№ 1 Untersuchungsobjekt der Linguolandeskunde

Об'єкт досліджиння лінгвокраїнознавства.

Обєкт дослідження - національна мовна картина світу.

Ми вивчаємо культуру країни через слово...через його семантику, саме там закодована інформація.

В число лексичних одиниць, що мають яскраво виявлену

національно-культурну семантику, входять назви реалій (визначення

предметів та явищ, які є характерними для однієї культури і відсутні в

іншій), конотативна лексика (слова, що співпадають по основному

значенню, та розрізняються за культурно-історичними асоціаціями) та

фонова лексика, що означає предмети та явища, котрі мають аналоги в

культурі, що порівнюється, та розрізняються за якимись національними

особливостями – функціонуванням, формою, призначенням предметів і т.

інш. Для лінгвокраїнознавства величезний інтерес становлять також

фразеологізми, в котрих відображаються національна своєрідність історії,

культури, традиційного образу життя народу – носія мови.

№2 Лінгвокраїнознавство та споріднені дисципліни

(Linguolandeskunde und sinnverwandte Disziplinen)

Споріднені дисципліни мають спільний об’єкт або предмет дослідження. Найближчої дисципліною до ЛКЗ є країнознавство,яка вивчає соціальне життя, в той час як ЛКЗ вивчає соціальне життя у мові.

Така наука як мовознавство займається тільки вивченням мови.

Діалектологія – різністю мовних варіантів.

Лінгвокраїнознавство пов’язане з географією (вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність^[2], а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини) та етнологією (наука про пізнання народів, прогресу і цивілізацій)

№3

Німецькою мовою розмовляють у:

• Німеччині (85 млн.);

• Австрії (10млн.);

• Швейцарії (5млн.);

• Ліхтенштейні (500тис.)

• Люксембурзі (300тис.)

Крім того, німецькомовна діаспора налічує 40 млн. німців, що розмовляють німецькою мовою у різних країнах світу (Америка, Росія).

У Німеччині німецька мова є єдиною державною мовою, а єдиною релігією є –лютеранство.

Австрія зазнала впливу слов'янської , романської і тюркської культур. У Австрії релігія – католицизм. Єдиною державною мовою є німецька, але вона зазнала впливу з боку інших культур.

Швейцарія полікультурна країна. У Швейцарії -4 державні мови (французька, німецька, італійська, ретороманська). Германська культура не є панівною.

4. Фонетичні розбіжності:

1.Зміна наголосу:

Німеччина: Kiosk ( наголошена о), Uniform(o)

Австрія: Kiosk ( наголошена і), Uniform (i)

2. Вимова

Нім. Ro[z]lein , tä[g]lich

А. Ro[s]lein , tä[k]lich

3. ig

Нім. ruhig [h’]

А. ruhig [g]

4. сh

Нім. Chemie [h]

А. Chemie [k]

5. Лексичні і граматичні відмінності в варіантах німецької мови

Розглянемо деякі фонетичні особливості австрійського варіанту німецької мови:

1. Дифтонг «ei» замінюють на «oa» на заході, а на сході – на «aa». Наприклад, zwei Steine – (West – zwoa Stoana, Ost – zwaa Staana).

2. Дифтонг «eu» замінюється на «ei». Наприклад, Deutsch – Deitsch, neu – neich.

3. Відбуваються скорочення в префіксах та суфіксах. Наприклад, префікс ge- скорочується до [g] (g'macht). В суфіксах [b] перед [n] скорочується до [m]. Наприклад, haben [ho:m], leben [le:m].

4. «i» замінюється на «ia» (Brief – Briaf).

5. «u» замінюється на «ua» (zu – zua).

6. Існують ще деякі скорочення: ich – i, zu Hause – zґhaus.

Слід зазначити також граматичні особливості

австрійського варіанту німецької мови. Вони полягають:

1. У відмінюванні дієслів в Präsens; а) у першій особі однини відсутнє закінчення -e. Наприклад: ich geh', ich fahr'. б) сильні дієслова, які змінюють кореневу голосну [a] на [ä], не одержують умлаут. Наприклад: er fahrt, er lauft; в) інші сильні дієслова змінюють кореневу голосну.Наприклад: ich nimm, du nimmst, er nimmt; ich gib, du gibst, er gibt.

