Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи практ.психології.doc
Скачиваний:
319
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.42 Mб
Скачать

9.3. Психологічна служба загальноосвітньої школи

Найбільша кількість практикуючих психологів за­раз працює у середніх загальноосвітніх школах. Це не випад­ково, адже переважна більшість психологічних проблем вини­кає саме тут. Функції психолога в школі є досить різноманіт­ними. Тому й організація його діяльності може відбуватися у різноманітних формах: читання лекцій, проведення групових тренінгів і занять, індивідуальні консультації для учнів, учи­телів, батьків, тестування й анкетування всіх учасників нав­чально-виховного процесу та ін.

Статус практикуючого психолога у загальноосвітній школі має свою специфіку. З одного боку, він не повинен відіграва­ти роль учителя — людини, яка оцінює або санкціонує по­ведінку учня. З іншого боку, психолог — рівноправний член педагогічного колективу, який бере активну участь у ви­рішенні долі вихованців. Психолог підпорядковується дирек­торові навчального закладу або одному з його заступників.

Необхідною умовою ефективної діяльності психолога є на­явність окремого приміщення, необхідної оргтехніки (ком­п'ютер, магнітофон та ін.). Діяльність психолога здійснюється за окремим планом, що погоджується з директором навчаль­ного закладу і затверджується керівником психологічної служби району (міста). Психолог також веде журнал обліку роботи та складає психологічно-педагогічні характеристики окремих учнів.

Як правило, практикуючий психолог супроводжує кон­кретну вікову групу — початкову, основну, старшу. Така спе­ціалізація сприяє більш ефективному виконанню професій­них обов'язків. Психологічна служба школи може складатися не тільки з психологів, а й із соціальних педагогів, спе­ціалістів з профорієнтації, логопедів та ін. 356

Залежно від спеціалізації навчального закладу психолог виби-пріоритетні напрями своєї діяльності Разом із тим існує йька основних напрямів, що їх має забезпечити психолог: ^підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-го процесу. Ця найважливіша робота здійснюється з , вчителями, батьками. Вона може відбуватися у формі декц/ читання факультативних курсів, проведення психо­логічних консиліумів з учителями, семінарів для вчителів та

батьків;

психологічна профілактика и корекція — визначення осіб, що схильні до девіантної поведінки і відставання в навчанні, запобігання конфліктів між учасниками навчально-виховного процесу, здійснення психологічно-педагогічних заходів з усу­нення відставань, девіацій та конфліктів;

соціально-психологічне обстеження учасників педагогічного процесу з метою покращання навчання й виховання учнів;

проведення моніторингу психологічного розвитку дітей.

У навчально-виховному процесі виникає безліч психо­логічних проблем, котрі мають різну природу.

Соціально-психологічна проблематика. До неї ми відносимо передусім проблему адаптації дитини до навчально-виховного закладу: до навчання в першому класі, до навчання у середній школі, до навчання у старших (лілейних) класах, до навчання у закладі профтехосвіти. Крім того, названа проблематика включає розв'язання конфліктів, що виникають у навчально-виховному процесі, дослідження становища учня (вихованця) в класному колективі, проблему регулювання взаємин із бать­ками та вихователями.

Індивідуально-психологічна проблематика. Насамперед це визначення рис та якостей особистості учнів, складання ЩДивідуально-психологічних карт особистості, дослідження особистісних проблем, кризових станів та ускладнень, вияв­лення схильності до девіантної поведінки, вживання нарко­тичних речовин та алкоголю, розпізнавання психічних роз­ладів та хворобливих психічних станів.

Практикуючий психолог має орієнтуватись у переживаннях Упив та батьків у ході подолання життєвих криз та проблемних ситуацій. д0 них належать розлучення батьків, смерть близьких, кі сімейні проблеми, як алкоголізм, наркоманія тощо, пережи-ння вікових криз та інших подій особистого життя.

