психологія відпоповіді Вольнова

1/ Знач. психол. знань у навч. Та вих.. є дуже важливим, навіть необх. Адже Розв'яз. практ. Завд. Орг-ції навч-вих процесу у школі неможливе без знання псих. основ самих процесів навч і вих, їх структури та способів здійснення. Щоб забезпечити глибоке і свідоме засвоєння знань з будь-якого навч предмета, необхідно знати загаль¬ні закон-ті взаємозв'язку і взаємозал між життєвими і наук поняттями, якими володіє учень і якими повинен оволодіти, враховувати загаль¬ні тенденції форм. умінь і навичок, ос-стей творчого і самос мислення, знати, як най¬більш ефективно закріпити пройдений матеріал, які питання слід поставити при перевірці засвоєного та ін. Такою ж мірою знання психол. Законом. необхідне і при здійсненні процесу вих. Відомо, що, не знаючи псих. Закон-тей форм світогляду, переконань, моральних норм і ціннісних орієнтацій людини, її інтересів та ідеалів, не можна правильно вих-ти, сприяти станов-ню підрост. Ос-ті.

2/Психол.- це наука про факти, зак-ті, механ. Психік. Як склад-ві частини образу дійсн-ті в мозку. Слово психол. Зявил. У 16 ст. у твор. Марбурск. Профес Гокленіуса та його учня Гасмана. 1734р-Емпірична псих. К. Вольфа. Як наука бере свій початок 1879р. у Німеч. У Лейбціхськ. Ун-тет створен лаборатор. Експеримент. Псих В. Вулдта. Етапи стан: міфол(наука про душу), філософ.(свідом), науковий(психіка).Предм.-психіка люд і твар. Об’єкт: реальніст,яку вивчає(тобто псих реал-ть)Завд: Наук-досл:вивчають об’єкта на різних рівнях(1.досл. віков динаміки психофіз. Ф-цій, проц., вс-тей 2.виявл. окрем взаємозвяз психік впродовж життя) Діагнстич:(1. Розпізн та оцінка рівня псих о-ті, ступеня зрілості індив і соц. Х-тик 2. Оцінка відхилень у псих р-ку 3. Визнач можлив. Псих р-ку 4.здобуття наук. Даних для вдоск р-ку індивіда) корект: виправл дефектів псих рку(1 усун причин дефект.2ю розробл рекоменд щодо способу життя)

3/ Метод— шлях наук пізнання, засіб, за доп якого пізнається предмет науки. Специфіка психічної реальності потребує розробл і застос спеціальних методів її пізнання, що втілювали б вимоги об'єктивності, системності й генетичного підходу.Ананьєв виділив: Орг-ційні (1.порівн.м-ди(метод поперечн. Зрізів, який поляг у зіставл різн груп людей) 2 лонгітюдний(повзд. Зріз- дослідж. Впрод. Трив часу тих самих осіб) 3. Комплексний(псих. Явища досл. За дом метод різних наук) Емпіричні(спостер і самоспостер, експер (лабораторний, польовий і природний), психодіагн мет, аналіз процесів та продуктів дія-ті, моделюв і біографічний метод) оброб. даних. Кільк. мет це визнач середніх величин якостей, що досл, і мір їх розсіювання; побудова графіків, таблиць. Якісний мет передб аналіз і синтез зібраних даних, їх порівняння й узагал. Інтерпрет мет. генет і структ методи. Генет метод дає змогу інтерп весь оброблений матеріал дослідження в харак-ах роз-ку з виділенням етапів, стадій, критичних моментів тощо. Структурний метод є засобом встанов структ зв'язків між якостями осо-ті, що є предметом аналізу

