- •Теоретичні засади практичної психології
- •1. Практична психологія як галузь професійної діяльності
- •1.1. Визначення практичної психології
- •1.2. Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології
- •1.3. Структура та завдання практичної психології
- •1.4. Національна система соціально-психологічної служби
- •2.2. Система принципів практичної психології
- •3. Особистість у практичній психології
- •3.1. Проблема синтезу психологічної структури особистості
- •3.2. Психологічні проблеми особистості, їх визначення та шляхи розв'язання
- •3.3. Формування здорового способу психічного життя особистості
- •Література
- •Абрамова г. С. Практикум по психологическому консуль-тированию. Екатеринбург; Москва, 1995.
- •Гиссен л. Д. Время стрессов: Обоснование и практические результати психопрофилактической работьі в спортивних командах. Москва, 1990.
- •Джампольски Дж. Любовь побеждает страх. Москва, 1991.
- •4. Життєва ситуація особистості
- •4.1. Зміст поняття життєвої ситуації
- •4.2. Аналіз та осмислення життєвої ситуації
- •4.3. Психологічна ситуація
- •5. Життєвий шлях особистості
- •5.1. Поняття життєвого шляху особистості
- •Вправа з
- •5.2. Подія як вузловий момент життєвого шляху
- •5.3. Життєві кризи особистості
- •5.4. Внутріособистісні конфлікти (на прикладі підліткового віку)
- •5.5. Прогнозування й планування життєвого шляху
- •6. Проблема долі
- •6.1. Особистісні сюжети розвитку та психологічні ситуації
- •6.2. Доля та сюжети міжособистісної взаємодії
- •7. Особистість
- •7.1. Психотерапевтична ситуація
- •7.2. Професійний відбір
- •7.3. Зміст підготовки практикуючих психологів
- •7.4. Особистісна підготовка практикуючого психолога
- •7.5. Форми й методи підготовчого процесу
- •8. Основні види діяльності та функції
- •8.1. Просвітницька і профілактична робота
- •8.2. Психологічне консультування
- •1. Первинний прийом
- •2. Подальша робота з клієнтом
- •3. Завершення роботи
- •8.3. Індивідуальна психологічна корекція
- •8.4. Індивідуальна психотерапія
- •8.5. Групові форми психокорекції та психотерапії
- •8.6» Психологічна реабілітація потерпілих від катастроф
- •9. Основи організації психологічної служби в освітніх закладах
- •9.1. Практична психологія
- •9.2. Психологічна служба початкової школи
- •9.3. Психологічна служба загальноосвітньої школи
- •9.4. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх
- •9.4. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх
- •9.5. Психологічна служба у позашкільних закладах
- •9.6. Психологічна служба у вищих закладах освіти
- •9.8. Морально-етичні принципи діяльності шкільного психолога
- •10. Проблеми
- •10.1. Особливості реалізації особистісного підходу в роботі шкільного психолога
- •10Е2. Дошкільне дитинство:
- •10.3. Формування психологічної готовності дитини до навчання
- •10.4. Молодший шкільний вік: адаптаційні, навчальні, поведщкові труднощі
- •11. Основні види діяльності шкільного психолога
- •11.1. Моніторинг умов та особливостей розвитку особистості учнів
- •11.2. Психолог та міжособистісні стосунки у класі
- •11.4. Робота з батьками учнів
- •11.5. Психопрофілактична й просвітницька робота
- •1. Діагностика і прогнозування стану справ із психопрофілактики та просвіти в даному навчальному закладі
- •2. Вивчення мети і завдань психопрофілактичної та просвітницької роботи
- •3. Планування
- •4. Організація виконання (облік, контроль і корекція)
- •5. Форми психопрофілактичної та просвітницької роботи
- •1. Загальна декларація прав людини
- •Стаття 9
- •Стаття 11
- •Стаття 12
- •2. Декларація прав дитини
- •3. Етичний кодекс психолога
- •1. Відповідальність
- •2. Компетентність
- •3. Захист інтересів клієнта
- •4. Конфіденційність
- •5. Етичні правила психологічних досліджень
- •6. Кваліфікована пропаганда психології
- •7. Професійна кооперація
- •4. Карта особистості дорослої людини
- •В. Риси характеру особистості в-10. Активність
- •Заключна частина
- •III. Віковий розвиток особистості:
- •IV. Рівень розвитку і прояву спеціальних здібностей:
- •5. Карта особистості старшокласника
- •6. План роботи психолога початкової школи
- •7. План факультативного курсу«основи психологічних знань"
- •1. Практична психологія як галузь професійної діяльності
Стаття 9
Ніхто не може бути підданий безпідставному арешту, затриманим чи вигнанню. <^ч*°
Стаття 10
Кожна людина для визначення своїх прав та обов'язків і для в—^ новлення обгрунтованості висунутого проти неї кримінального обвив»" вачепня має право, незалежним і безстороннім судом на основі повв ■ рівності, на те, щоб її справу було розглянуто прилюдно і з додержав' ням усіх вимог справедливості.
