9. Характеристика допоміжних шкіл для дітей з порушеннями зору.

Навчання і виховання дитини з вадами зорової функції має бути поєднаним із оздоровленням, корекційними заняттями з розвитку зору, по необхідності — із лікуванням, логопедичними заняттями, психокорекцією.

До спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для сліпих дітей зараховуються діти 6 (7) років:

- з гостротою зору 0,04 Д і нижче на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією;

- з гостротою зору 0,05-0,08 Д на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією, у разі складних порушень зорових функцій, прогресуючих очних захворювань, що призводять до сліпоти.

До спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим зором зараховуються діти б (7) років:

- з гостротою зору 0,05-0,4 Д на оці, яке краще бачить зі стерпною корекцією; при цьому враховується стан інших зорових функцій (поле зору, гострота зору на близькій відстані, форми та перебіг патологічного процесу);

- з більш високою гостротою зору у разі прогресуючих або частих рецидивних захворювань, а також за наявності астенопічних явищ, що виникають під час читання та письма на близькій відстані.

11. Інтелектуальний розвиток дитини.

Інтелектуальний розвиток дитини за Ж.Піаже

Періоди	Підперіоди і стадії	Вік
І.Сенсомоторний інтелект (0-2 роки)	1. Вправляння рефлексів	0-1 міс.
	2. Елементарні навички, первинні кругові реакції	1-4 міс.
	3. Вторинні кругові реакції	4-8 міс.
	4. Початок практичного інтелекту	8-12 міс.
	5. Третинні кругові реакції	12-18 міс.
	6. Початок інтеріоризації схем дій	18-24 міс.
IІ. Репрезентативний інтелект і конкретні операції (2-11 років)	1. Доопераціональні уявлення	2-7 років
	2. Конкретні операції	7-11 років
ІІІ. Формальні операції		11-15 років

Сенсомоторний період охоплює перші два роки життя дитини. У дитини практично відсутня мова і уявлення, а поведінка будується на підставі координації сприйняття і руху.

При народженні дитина має лише вроджені рефлекси. Рефлекси здатні змінюватися. Ця стадія називається стадією вправляння рефлексів. У результаті вправляння рефлексів формуються перші навички.

На другій стадії дитина повертає голову в бік подразника, стежить поглядом за предметом, що рухається, намагається схопити іграшку. В основі навички лежать первинні кругові реакції - дії, що повторюються. Дитина повторює одну й ту саму дію заради самого процесу. Дії підкріплюються власною активністю дитини, яка приносить їй задоволення.

Вторинні кругові реакції з'являються на третій стадії, коли дитина зосереджена не на власній активності, а на змінах, викликаних її діями. Дії повторюються заради продовження цікавих вражень.

Вторинні кругові реакції з'являються на третій стадії, коли дитина зосереджена не на власній активності, а на змінах, викликаних її діями. Дії повторюються заради продовження цікавих вражень.

Четверта стадія - початок практичного інтелекту. Схеми дій, утворені на попередній стадії, об'єднуються в єдине ціле і використовуються для досягнення мети. Випадкові зміни дій дають неочікувані ефекти - нові враження - дитина їх повторює і закріплює нову схему дій.

Теоретичні кругові реакції з'являються на п'ятій стадії: дитина спеціально змінює дії, щоб подивитися, до яких результатів це приведе. Це стадія активного експериментування.

Шоста стадія характеризується інтеріоризацією схем дій. Якщо дитина раніше здійснювала різні зовнішні дії, щоб досягти мети, пробувала, помилялася, то тепер вона вже може комбінувати схеми дій в умі і раптово приходити до правильного рішення.

З 2-х років життя починається період формування репрезентативного інтелекту і практичних операцій.

Етап доопераціональних уявлень завершується з появою розуміння збереження кількості речовини.. Етап конкретних операцій пов'язаний зі здатністю до міркувань, доведення, співвідношення різних точок зору. Логічні операції потребують опори на наочність, не можуть здійснюватися в гіпотетичному плані (тому вони називаються конкретними).

До 11 років у дитини складається підґрунтя для формування наукових понять.

Вищий період інтелектуального розвитку - період формальних операцій. Підліток звільняється від конкретної прив'язаності до об'єктів, даних у безпосередньому сприйнятті, і набуває можливості мислити так само, як дорослі. Він розглядає судження як гіпотези, з яких можна вивести різноманітні судження; його мислення стає гіпотетично-дедуктивним.