4/Етапи:1. - вибір предм досл. Дос-ик узаг наук дослід, спрямовані на пізн того чи іншого психол явища, а потім виділяє свій пред вивч.2-теоретиз предм досл-ня, яка полягає у багатомірному та багаторівневому розгл предм досл, осмисленні його зв'язків з іншими явищами. Досл-ик обирає принц, провідні методол положення, на які буде опиратися при вивченні, вибирає методи досл. 3-емпіричне дос-ня сутності пред дос-ня. Д-сть досл-ка полягає у визнач показників, критеріїв пізнан, виборі та побудові адекв методів і процедури дос-ня. 4-аналізу інтерпретації та обґрунт даних, отриманих дослі-ком під час вивч предм дос-ня.5 - змістова презент рез-тів та висновків дос-ик подає рез-ти та висновки свого дос-ня, оцінює їх з погляду цілісності, завершеності, самостійності, та перспект. Методи обирают. В залеж від завдань,які став перед соб дослід. Врахов о-сті приедм до-ння, його х-тики та умови при яких це до-ння буду здійснюватися.Сворідність явища визначає правила, прийоми та підходи науки до вивч цього явища

5/Спостер- емпір метод доїння.,спец. Орг.-не сприйняття до-ком об’єкту, проц. Або явища в прир. Умовах. Обов’язок визнач цілі,розробл схема,виділ об’єкти,результ фіксують, дані обробл.Види: Польове(у реалн умовах), лаборант(у штучн створен)2 Пряме(під час подій,що відбув) і непряме(за результ подій,що відбулися)3 відкрите й приховане(піддосл. Знають або ні) 4 структкроване і неструкт.( за схемою, або ні) 5 людське(спостер- людина) механічне.Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.Власне спостереже — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання

6/Опитування-метод збору перви ін.-ції, який ґрунт на безпосередній (бесіда, інтерв'ю) чи опосередк (анкета) психол взаємодії дос-ка та опитуваного Він дає змогу дос-ові за короткий час одерж велику к-сть і-ції. Перевагa - легкість застосув й обробки даних. це головний спосіб збору і-ції щодо взаємозв'язку змінних, які вивчаються. Доп/ уточнювати, розшир і контрол дані, одержані як іншими мет,чи іншої форми опитування. Бесіда—це метод одержання і-ції за доп вербальної комунікації в ході вільного діалогу між д-ом та досл-ним на певну тему. Бесіда не обмежена в часі і, крім того, тут існує двосторонній зв'язок Інтерв'ю — це метод одержання необхідної ін-ції шляхом безпосер цілеспрям бесіди інтерв'юера з респондентом. У разі провед інтерв'ю двостор зв'язок обмежений, інтерв'юер лише фіксує відповіді респондента, зберіг нейтр позицію.

7\ Проект методи в п-гії — сукупн метод. цілісного вивч ос-сті, яка баз на психол інте-ції р-ів створеної експеримент сит. Тест — метод психол діа-ки, провідним організ моментом якого є за-тня станд. запитань та задач , що мають певну шкалу значень. Метод використ для станд вимір індив відмін о-сті. Тести інтелекту — метод психол діагн, призн для виявлення розум потенціалу індивіда. Тести креативності — сук-сть метод для вивч та оцінки творчих здібностей о-стіТести досягнень — одна з методик психол діаг-ки, яка виявл ступінь володін о-стю знан, навичк, вмін. Тести о-сні — метод психодіагн, за доп яких вимір різні сторони о-сті та її х-тики: установки, цінності, віднош, емоц, мотивац та міжо-сні в-сті, типові форми пов-ки.

8\ Експерим-метод псих досл, у якому відбув. Актив вплив на дослідж явище шляхом створен. Спец умов, шо відп. Меті дос-ника. Лабораторний експеримент - дослідницька стратегія, за якої діяльність індивіда моделюється у спеціальних умовах. Природний експеримент. природного експерименту проводиться в умовах, які максимально наближені до звичайної діяльності людей, однак вони не знають про те, що є учасниками дослідження. Активний( можлив. Впливу в хід поді) Пасивни(в умов пасивн спостер., не впливає)Констатуючи перевірочни,творчий Експериментальний метод не є універсальним.. Такими важко-досліджуваними є ситуації, що дуже відрізняються умовами, в яких перебувають учасники