Стаття 11
Кожна людина, яка звинувачується у вчиненні злочину, має пр». во вважатися безвинною доти, доки її винність не буде встановлена законним чином шляхом прилюдного судового розгляду, за якого й забезпечуються всі можливості для захисту.
Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі скоєння будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх скоєння не стано вили злочину за національними законами або за міжнародним правом Не може також накладатися покарання тяжче від того, яке могло бул застосоване на час вчинення злочину.
Стаття 12
Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте та сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його жити, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від подібних втручань чи посягань.
Стаття 13
Кожна людина має право свободи пересування і обрання собі місця проживання в межах кордонів кожної держави.
Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаюче також її власну, і повертатися до своєї країни.
Стаття 14
Кожна людина має право агукати притулок від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
Це право не може бути застосоване у випадку переслідування* яке насправді викликане вчиненням неполітичного злочину або ДОЮ' ням, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Напій-
Стаття 15
Кожна людина має право на громадянство. ф
Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства права змінювати своє громадянство.
Стаття 16
Чоловіки та жінки, котрі досягли повноліття, мають право, без яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії, одру-' ся 2 створювати сім'ю. Вони користуються однаковими правами *** вступу До шлюбу, перебування в шлюбі та під час розірвання
щлюб може укладатися тільки за умови вільної та повної згоди 'сторін, які вступають до шлюбу.
З Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право Ва захист з боку суспільства та держави.
Стаття 17
1 Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і спільно з іншими.
2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Стаття 18
Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії; це право передбачає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і спільно з іншими, прилюдно або приватним порядком в ученні, богослужінні та здійсненні релігійних і ритуальних обрядів.
Стаття 19
Кожна людина має право на свободу переконань і на вільний їх вияв; це право передбачає свободу безперешкодно дотримуватися власних переконань і свободу шукати, одержувати та поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних
кордонів.
Стаття 20
1- Кожна людина має право на свободу мирних зборів і об'єднань. > 2- Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якого 06 єднання.
Стаття 21
}■ Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю «Щою безпосередньо або через вільно обраних представників.
■ Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у 18 кРаїні.
я оля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля має у періодичних і нефальсифікованих виборах, які необхідно
498
499
проводити за умови загального і рівного виборчого права таємного голосування або через інші рівнозначні форми, що чують свободу голосування.
Стаття 22
Кожна людина як член суспільства має право на соціальне забез чення, а також на реалізацію необхідних для підтримки її гідності !& вільного розвитку особистості прав у економічній, соціальній і ку» турній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародної співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держава
Стаття 23
Кожна людина має право на працю, на вільний вибір пралі, ва справедливі та сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.
Кожен, хто працює, має право на справедливу й задовільну вина городу, яка забезпечує гідне людини існування для неї самої та Е сім'ї та яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Кожна людина має право створювати професійні спілки і входи ти до професійних спілок з метою захисту своїх інтересів.
Стаття 24
Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого часу та на оплачувану періодичну відпустку.
Стаття 25
Кожна людина має право на такий рівень життя, включаючи ЬкУ, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який необхідний для забезпечення здоров'я і добробуту її самої та П сім'ї, а також право на забезпечення у разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів Д° існування із незалежних від людини обставин.
Материнство та дитинство дають право на особливе піклування та допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повиняі мати однаковий соціальний захист.
буїв
Стаття 26 1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна
безплатною, принаймні початкова і загальна. Початкова освіта має ти обов'язковою. Технічна та професійна освіта повинні бути загаль
ними, а вища освіта має бути однаково доступною для всіх дно до здібностей кожного.
7 Освіта повинна спрямовуватися на всебічний розвиток людської 3. стості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних "д д Освіта має сприяти взаєморозумінню, терпимості й дружбі між с • народами, расовими чи релігійними групами, а також повинна УС1ї^ діяльності Організації Об'єднаних Націй у справі підтримання
З Батьки мають пріоритетне право у виборі форми освіти для своїх дітей.
Стаття 27
1 Кожна людина має право вільно брати участь у культурному хяхгі суспільства, насолоджуватися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі та користуватися його благами.
2. Кожна людина має право на захист своїх моральних і матеріальних інтересів, які є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона виступає.
Стаття 28
Кожна людина має право на такий соціальний і міжнародний порядок, за якого права і свободи, викладеш в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.
Стаття 29
Кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому лише можливий вільний і повний розвиток її особистості.
Кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазна вати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з ме тою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського поряд ку та загального добробуту в демократичному суспільстві.
Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно супере чся цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Стаття ЗО
"іщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання якій-"Удь державі, групі осіб чи окремим особам права займатися будь-^ 0І° діяльністю або чинити дії, спрямовані на порушення прав і сво-Д> викладених у цій Декларації.
Друкується за: Права людини в документах ООН. Амстердам; Київ, 1997. Кн. 1.
500
501