- •Теоретичні засади практичної психології
- •1. Практична психологія як галузь професійної діяльності
- •1.1. Визначення практичної психології
- •1.2. Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології
- •1.3. Структура та завдання практичної психології
- •1.4. Національна система соціально-психологічної служби
- •2.2. Система принципів практичної психології
- •3. Особистість у практичній психології
- •3.1. Проблема синтезу психологічної структури особистості
- •3.2. Психологічні проблеми особистості, їх визначення та шляхи розв'язання
- •3.3. Формування здорового способу психічного життя особистості
- •Література
- •Абрамова г. С. Практикум по психологическому консуль-тированию. Екатеринбург; Москва, 1995.
- •Гиссен л. Д. Время стрессов: Обоснование и практические результати психопрофилактической работьі в спортивних командах. Москва, 1990.
- •Джампольски Дж. Любовь побеждает страх. Москва, 1991.
- •4. Життєва ситуація особистості
- •4.1. Зміст поняття життєвої ситуації
- •4.2. Аналіз та осмислення життєвої ситуації
- •4.3. Психологічна ситуація
- •5. Життєвий шлях особистості
- •5.1. Поняття життєвого шляху особистості
- •Вправа з
- •5.2. Подія як вузловий момент життєвого шляху
- •5.3. Життєві кризи особистості
- •5.4. Внутріособистісні конфлікти (на прикладі підліткового віку)
- •5.5. Прогнозування й планування життєвого шляху
- •6. Проблема долі
- •6.1. Особистісні сюжети розвитку та психологічні ситуації
- •6.2. Доля та сюжети міжособистісної взаємодії
- •7. Особистість
- •7.1. Психотерапевтична ситуація
- •7.2. Професійний відбір
- •7.3. Зміст підготовки практикуючих психологів
- •7.4. Особистісна підготовка практикуючого психолога
- •7.5. Форми й методи підготовчого процесу
- •8. Основні види діяльності та функції
- •8.1. Просвітницька і профілактична робота
- •8.2. Психологічне консультування
- •1. Первинний прийом
- •2. Подальша робота з клієнтом
- •3. Завершення роботи
- •8.3. Індивідуальна психологічна корекція
- •8.4. Індивідуальна психотерапія
- •8.5. Групові форми психокорекції та психотерапії
- •8.6» Психологічна реабілітація потерпілих від катастроф
- •9. Основи організації психологічної служби в освітніх закладах
- •9.1. Практична психологія
- •9.2. Психологічна служба початкової школи
- •9.3. Психологічна служба загальноосвітньої школи
- •9.4. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх
- •9.4. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх
- •9.5. Психологічна служба у позашкільних закладах
- •9.6. Психологічна служба у вищих закладах освіти
- •9.8. Морально-етичні принципи діяльності шкільного психолога
- •10. Проблеми
- •10.1. Особливості реалізації особистісного підходу в роботі шкільного психолога
- •10Е2. Дошкільне дитинство:
- •10.3. Формування психологічної готовності дитини до навчання
- •10.4. Молодший шкільний вік: адаптаційні, навчальні, поведщкові труднощі
- •11. Основні види діяльності шкільного психолога
- •11.1. Моніторинг умов та особливостей розвитку особистості учнів
- •11.2. Психолог та міжособистісні стосунки у класі
- •11.4. Робота з батьками учнів
- •11.5. Психопрофілактична й просвітницька робота
- •1. Діагностика і прогнозування стану справ із психопрофілактики та просвіти в даному навчальному закладі
- •2. Вивчення мети і завдань психопрофілактичної та просвітницької роботи
- •3. Планування
- •4. Організація виконання (облік, контроль і корекція)
- •5. Форми психопрофілактичної та просвітницької роботи
- •1. Загальна декларація прав людини
- •Стаття 9
- •Стаття 11
- •Стаття 12
- •2. Декларація прав дитини
- •3. Етичний кодекс психолога
- •1. Відповідальність
- •2. Компетентність
- •3. Захист інтересів клієнта
- •4. Конфіденційність
- •5. Етичні правила психологічних досліджень
- •6. Кваліфікована пропаганда психології
- •7. Професійна кооперація
- •4. Карта особистості дорослої людини
- •В. Риси характеру особистості в-10. Активність
- •Заключна частина
- •III. Віковий розвиток особистості:
- •IV. Рівень розвитку і прояву спеціальних здібностей:
- •5. Карта особистості старшокласника
- •6. План роботи психолога початкової школи
- •7. План факультативного курсу«основи психологічних знань"
- •1. Практична психологія як галузь професійної діяльності
8. Основні види діяльності та функції
СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНОЇ СЛУЖБИ
8.1. Просвітницька і профілактична робота
Одним із найважливіших напрямів діяльності соціально-психологічної служби (СПС) у нашій країні, в якій би сфері суспільства вона не була створена, є просвітницька робота серед населення.