9\ 1-й етап - донаук (міфологічна) п-гія - коли панували анімістичні уявлення про душу(предме-душа);2-й етап - філософська п-гія - коли п-гія була частиною філософії, об'єднана з нею спільним методом (від античності до XIX ст.)(предмет- свідомість);3-й етап - власне наукова психологія, з другої половини XIX ст1879 створ. Лабор у Лейбціх.універ. Цей період пов'язують із застосуванням у психології об'єктивного методу (експерименту), запозиченого в природнич наук, який дав їй змогу відокремитися від філософії. Цей підхід сьогодні є найпоширенішим

13\ Сигнальність - фундаментальна властивість психічного. Вона характеризується високою вибірковістю та випереджуваністю. Психічне відображення в людини є знаково-опосередкованим. Воно активне на будь-якому рівні. Це або відбір чуттєвих, біологічно значущих сигналів на рівні організму, або розумове пізнання в процесі засвоєння на рівні індивіда, або творення суспільно-історичного досвіду на рівні особистості.Для організму психічне відображення забезпечує життєдіяльність, для індивіда - дії з метою привласнення і репродукції загальноприйнятих зразків суспільного досвіду, а на особистісному рівні - дії, спрямовані на творення нових, суспільно значущих продуктів і способів діяльності.

10\    Психологія до 19 сторіччяЩе з часів Кий-Русі Никифор 1 у філософ трактатах розгул. Основи волі, відчуттів з точки зору релігії.розв повяз з такими іменами Вишенського, гізеля, Юркевича. Прокоповича. Я. Козельського, який навчав, що дії людської душі пов'язані з нервово-фізіологічною структурою організму, і послідовно захищав позиції сенсуалізму,Російська імперія. Новицький був ініціатором виокр. Псих в окрем науку.(психо-фіз дуалізм)О.Потебня дослідив спів від. Мислення і мови,Сєченов вплинув на всю рефлексологію. Сікорський поклав підвалини під розвиткову психології. першим у світовій науці застосував експеримент у вивченні дитячої психологіїУ Галичині психологія була пов'язана до 1939 року з польськими вченими, зокрема професором Львівського Університету К. Твардовським, який 1901 року заснував першу польську психологічну лабораторію.У СРСР гол. Напрямом була рефлексологія (основа-рефлес). Костюк змінив бачення: тлумачив свідомість, як одну з властивостей матерії на найвищих ступенях її розвитку.Він прац. Над філософ та фізіолог основами психол, прац у дитяч. Псих. упорядник і основний автор першого укр підручнз псих для вузів

11\ нерозривн зв'язок існує між псих.і фізіолог ВНД.Д-сть мозку та НС-матеріальна основа психіки.Якшо поруш психіка, це може виклик. Затвор мозку.Рефлекторна теор Сечєнова й вчення Павлова про умовні рефл. Станов. Природничу основу психол.Особл. значення має псих для педагогіки. Поглибленн. Розумінню психіки люд. Сприяють знання основ соціології. Безпосер є зв'язок з філософією. Безпосер пов’язана з філософськими,природнич., соц.-зумовленими, тими, де в центрі уваги стоїть людина. Основні галузі. –заг псих.(пізнав проц.. емоц. Процес,вольові, пит., пов’язані з спілкув, д-стю, х-тером)- вікова(вивч р-ок людини, форм її проц. І станів)-педагогічна(псих основи виховання та навч)-соціальна(псих явища,які виник у взаємодії з людьми)-психол. Мистецтва (психол створен. І сприйм людиною мистецтва) –генетична(псих явищ, які передаються спадков)- психол праці(псих основи ор-ції та підвищ продукт праці)

12\Психіка-це форма активного відображення суб'єктом об'єктивної реальності, що виникає в процесі взаємодії високоорганізованих живих істот із зовнішнім світом і здійснює в їх поведінці (діяльності) регулятивну функцію. Основними функціями психіки є відображення і регулювання. Етапи розвитку психіки:-подразливість(здатність клітин організму переходити із стану фізіологічного спокою в діяльний стан у відповідь на дію будь-якої сили, яку називають подразником,);-чутливість(це реакція на впливи, які орієнтують організм у середовищі, здійснюючи сигнальну функцію.);-інстинкти(акти взаємодії організму із середовищем, механізмом яких є комплекс безумовних рефлексів.);—научення;-інтелектуальна діяльність(власт твар ;-свідомість(інтегрована форма псих від обр,результ впливу соц. Факторів на розв психіки.)