2. В утворенні наказового способу (в другій особі множини додається -s). Наприклад: gehts, kommts.

3. Означення в родовому відмінку замінюється на давальний відмінок та присвійний займенник. Наприклад: Peters Hund = dem Peter sein Hund.

4. Субстантивація від інфінітивa замість Infinitiv mit «zu». Наприклад: Fang an zum Essen = Fang zu essen an.

5. Особливості в утворенні умовного способу. В Präsens і Präteritum Konjunktiv II додаються закінчення в 1 і 3 особі однини +ert/at: i/er kaufert / kaufat; в 2 особі однини + ertst/atst: du kaufatst; в 1 і 3 особі множини +atn: wir/sie kaufatn; в 2 особі множини +ats: ihr kaufats.

6. Граматичний рід не відповідає роду в німецькій літературній мові. Наприклад, das Eck – die Ecke, das Cola – die Cola, das Monat – der Monat, der

Zeh – die Zehe, der Akt – die Akte і т.д.

7. Особливості в керуванні дієслів. Наприклад, ein Kuli um 10 Schilling – ein Kuli für 1,5 DM; bei der Kasse – an der Kasse; in der Nacht auf Montag – in der Nacht zum Montag.

8. Неперехідні дієслова (liegen, sitzen, stehen, hängen та інші) утворюють Perfekt із «sein». Наприклад: Ich bin eine Stunde in der Kälte gestanden und habe gewartet.

9. Perfekt використовують в усній мові для попередньої дії. Наприклад: Ich habe schon davon gehört, bevor er mir davon erzählt hat. Ich hatte schon davon gehört, bevor er mir davon erzählte. Лексичні особливості існують насамперед в

сфері офіційної мови та сфері продуктів харчування. В сфері офіційної мови: Nationalrat (австр.) –

Bundesrat (нім.), unterfertigen (австр.) – unterschreiben (нім.), Stempelmarke (австр.) – Gebührenmarke (нім.), Exekution (австр.) – Pfändung (нім.). В сфері продуктів харчування: Erdäpfel (австр.) – Kartoffeln (нім.), Paradeiser (австр.) – Tomaten

(нім.), Marillen (австр.) – Aprikosen (нім.)

Швейцарський варіант має цілий ряд орфоепічних та орфографічних особливостей, які відрізняються від німецької літературної норми:

1. Розбіжності в довготі та короткості голосних: Наприклад, в словах Magd, Obst, Erde, werden, nun – голосні вимовляються коротко, а в префіксах ur-, vor- і в словах: dachte, brachte – довго.

2. Відсутній твердий приступ (Knacklaut), немає дифтонгів. В деяких випадках голосні і приголосні мають іншу вимову, чим в загальнонімецькій нормі: а) [у] вимовляється інколи як [і], наприклад: Gymnasium, Zylinder; б) в сполученнях sp, st на початку слова вимовляється [s], наприклад: Sport, Student, Stil; в) суфікс -ig вимовляється як [ik], наприклад: zwanzig, vierzig; г) звук [v] вимовляється як [f], [ch] як [k], наприклад: Klavier, China, Chemie. Деякі слова мають наголос, який невластивий німецькій нормі: Cáfe, Búffet. Ще більш різноманітні граматичні особливості. Вони полягають в сфері числа і роду іменників, відмінюванні сильних дієслів, відміні деяких іменників, вживанні займенників та прийменників.

1. Розбіжності в граматичному роді, напр. Das Photo (нім. die Photo), das Meter, das Liter, das Viertel (в німецькій мові всі ці іменники чоловічого роду).

2. Деякі слова, які в німецькій літературній мові відносяться до сильної відміни, в швейцарському варіанті мають слабку

відміну, наприклад: der Stern, der Hahn та ін.