-авчально-8иховна проблематика. Це визначення готовності гини до навчання у школі (ПТУ), профорієнтаційна робо-ИВЧення ЗД^ностей, інтересів та нахилів учнів, усклад­ та відставань у навчанні.

357

Форми роботи шкільного психолога залежать від типу нав­чального закладу (загальноосвітня школа, гімназія, ліцей), вЬ віку школярів, від їхніх соціально- та індивідуально-психологічних особливостей (темпераменту, інтелектуальних здібностей, рівня оволодіння знаннями, вміннями, навичка­ми, самосвідомості, рис характеру, спрямованості потреб інтересів, цілей, потягів, здатності до спілкування тощо).

Так, у старших класах спеціалізованих шкіл, особливо у класах гуманітарного, економічного, юридичного, педа­гогічного профілів, доцільно запроваджувати комплексну фОр-му психологічної роботи зі школярами. У такому випадку пси­хологічна служба школи має виконувати насамперед такі основні функції: просвітницьку — викладання основ психо­логічних знань та практичної психолог!; організаційну — пси­хологізація, персоналізація навчально-виховного процесу за загальноосвітніми предметними циклами; консультативну — робота з учнями, вчителями й батьками.

Як свідчить досвід експериментальної роботи в гімназіях та ліцеях Києва, комплексна форма дає значний психолото-педагогічний ефект тоді, коли будується на певних засадах. Однією з них є послідовна реалізація засобами сучасної пси­хологічної науки принципу "Через самопізнання — до само­вдосконалення власної особистості", що сприяє помітному оздоровленню психіки учнів, росту їхньої особистості, підви­щує рівень готовності до дорослого життя.

Викладання основ психологічних знань та практичної пси­хології доцільно здійснювати у двох останніх класах у формі річних курсів, кожний з яких складається з восьми місячних тематичних циклів з елементами занурення у конкретну тема­тику та інтенсивними методами навчання.

Навчальні плани двох річних курсів орієнтовно складають­ся з таких тем:

Основи психологічних знань

  1. Поняття про психологію. Особистість та її шдивідуаль- но-психологічні характеристики.

  2. Соціально-психологічні характеристики особистості

  3. Психологія міжособистісного спілкування.

  4. Інтелектуально-творча сфера особистості.

  5. Емоційно-почуттєва сфера особистості

  6. Психологія уваги.

  7. Психологія пам'яті.

  8. Духовний розвиток особистості

358

Основи практичної психології

1 Психологія вибору професії та підготовки до трудової діяльності.

  1. Психологія творчої діяльності.

  2. Економічна психологія. 4* Психологія менеджменту.

  1. Екологічна психологія.

  2. Психологія здоров'я.

  3. Психологія сімейних стосунків.

  1. Психологія розвитку гуманістично спрямованої та ду­ ховно зрілої особистості

Викладання даних курсів має спиратися на принципи до­ступності, науковості, особистісного значення знань, умінь, навичок теоретичної та практичної психології для кожного учня, комплексності використання отриманих в ході занять психологічних даних про учнів у груповій та індивідуальній роботі з учнями, вчителями та батьками.

Перед шкільним психологом стоять такі завдання:

ознайомити учнів з цілісною, логічно побудованою систе­мою сучасних психологічних знань про особистість;

сприяти пізнанню школярами соціально-психологічних та індивідуально-психологічних якостей власної особистості;

ознайомити учнів з методами самовиховання духовних, моральних, інтелектуальних якостей особистості;

надати школярам психологічну допомогу в розв'язанні особистісних проблем.

Заняття відбуваються раз на тиждень, до кожного з них входять два групових уроки й один урок для івдивідуальних консультацій. За необхідності кількість та тривалість індивіду­альних консультацій може бути збільшена.