Нагальна необхідність такої роботи зумовлена тим, цю домінуючий в нас протягом десятиліть ідеологічний підхід до пояснення і розв'язання соціальних проблем значною мірою стримував розвиток і поширення психологічного знання вза- галі і такої важливої його галузі, як психологічна допомога І людині зокрема. Якщо на Заході ця галузь давно освоєна г суспільством, то для нашого широкого загалу самі поняття "психолог", "психологічна служба", "психологічна допомога" мало зрозумілі. Найчастіше психолог уявляється як "людина в білому халаті", але насправді психолог — зовсім не лікар, і психологічна допомога суттєво відрізняється від медичної. Отже, просвітницька робота необхідна передусім для того, щоб люди поступово усвідомлювали цілі, завдання і можливості со ціально-психологічної служби, дізнавались, які проблеми вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи соціального працівника, уявляли, до якої саме психологічної служби їм слід звернутися. »
Наступним важливим завданням просвітницької роботи є В підвищення психологічної компетентності людей (шляхом як масового навчання, так і індивідуальної роботи) з метою роз^ ширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати проблеми и конфлікти, що виникають в особистому житті та професшнш діяльності У зв'язку з цим наголосимо, що, на думку багатьох учених, у наступному столітті психологічна грамотність людини буде вважатися такою ж важливою і необхідною, як загальна і комп'ютерна. 256
Ще одним невідкладним завданням просвітницької роботи е підвищення психологічної культури суспільства в цііому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що постають перед усім суспільством (таких, як наслідки Чорнобильської катастрофи, міжнаціональні й міжконфесійні конфлікти, феномен "Білого братства" тощо), неможливе без знання і врахування психологічних чинників.
Нарешті, психологічних знань потребують державні діячі, політики, керівники всіх рангів. Чіткі уявлення про психологію людини і суспільства, про зміни у свідомості людей на кожному з етапів нашого розвитку допоможуть їм вести плідний діалог з населенням, віднаходити адекватні методи управління, що особливо актуально в умовах кризового суспільства.
Про просвітницьку роботу СПС можна говорити у широкому і вузькому значеннях. Широке полягає в тому, що будь-яка діяльність служби (діагностика й моніторинг умов та рівнів розвитку особистості, консультативно-методична допомога, корекційна чи психотерапевтична робота, реабілітаційні заходи тощо) спрямована на психологічну просвіту людей, оскільки певною мірою знайомить їх з особливостями роботи психологів, можливостями психології, її методами і т. д. Вузьке ж значення просвітницької роботи проявляється у цілеспрямованих діях психологів, пов'язаних із поширенням психологічних знань. Типовими формами такої роботи є виступи по радіо, ТБ3 лекції, "круглі столи", семінари, виставки літератури, індивідуальні та групові консультації тощо. Важливими умовами ефективності цих заходів є доступність викладу матеріалу, а також орієнтація на актуальні й усвідомлені конкретні проблеми, що цікавлять аудиторію. Наприклад, просвітницька робота психологів у районах, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна включати конкретну інформацію про психологічні наслідки аварії, можливості психологічної реабілітації дітей та дорослих, про місцезнаходження тих чи інших центрів психологічної допомоги постраждалим і т. д.