14\1.Тварина може діяти лише в межах ситуації, що сприймається безпосередньо-юдина ж завдяки абстрактному, логічному мисленню може передбачати події, чинити відповідно до пізнаної необхідності — свідомо.2. Тварини лише подають сигнали своїм родичам з приводу власних емоційних станів-юдина за допомогою мови інформує інших у часі та просторі, пе­редаючи суспільний досвід. 3. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці-Лише людина створює знаряддя за продуманим планом, вико­ристовує їх за призначенням і зберігає на майбутнє.4. людина здатна переж. Почуття – тварина лише емоції.5. Р-ок психіки у твар світі підкорено біол законам, а р-ок психіки людини детермін суспі-істо­р умовами. Без письмової мови чоловік був би позбавлений м-сті дізнатися, як жили, люди попер поколінь.. Завдяки мови якзасобу спілк індив свідомість людини, не обмеж особистим досвідом, збагач досвідом інших людей, причому в набагато більшому ступені,ніж це може дозволити спостер та інші процеси немовних,безпосеред пізнання, що здійснюється через органи чуття:сприйняття, увага, уява, пам'ять і мислення. Через мова психологіяі досвід однієї людини стають доступними іншим людям, збагачують їх,сприяють їх роз-ку.

15\ Психічні процеси — це короткочасні процеси отримання, перероб­ки інформації та обміну нею (наприклад відчуття і сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо). Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. Через них формуються психічні властивості.Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність на певні дії відповідати адекватними психічними діями (наприклад темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).Утворені властивості, у свою чергу, впливають на перебіг процесів.Під психічним станом слід розуміти наявний на даний час віднос­но стійкий рівень психічної діяльності, що проявляється в підвищеній або пониженій активності особистості (наприклад настрій, депресія, стрес тощо).

16\Свідомість - це найвища форма р-ку психіки, притаманна тільки людині, що виявл в складних формах відображ світу, опосередкована сусп-історич ді-тю людей.Через св.-сть люд здатна пізнати сутність навк світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає. Основою якісної зміни в р-ку психіки – переходу до свідомості – є специфічна люд д-сть, праця, що являє собою спільну перетвор д-сть, спрям на заг ціль. Свідомість розвив тільки в умовах взаємодії між людьми, вона є підпорядкована сусп зв’язкам і відносинам. Л.С. Виготський розробив культ-іст теорію р-ку психіки в процесі освоєння індивідом цінностей люд цив-ції. Психічні функції, дані природою («натуральні»), перетвор в функції вищого рівня р-ку («культурні»), наприклад, механічна пам'ять стає логічною, імпульсивна дія - довільним, асоціативні уявлення - цілеспрям мисленням, творчою уявою. Цей процес - наслідок процесу інтеріоризації, тобто формування внутр структ психіки людини за доп засвоєння структур зовніш соц д-сті. Це становл справді людс. форми психіки завдяки освоєнню індивідом люд цінностей.

17\ Част псих процесів і явищ усвідомл людиною, але існує велика кількість псих процесів і явищ, перебіг і вияв яких не відображ у св.-сті людини. Ці процеси належать до групи неусвідом процесів, або несвідомого. Усі неусвід псих процеси поділ на: неусвідомл механізми свідомих дій(Неусвідомлювані автоматизми — це звичайні дії або акти, які здійснюються без участі свідомості. Вони мають подвійну природу. Одні процеси ніколи не усвідомлювалися, а інші спочатку були усвідомлюваними, але потім перестали фіксуватися у свідомості.2. автоматиз дія, або навичка- дії, які споча були усвідомлю, але в рез-таті числ повторень їх виконання перестало вимагати участі св.-сті, вони стали викон автомат3. неусвідомл супровід свід дій-мимовільні рухи, міміка і пантомім), неусвідомл спонукання свідомих дій( Фрейд:Перша в-ть полягає в тому, що її зміст не усвідомл, але має суттєвий вплив на нашу пов-ку. Друга в-сть полягає в тому, що і-ції, яка існує у царині несвід, складно перейти у свідомість. Це пояснюється існуванням механізмів витіснення і опору). та „надсвідомі" процеси(суб'єкт не знає кінц рез-ту; 2) людина не контролює переходу процесів із свідомості у надсв-сть, а також перебігу їх у царині надсвід) (Ю.Б.Гіппенрейтер).