Групові заняття проводяться у формі лекцій, семінарів, практикумів, бесід, дискусій. У ході занять використовуються тематичне психологічне тестування, психологічні вправи, "Ри, тренінги тощо. Кожний тематичний цикл будується та­ким чином, щоб учні систематично отримували протягом чо­тирьох занять кожного місячного циклу компактний блок знань із психології, проходили на початкових заняттях циклу щповщне до теми тестуваїшя певних якостей власної осо-стості, з'ясовували та розв'язували відповідні психологічні ^^^ми в ході індивідуальних консультацій, а на останніх *Іяхтях циклу здійснювали розвиткову частину його програ-

' ВДОсконалюючи якості власної особистості

359

У процесі тематичних занять з усіх циклів поступово на­копичується банк психодіагностичних даних про кожного уч­ня, який використовується у наступній роботі зі школярами вчителями та батьками.

Так, на основі аналізу психодіагностичних даних виділя-ються певні групи школярів, з якими ведеться поглиблена робота. Це, приміром, групи тривожних, стресонестійких ді­тей, групи учнів з низьким рівнем навчальної мотивації, гру­пи підлітків з акцентуйованими рисами характеру, групи школярів з недостатніми здібностями до спілкування, а також групи інтелектуально обдарованих учнів. Робота з ними здійснюється за спеціальними груповими та шдивідуальними програмами.

Комплексні психодіагностичні дані використовуються та­кож для підвищення рівня психологізації, персоналізації нав­чально-виховної роботи на уроках із загальноосвітніх дис­циплін. З цією метою доцільно щомісяця проводити психо-логічно-педагогічні семінари за участю вчителів, кураторів класів, завуча школи. У ході таких семінарів визначається профіль особистості кожного учня — на основі колективного аналізу та синтезу комплексних психодіагностичних даних і педагогічних характеристик школярів (поведінка у школі та поза нею, міжособистісні стосунки у класі, успішність нав­чальної діяльності тощо). Набуті таким чином відомості да­ють змогу вчителям та вихователям коригувати свою роботу. Відтак уроки загальноосвітнього циклу наповнюються осо-бистісним змістом в усіх своїх компонентах — змісті, мето­диці, засобах перевірки знань тощо.

Результати психологічно-педагогічної роботи з учнями та педагогами використовуються в ході консультацій батьків. На них обговорюються питання кращого використання й розвит­ку особистісного потенціалу дітей, оптимізації режиму нав­чання та відпочинку, уточнення вибору профілю навчання, підготовки до вступу до вищого навчального закладу, майбут­ньої професійної підготовки та діяльності. Спільними зусил­лями проводиться аналіз психологічних проблем школярів та намічається стратегія їх розв'язання.

Таким чином, комплексна форма роботи об'єднує усі за" цікавлені сторони педагогічного процесу — дітей, педагогів* батьків, психологів, утворює цілісну систему функціонування психологічної служби в навчальному закладі, сприяє реалізації особистісного підходу до учня.

360

Запитання й завдання

  1. Які особливості функціювання психологічної служби у різних ланках загальноосвітньої школи?

  2. В чому полягає специфіка роботи психологічної служби у закладах нового типу?

  3. Як досягти системності в роботі психологічної служби школи?

  4. В чому різниця і що спільного у викладанні старшокласни­ кам основ теоретичної та практичної психології?

  5. Поміркуйте, як краще організувати спільну роботу шкіль­ них психологів із педагогами та батьками.

  6. Що таке психологізація, персоналізація навчально-вихов­ ного процесу?

Література

Вацуро І. В., Рибалка В. В.Курс "Основи психології" для старшокласників в роботі шкільного психолога з розвитку особистості в учнів // 1-й Всеукраїнський конгрес з прак­тичної психології. Херсон, 1994.

Дубровина И. В. Школьная психологическая служба: Во-просьі теории и практики. Москва, 1991.

Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний роз­виток особистості. Київ, 1989.

Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога. Москва, 1993.

Панок В. Г., Лазаревський С. В., Барко В. І. Основи психо­логічних знань: Факультативний курс для старших класів середньої загальноосвітньої школи. Київ; Тернопіль, 1994.

Практична психологія у системі освіти: Питання органі­зації та методики. Київ, 1995.

Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дуб-ровиной. Москва, 1991.

361