Загальні завдання та форми здійснення просвітницької роботи доповнюються, уточнюються і конкретизуються у кожному з напрямів соціально-психологічної служби залежно від його конкретних функцій.
Для прикладу розглянемо основні аспекти просвітницької роботи СПС у таких важливих сферах, як народна освіта, бройщ Сили, молодіжне середовище.
257
Шкільна психологічна служба дбає про психологічну просвіту педагогів, учнів, батьків. Конкретно шкільний психолог повинен:
знайомити вчителів та батьків з основами дитячої, педагогічної та соціальної психології, а учнів — з основами самовиховання;
популяризувати і роз'яснювати результати найновіших психологічних досліджень;
формувати потребу в психологічних знаннях, бажання використовувати їх у роботі з дитиною або в інтересах власного розвитку.
Зважаючи на те, що серйозною проблемою сучасної школи є проблема відхилень у психофізичному розвитку й поведінці дітей, до вказаних завдань слід додати такі:
проведення просвітницької роботи серед педагогів і батьків (особливо у початкових класах) щодо причин, проявів і корекції аномалій психофізичного розвитку дітей, здійснення заходів, спрямованих на соціально-трудову адаптацію таких дітей;
просвіта педагогів і батьків щодо причин появи важкови-ховуваних підлітків і особливостей психологічно-педагогічної роботи з ними.
Типовими формами просвітницької роботи шкільного психолога є виступи на батьківських зборах, педрадах, лекції, семінари, бесіди й консультації для вчителів, батьків, учнів. Шкільний психолог організовує також зустрічі у школі з юристами, дефектологами та іншими фахівцями.
Просвітницька діяльність психологічної служби у вищих навчальних закладах охоплює адміністрацію цих закладів, викладачів, студентів і полягає у розкритті можливостей психології в удосконаленні навчально-виховного процесу. Завданнями психологів, які проводять таку роботу, є:
поширення психологічних знань, необхідних для навчальної, наукової та педагогічної діяльності;
систематизація і популяризація нової психологічної літератури;
забезпечення інтересу до психологічних знань та формування у спеціалістів і студентів потреби в їх використанні У професійній діяльності.
Зручними формами пропаганди психологічних знань тут убачаються лекції та психолого-методичні семінари для адміністрації та викладачів, виступи у внутрішній пресі, лекШЬ бесіди й консультації для студентів, методичні листи та РеК0~, мендації для викладачів і студентів тощо.
258
СІТС Збройних Сил у своїй просвітницькій діяльності орієнтується на всі категорії військовослужбовців, але передусім на Ь^андирів, начальників, педагогів, вояків.
Конкретними завданнями просвітницької роботи психоло га в армії є: _
підвищення професійної компетентності командири), начальників і військових педагогів через їх ознайомлення з основами педагогічної, соціальної та військової психології;
ознайомлення вояків із психологічними знаннями, які стосуються закономірностей розвитку особистості, основ самопізнання, самовиховання й саморегуляції;
ознайомлення всіх військовослужбовців з особливостями формування стосунків у колективі, умовами створення со-цильно-психологічного клімату в підрозділах, що сприяв би гармонійному розвиткові особистості як суб'єкта військово-професшної діяльності;
розвиток у військовослужбовців інтересу до психологічних знань, формування потреби використовувати їх в особистому житті і професійній діяльності.
Формами проведення просвітницької роботи СПС у Збройних Силах можуть бути лекції, семінари, інструктивно-методичні листи для командирів, начальників і викладачів; виступи в армійській пресі; лекції, бесіди, консультації, тренінги для вояків; вечори зустрічей, диспути і т. ін.