18\Свідоме та несвідоме у психіці. Свідомість - це найвища форма р-ку психіки, притаманна тільки людині, що виявл в складних формах відображ світу, опосередкована сусп-історич ді-тю людей.Крім свідомих. Існують також несвідомі комп псих. Д-сті. Усвідомл мета д-сті, шляхи досягнення мети, частково мотиви, а ось способи виконання часто автоматиз. Ходіння, мовлення, письмо, читання, рахування - це максимально організована автоматична психічна діяльність. Спочатку ці акти здійснюються в результаті д-сті свідомості, а в подальшому автоматиз. Не усвідомлюються також так звані субцептивні реакції, які викликаються підпороговими подразниками, деякі мотиви діяльності та поведінки, потяги, патологічні явища типу галюцинацій, марень. Так Фрейд: сфера несвідомого - це витіснені, нереалізовані потяги людини. Він запровадив поняття "Я" і "Воно"Дії "Я" відповідають реальності й підпорядковані фізичним законам, соціальним настановам та логіці; "Воно" керується суб'єкт потребами біолог й афективного характеру. Прикладом переходу свідомого в несвідоме є сон. Психічна діяльність- це єдність свідомого та несвідомого. неусвідомл механізми свідомих дій(Неусвідомлювані автоматизми — це звичайні дії або акти, які здійснюються без участі свідомості. Вони мають подвійну природу. Одні процеси ніколи не усвідомлювалися, а інші спочатку були усвідомлюваними, але потім перестали фіксуватися у свідомості.2. автоматиз дія, або навичка- дії, які споча були усвідомлю, але в рез-таті числ повторень їх виконання перестало вимагати участі св.-сті, вони стали викон автомат3. неусвідомл супровід свід дій-мимовільні рухи, міміка і пантомім), неусвідомл спонукання свідомих дій( Фрейд:Перша в-ть полягає в тому, що її зміст не усвідомл, але має суттєвий вплив на нашу пов-ку. Друга в-сть полягає в тому, що і-ції, яка існує у царині несвід, складно перейти у свідомість.

19.Відчуття-л це елементарний псих. Процес, який є суб’єктивним відображенням живою істотою найпростіших окремих властивостей навколишнього світу у свідомості. Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються подразниками. Фізіологічною основою відчуттів є діяльність складних комплексів аналітичних структур, які називаються аналізаторами. Подразники діють на рецептори відповідних аналізаторів, нервовий імпульс передається по нервах до відповідних відділів головного мозку

20. Види відчуттів. Їх х-тика.Чарльз Шерінгтон розробив систематичну класифікацію відчуттів. 1. Відчуття інтероцептивні:- відчуття органічні( спрага, голод),- відчуття болю 2)Відчуття пропріоцептині: - відчуття рівноваги,- відчуття руху 3)Екстероцептивні відчуття( ті, що надходять з навколишнього світу): - контактні( температури, смак, дотик),- дискантні( зорове, слухове) Нюхові відносяться до обох. Також відчуття можна поділити на шкірні( дотику, холоду, тепла, болю)- місце знаходження рецепторів встановлюють за допомогою естезіометра, смакові( солодке, кисле, солоне, гірке)-рецепторами смакових відчуттів є смакові цибулини, подразник- смакові речовини, нюхові- подразник-нюхові речовини, слухові( музика, скрип, гамір подразник- звукові хвилі, музичні шуми.Ознаки: висота звуків, гучність, тембр,зорові( червоне, зелене,голубе) подразник- світло. Вирізняють ахроматичні кольори(чорне й біле), Хроматині кольори.

