наукові дослідження, невмілих дій адміністративних структур, погіршення іміджу вченого є незначна кількість молодих осіб, які бажають займатися науковою діяльністю. Даний факт є надзвичайно негативним, оскільки результати відсутності молодої зміни призводять до деградації досліджень на всіх рівнях. Фактично, без професійних науковців країна приречена на повільну смерть і розумову деградацію.

При співставленні всіх описаних позицій слід відмітити, що існує потреба у новому індивідуально-мережовому механізмі молодих науковців; розробці і якісній реалізації іміджу молодого вченого; створенні власних унікальних наукових проектів; пошуку партнерів на національному і міжнародному рівнях, постійному пошуку і розробці власного механізму залучення коштів, наприклад, самофінансування в результаті виконання наукових досліджень.

В перспективі дана мережа може стати передовим центром управління науковою діяльністю країни. Однак, слід відмітити, що слово „центр” не означає традиційний принцип управління. Мається на увазі первинну ініціативу, що забезпечує реалізацію планів усієї мережі. Мережа має мати структуру і яскраву символіку, що визначить яскравий ряд асоціацій при знайомстві з даною мережею. Приклад символу мережі чи її складового елементу наведено на рис.1.

Так, цікавою асоціацією, що поєднує в собі і діяльнісний, і іміджевий аспекти є, наприклад, інноваційність. В назвах структур мережі можна використати дане слово і відповідні елементи візуалізації. Безумовно, структура має забезпечити ефективну діяльність мережі в цілому. Кожна складова мережі можне входити одночасно до декількох забезпечуючи структур, але лише в тій кількості і якості, яка забезпечує ефективність діяльності. Наведу перелік елементів структури мережі і відповідний напрямок діяльності кожної.

1 Інноваційна чистота:

Кодекс честі молодого науковця: розробка, впровадження, моніторинг поточного стану.

2 Опора інноватора:

Поради, забезпечення консультацій, пошук співавторів.

3 Інноваційний погляд:

Розробка матеріалів (брошури, фільми), кампаній про наукову діяльність різних напрямів і особливості професій.

4 Твій інноваційний вимір:

Професійні наукові клуби молодих науковців.

5 Інноваційний простір:

Тренінги для молодих науковців по розкриттю і підвищенню власного наукового потенціалу, тематичні неформальні заходи для молодих науковців.

6 Інноваційний потенціал:

Розробка бази партнерів, пошук фінансових ресурсів, розробка схем самофінансування.