2.2 Планування розслідування вбивств

Планування розслідування вбивств надає сприятливу дію на успішність розкриття кримінальної справи про вбивство, бо план відповідає на питання: Що необхідно робити? Коли? де і як потрібно діяти?

Планування не є процесуальною вимогою, але воно необхідне при розслідуванні кожного злочину, особливо, такого як вбивство, що доводиться повсякденною практикою.

Планування є обгрунтоване матеріалами  справи визначення шляхів і засобів, за допомогою яких при найменшій витраті сил і часу має бути розкрито злочин, викритий винний.

Для ефективного розслідування вбивства планування за слід починати відразу ж після порушення кримінальної справи [11].

Рекомендувати якусь загальну форму плану неможливо, оскільки планування знаходиться в прямій залежності від характеру кримінальної справи, окремих слідчих дій. Можна визначити лише деякі питання, які є загальними для більшості слідчих дій:

а) мету наміченого слідчої дії;

б) час, місце проведення;

в) коло учасників;

г) розподіл обов'язків між що беруть участь особами;

д) послідовність  проведення слідчої дії;

е) застосування технічних засобів.

Від наявності чи відсутності на певний момент часу трупа жертви, виділяється дві ситуації розслідування вбивств:

а) труп жертви цілком або по частинах виявлений, тоді необхідно вказати на важливість якнайшвидшого встановлення особи вбитого, його зв'язків, родичів , ворогів і недоброзичливців. Провести судово-медичну експертизу. Провести роботу щодо виявлення свідків та очевидців скоєння даного злочину. Вжиття заходів щодо виявлення конкретного правопорушника і його затримання. А при виявленні тільки частин трупа варто вжити заходів ще й з пошуку відсутніх фрагметни трупа;

б) надійшло повідомлення про зникнення людини, без виявлення трупа, тоді потрібно зробити огляд останнього відомого місця проживання або перебування зниклого без вести особи, з метою виявлення всієї інформації сприяє допомогти здійснити місцезнаходження даної особи або його трупа і вжити заходів з виявлення:

• слідів боротьби, плям крові, безпосередньо трупа зниклого;

• слідів недавнього виробництва ремонту;

• відомостей про тривалість часу відсутності зниклого, судячи з обстановки в його житлі;

• наявність або відсутність предметів, без яких існування особи стає проблематичним (наприклад, одяг);

• записників зниклого особи, з метою їх ретельного аналізу;

• стан та кількість столових приладів та їх місцезнаходження;

• наявність і ступінь розкладання сміття;

• наявність і стан домашніх рослин;

• сплаченого або неоплачених рахунків за надані комунальні послуги;

• увімкнене освітлення  в квартирі.

Так само необхідно з'ясувати, чи працював зниклий в період свого життя, де, і допитати його товаришів  по службі, провести огляд його робочого місця. У довідковому бюро з'ясувати адресу постійної та тимчасової реєстрації, де так само слід провести огляд приміщення з метою виявлення всієї корисної інформації. У військовому комісаріаті необхідно з'ясувати, чи не чи покликаний зниклий до лав РА. В інспекції з податків  і зборів запросити відомості про джерела задекларованих за минулі періоди зниклим особою доходів і провести перевірку законності цих виплат. З централізованого комп'ютерного обліку необхідно перевірити, чи не піддавався зниклий залученню до адміністративної відповідальності після того періоду, коли його востаннє бачили в живих. В установах поштового зв'язку необхідно з'ясувати, чи немає поштово-телеграфної кореспонденції адресованій зниклому. Медична інформація на безвісти зниклого, вилучається з поліклініки, в якій він спостерігався за життя. Розміщення інформації в ЗМІ з проханням повідомити правоохоронні органи  про місце перебування зниклого особи, може дати позитивний результат, а так само орієнтування в інші райони на зниклого без вести особи [13, 24, 27].

Але варто пам'ятати, що заявники з повідомленнями про зникнення будь-кого у 80% випадків самі причетні до насильницького позбавлення життя зниклого. Вбивства, що маскуються під безвісна зникнення людини відбуваються близькими родичами або особами, які перебувають у дружніх відносинах з зниклими (86%). На грунті алкоголізму члена сім'ї (55%). З метою приховати інший злочин, наприклад, згвалтування  (17%), з користі (13%), з помсти (8%), необережне вбивство становить 4%. Злочини, скоєні іншими особами, як правило, пов'язані із заволодінням майном вбитого.

РОЗДІЛ 3 Початковий, наступний і заключний етапи розслідування вбивств