21.Основні властивості відчуттів: - якість або модальність( який вид відчуття ми отримуємо), - інтенсивність, - тривалість. Кількісні властивості: - просторова локалізація,- ступінь чутливості. Абсолютна чутливість- мінімальна велечина подразника, при якому виникає відчуття. Поріг розрізнення- та мінімальна відмінність між подразниками, яка дає відмінність відчуттів. Особливості прояву відчуттів: Сенсорна адаптація- це зміна чутливості, яка відбувається внаслідок пристосування органів чуття до подразника: зміна чутливості аналізаторів під впливом відчуттів. Сенсибілізація- це підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів. Синестезія- виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття характерного для інших аналізаторів.Відчуття починають розвиватися одразу після народження. Спочатку найбільш розвинені смакові відчуття. Дитина може реагувати на світло. Слухові відчуття виникають тільки через 2 тижні після народження. Розвивається у дошкільний період і розрізнення кольорів. Активно розвивається у дошкільному віці і слухова чутливість. Розвиваються у дошкільному віці і нюхові відчуття, тому старші дошкільники допускають менше помилок при розпізнаванні запахів, точніше їх називають.

22. Сприйняття- це цілісне відображення у свідомості людини предметів, ситуацій, явищ, що безпосередньо діють на рецепторні поверхні органів чуття, заверщується воно формуванням образів. Фізіологічною основою сприйняття є процеси, що проходять в органах чуття, нервових волокнах і центральній нервовій системі. Основу сприймання складають два види нервових зв’язків: зв’язки які утворюються у межах одного аналізатора, та міжаналізаторні зв’язки (наприклад, 1 вид - сприймання мелодії, 2 вид - сприймання простору). Відмінності сприйняття від відчуттів.

1) Результат відчуття сприймається нами усередині організму, а образ сприйняття локалізований в просторі.

2) Підсумком виникнення відчуття є деяке почуття (холоди, висоти звуку), а в результаті сприйняття складається образ, що включає комплекс відчуттів

3) Для того, щоб предмет був сприйнятий, необхідно зробити зустрічну активність, тобто досліджувати його, побудувати і уточнювати образ цього предмета.

4) Відчуття як би прив'язано до специфічних аналізаторів, а образ сприйняття припускає взаємодію відразу декількох аналізаторів.

23. Основні властивості сприйняття: . Предметність - це віднесення відомостей, що отримуються із зовнішнього світу, до цього світу.

2. Цілісність. Сприйняття - це завжди цілісний образ. Ми подумки добудовуємо образ до деякої цілісної форми.

3. Структурність. Пов'язана з цілісністю. Сприйняття - це не проста сума відчуттів. Ми сприймаємо фактично абстраговану з цих відчуттів узагальнену структуру.

4. Константна. Здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольору і величині і так далі, незалежно від фізичних умов, що міняються.

5. Свідомість. Сприйняття тісно пов'язане з мисленням, з розумінням суті предмета. Свідомо сприйняти предмет - це означає подумки назвати його, тобто віднести до певного класу предметів, узагальнити його в слові.

6.апперцепція- залежність сприйняття від попереднього досвіду.

7. активність-здатність активізувати в один момент декілька відчуттів). Явище помилкового сприйняття називається ілюзією сприйняття. Види. За провідними аналізаторами: - слухові, зорові, дотикові, смакові,нюхові. За формами існування матерії:-с. простору,-с. часу,- с. руху. Також буває довільне та мимовільне сприйняття.

