Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
психологіія все.doc
Скачиваний:
115
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
516.1 Кб
Скачать

18. Розкрийте особливості роботи практичного психолога з агресивними дітьми.

Агресивна поведінка - один з яскравих показників соціальної дезадаптованості дитини. Елементарні ознаки агресії можна спостерігати в дітей уже в молодшому віці: більшість мам не дивується, коли дитина "брикається", б'ється, кусається. Ця поведінка неприємна оточенню. В результаті соціалізації дитина вчиться контролювати свої агресивні імпульси, що необхідно для життя в суспільстві. У деяких дітей агресія залишається несоціалізованою і знаходить вихід у фізичному насиллі.

Нині вивчено умови виховання, що сприяють виникненню і закріпленню агресивних ознак. На моральні цінності дитини суттєво впливає турбота, яку дитина отримала від дорослих у дитинстві, емоційний розвиток взаємин між дитиною і дорослими в перші роки життя. Ці фактори визначають формування у дитини потреби в емоційних контактах з іншими людьми, розвитку в неї здібностей до співпереживання.

У суспільстві, де батьки відгукуються на потреби дитини, простежується низький рівень злочинності.

Злодійство найбільш поширене в суспільстві, де для виховання відповідальності й самостійності використовують переважно покарання і суворе ставлення.

Злочини проти особистості досить поширені там, де вихованням дитини традиційно займаються мами, де немає тісних емоційних зв'язків з батьком. Злочини проти особистості, насилля часто зустрічається в суспільстві, де дітей грубо і несподівано змушують виявляти самостійність.

На цій основі можна зробити висновок, що теплі, тісні взаємини з батьками (особливо з членом сім'ї такої ж статі, що й дитина) сприяє розвитку в неї гуманного ставлення до інших. Любов, піклування, увага від близьких дорослих є для дитини життєво важливими, це дає відчуття захищеності, забезпечує емоційну стабільність.

Зупинимося на характерологічних особливостях агресивних дітей, а також родин, у яких вони виховуються. На нашу думку, це становить інтерес характерологічних особливостей, виділених американським психологом М. Алвордом (1998), адже вони позначають внутрішні протиріччя, проблемні зони й внутрішні конфлікти таких дітей.

Характерологічні особливості агресивних дітей:

  • Сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм.

  • Надчутливі до негативного ставлення до себе.

  • Заздалегідь налаштовані на негативне сприйняття себе збоку оточення.

  • Не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку.

  • Завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці.

  • У випадку намірів агресії (напад, псування майна) відсутнє почуття провини, або провина виявлена дуже слабко.

  • Не беруть на себе відповідальність за свої вчинки.

  • Мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію.

  • У відносинах виявляють низький рівень емпатії.

  • Слабко розвинений контроль над своїми емоціями.

  • Слабко усвідомлюють свої емоції, крім гніву.

  • Бояться непередбачуваності в поведінці батьків.

  • Мають неврологічні вади: нестійка увага, слабку пам'ять, нестійке запам'ятовування.

  • Не вміють прогнозувати наслідки своїх дій (емоційно застрягають на проблемній ситуації).

  • Позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття власної значимості й сили.

Досвід роботи в школах-інтернатах підтверджує досвід колег, що працюють у інших навчальних закладах, і дозволяє виділити ще три найважливіші характерологічні особливості в структурі особистості дітей вихованців шкіл-інтернатів:

  • Мають високий рівень особистісної тривожності.

  • Мають неадекватну самооцінку, частіше низьку.

  • Почуваються знедоленими.

Наведені характерологічні особливості агресивних дітей дозволили визначити напрямки корекційної роботи, а також надати їй цілеспрямованої" й системного характеру.

Напрямки корекційної роботи з агресивними дітьми:

  • Консультаційна робота з батьками й педагогами на зняття провокуючих факторів агресивної поведінки в дітей.

  • Навчання дитини конструктивних поведінкових реакцій у проблемній ситуації. Зняття деструктивних елементів у поведінці.

  • Навчання дитини технік і способів керування власним гнівом. Розвиток контролю над деструктивними емоціями.

  • Зниження рівня особистісної тривожності.

  • Корекція агресивної поведінки дітей.

  • Формування усвідомлення особистісних емоцій і почуттів інших людей; розвиток емпатії.

  • Розвиток позитивної самооцінки.

  • Навчання дитини відреагуванню негативної ситуації загалом.

Психологічна корекція агресивної поведінки дітей повинна носити комплексний системний характер і враховувати основні характерологічні особливості агресивних дітей: відсутність контролю над своїми емоціями; обмежений набір поведінкових реакцій у проблемних для них ситуаціях, відсутність емпатії й високий рівень особистісної тривожності, а також неадекватна самооцінка. Для того щоб результат роботи з агресивною дитиною був стійким, необхідне пророблення кожної характерологічної особливості даної дитини.

Корекцію агресивної поведінки дітей необхідно організувати за напрямками:

  • зниження рівня особистісної тривожності;

  • навчання дитини прийнятних способів вираження свого гніву;

  • навчання дитини технік контролю над негативними емоційними станами, а також розвиток навичок саморегуляції;

  • формування конструктивних поведінкових реакцій у проблемних для дітей ситуаціях;

  • розвиток емпатії й адекватного рівня самооцінки.

З метою підвищення ефективності роботи з агресивними дітьми необхідно також проаналізувати роль родини в оформленні агресивної поведінки дітей і особливості самих сімей агресивних дітей.