3. Розбіжності в утворенні множини іменників, наприклад: die Seminarien (нім. die Seminare), die Resten (нім. die Reste), die Krägen (нім. die Kragen).

4. Відхилення від загальнонімецької мови зустрі- чаються у відмінюванні слабких (geschumpfen – нім. geschimpft), сильних (ladest – нім. lädst) і неправильних дієслів (stund – нім. stand), (ward – нім. wurde).

5. Розбіжності з нормою у прийменників, в5. Розбіжності з нормою у прийменників, в

керуванні дієслів: sich interessieren für Akk sich interessieren nach Dat wegen, während, trotz Gen wegen, während, trotz Dat напр.: wegen des Regens wegen dem Regen über dem Walde ob dem Walde

6. Національний статус мови в німецькомовних країнах

Німецька мова (як державна мова чи мова меншості) є розповсюдженою в багатьох країнах Західної, Центральної і Східної Європи.

Це одна з офіційних мов Європейського Союзу і одна з трьох робочих мов вЄвропейській Комісії (поряд з англійською та французькою).

Вона є офіційною у таких країнах як : Німеччина Австрія Швейцарія Ліхтенштейн Бельгія Люксембург

У Німеччині мова поділяється на 3 групи діалектів: нижньонімецькі, середньонімецькі та верхньонімецькі. Нижньонімецькі — нижньофранкський, нижньоалеманський та фризький; середньонімецькі — саксонський, тюрингський та франкський; верхньонімецькі — верхньофранкський, алеманський та баварський.

У Швейцарії Німецька мова - найпоширеніша. Її місцевим діалектом є алеманнський діалект (швіцердюч) 

Невелика німецькомовна громада Бельгії проживає на сході країни у провінції Льєж.

У Люксембурзі використовується три мови. Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької

Німецькою друкуюься газети та доступні німецькі канали.

Німецька мова (як державна мова чи мова меншості) є розповсюдженою в багатьох країнах Західної, Центральної і Східної Європи.Країнами з переважаючою німецькомовною більшістю є Німеччина (95%, 78,3 мільйонів), Австрія (89%, 7, 4 мільйонів), Швейцарія (65%, 4,6 мільйонів), Люксембург (480 000) і Ліхтенштейн (30 000).

належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Німецька мова, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів.

Як офіційна головна мов Німеччина (близько 80 млн носіїв) Австрія (7,5 млн носіїв) Ліхтенштейн

Як одна з офіційних мов Бельгія (поряд з французькою та нідерландською) Італія (на рівні регіону Південний Тіроль, поряд з італійською; близько 300 тис. носіїв) Люксембург (близько 300 тис. носіїв; використовується поряд з люксембурзькою та французькою) Швейцарія (75% німецька, 4-6 млн носіїв, використовується поряд з французькою, італійською та ретороманською)

7

У 507 р. – перша германська імперія (Frankenreich)

У 814 р. вона розпалась на 2 частини Зх.(Франція) та Сх.(німецькомовні держави) а саме:

1)Німеччина

З 11 ст. називалась Romisches Reich

З 12 ст. – Heiliges Romisches Reich ()

З15- Heiliges Romisches Reich Deutscher nation

1806 р – війна Наполеона з Європою в ході чого він завоював нім землі і розділив територію на Нім і Австрію . У 1871 р. Бісмарк об’єднав всі нім землі в одну державу – Das zweite Reich

До 1918 відбувалась лист революція в ході якої зникла монархія

1933-3й рейх, а у 1945 р нім розділилась на. DDR - Deutsche Demokratische Republik(Німецька Демократична Республіка) і BRD - Bundesrepublik Deutschland ( Федеративна Республіка Німеччнини)Після Другої Світової Війни Німеччнина була поділена на : DDR - Deutsche Demokratische Republik(Німецька Демократична Республіка) і BRD - Bundesrepublik Deutschland ( Федеративна Республіка Німеччнини

У 1990 р знову об’єдналась в єдину Нім.

Культурна специфіка: - монокультурність, - віра(лютеранство(христ)), 1 мова – нім.