24. 3 типи: 1) Цілісний(синтетичний)- деталізуючий(аналітичний), 2. Основний(почув-сприйняв)- пояснювальний(шо, як- с)

3. об’єктивний( суть, така як було)- суб’єктивний( суть+ деталі від себе).Сприйняття часу: Є значні індив відмінності у здібностях оцінки часу. Експерименти виявили, що один й той же час може спливати для 10-річ дитини у 5 разів швидше, ніж для 60-річної людини. Наша здатність відчувати тривалість часу дозволяє утворювати часовий вимір - вісь часу, на якій ми більш-менш точно розміщуємо події. Поточний момент відзначає особливу точку на цій осі, події минулого розміщуються до, а події очікуваного майбутнього - за цією точкою. Сприймання руху - це відображення зміни положення, яке об'єкти займають у просторі. Воно дає можливість людям і тваринам орієнтуватися у відносних змінах взаємо розташування та взаємовідношення предметів навколишньої дійсності. Основу сприймання простору становить пізнання непросторових властивостей об'єктів через зорові, вестибулярні, рухові та шкірні відчуття. У комплексі вони дають змогу судити про відношення тіла до вертикалі, про просторове положення і відстань до інших об'єктів. Сприймання простору не природжене, а виникає і розвивається у процесі життя

25. Уявлення- це псих. Процес відображення у свідомості предметів та явищ, які вданий момент не сприймаються, але утворюються у свідомості на основі минулого досвіду. уявлення не передбачають чіткої часової локалізації в минулому, а стосуються предмета або явища як такогоМіж образом сприйнятого предмету та його уявленням через деякий час майже ніколи не буває фотографічної подібності. Зміна образу пояснюється тим, що уявлення є результатом не тільки одиничного акту сприймання даного предмета, воно є результатом складної практичної діяльності. Види: За змістом:- математичні,- психологічні,- географічні, - політичні. За ступенем узагальненості:одиничні,- загальні. За ступенем вольових зусиль: мимовільні, довільні. Основні характеристики: наочність, фрагментарність (часто ознаки яскравіші, є прогалини), нестійкість і мінливість(будь-який викликаний образ зникне з поля свідомості, як ви намагалися його утримати) узагальненість

26.Память- пізнавальний психічний процес, передбачає запамятовування, подальше збереження та відтворення слідів минулого досвіду. Будучи однією з найважливіших характеристик усіх психічних процесів, пам'ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості.Існує кілька теорій памяті: 1 теорія асоціацій(Арістотель)- асоціація за суміжністю, -за схожістю,- асоціація по контрасту. 2. Теорія заучування безглуздих слів – заснована на початку 20ст. була запропонована Мюлленром. 3. Гештальтизм (від нім. gestalt — образ) . Гештальт (образ) означає цілісну організацію, структуру, яка не зводиться до суми її складових. Основою утворення зв'язків тут визнається організація матеріалу, яка визначає й аналогічну структуру слідів у мозку за принципом подібності за формою. Наприклад, портрет за штрихами. 4. Смислова теорія памяті- процес запам’ятовування від наявності або відсутності смислових зв’язків, які об’єднують матеріали, що запам’ятовуються. У другій половині 20ст. в укр.. психології П. Зінченком було запропоновано біохімічну теорію памяті- процес відображення, запам’ятовування, відтворення досвіду пов'язаний з хім. Реакціями та структурою мозку Теорія діяльності — третій напрям.Експериментально встановлено і доведено, що найпродуктивніше зв'язки утворюються і актуалізуються тоді, коли відповідний матеріал виступає як мета дії. Головними характеристиками пам'яті є: об'єм, швидкість закарбування, точність відтворення, тривалість зберігання, готовність до використання збереженої інформації.

27.Основні види памяті: В даний час як сама аг. Підстава для виділення різних видів памяті прийнято розглядати залежність характерних видів памяті від особливостей запам’ятовування та відтворення, при цьому окремі види відокремлюють відповідно до трьох основних критеріїв.-рухова — пам'ять на рухи та їх системи;-емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;-образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;-словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.За характером мети діяльності-Мимовільна пам'ять — це запам'ятовування та відтворення, за якого відсутня спеціальна мета щось запам'ятати чи пригадати.- Довільна пам'ять має місце тоді, коли ставиться певна мета запам'ятовування і відтворення з докладанням вольового зусилля. У цьому випадку запам'ятовування і відтворення виступають як спеціальні мнемонічні дії (від грец. uvrmovueov — запам'ятовування).За тривалістю збереження інформації:-сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.-короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;-довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;-оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.