Просвітницька діяльність соціально-психологічної служби для молоді орієнтована на молоду людину (віком від 15 до 28 років), молоду сім'ю, групу осіб молодіжного віку, а також на працівників різного роду установ і служб, які працюють із молодцю.
Конкретними завданнями просвітницької роботи психолога СПС для молоді є:
пропаганда й рекламування діяльності соціально-психологічної служби, а також інших служб для молоді;
поширення знань із питань психології особистості, самопізнання, саморозвитку, психофізіологічних проблем статі, міжособистісних стосунків, у тому числі шлюбно-сімейних;
ознайомлення молоді з сучасними методами саморегуляції, монавчання та самовдосконалення, поліпшення міжосо-стісних стосунків, підвищення працездатності та розвитку "РОфесійно важливих якостей;
Но'І!ДВиіцення професійної компетентності працівників уста-х служб, які працюють із молоддю, через ознайомлення з
овами вікової, педагогічної та соціальної психології, з
259
особливостями роботи з особами, що визначаються девіант ною поведінкою або повернулися з місць ув'язнення, модо дими інвалідами та ін.;
формування інтересу до психологічних знань, потреби й звички користуватися ними в інтересах особистого розвитку та професійної діяльності
Просвітницька робота з молоддю здійснюється як у приміщенні СПС, так і за місцями навчання, роботи, проживання, проведення вільного часу (у клубах, спортивних секціях, гуртках і т. д.). Що стосується форм роботи, то вони мають вибиратися з урахуванням специфіки молодого віку і будуватися на механізмах, що полегшують спілкування. Це означає, що перевагу слід надавати не лекційно-семінарським формам, а бесідам, дискусіям, диспутам, соціально-психологічним тренінгам, індивідуальним і груповим консультаціям. Просвіта має здійснюватися також через виступи психологів по радіо, ТБ, у молодіжній пресі.
Отже, як бачимо, конкретна просвітницька робота СПС у тій чи іншій сфері будується на декількох важливих моментах:
пропаганді діяльності самої служби;
ознайомленні певного контингенту із психологічними знаннями, які відповідають його актуальним проблемам і запитам;
виборі таких форм просвіти, які полегшують сприймання психологічної інформації, викликають інтерес до психологічних знань, формують потребу користуватися ними у житті.
Із власне просвітницькою функцією СПС найтіснішим чином пов'язана її профілактична функція. Можна навіть сказати, що соціально-психологічна профілактика — це одне із найважливіших завдань просвітницької роботи. Однак у межах психологічної просвіти профілактика здійснюється, так би мовити, побічно, стихійно — тоді як вона передбачає спеціальні цілі та цілеспрямовані дії. Виходячи з останнього вбачається доцільним її окремий розгляд.
Соціально-психологічна профілактика являє собою систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку-Із наведеного визначення зрозуміло, що така профілактика починається тоді, коли ще немає особливих складнощів у поведінці дитини, житті людини чи групи. Разом із тим психологи на основі проведення моніторингу особливостей та ум°в індивідуального розвитку особистості, соціально-психоло-гічних змін у житті суспільства прогнозують можливість я0"
260
чи інших ускладнень і проводять попереджувальну !^оту. Отже, психопрофілактична робота є тим аспектом *1альності СПС, який спрямований не стільки на розв'язання ^огоденних проблем, скільки на перспективу.
Найважливішими напрямами психопрофілактичної роботи СПС у наших умовах є:
профілактика стресових і постстресових станів, пов'язаних із природними та технічними катастрофами;
попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, що переживає кризові явищі (економічні та політичні кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти та ін.);
психологічна підтримка найбільш вразливих верств населення (пенсіонери, інваліди війни та праці, безробітні та ін.);
робота з попередження розпаду сімей, сімейних дисгармоній, відхилень у психічному розвитку дітей, пов'язаних з сімейними проблемами;
профілактика порушень у психічному та особистісному розвитку вихованців дитячих садків та будинків, учнів шкіл та інтернатів;
профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія та ін.)„
Указані напрями забезпечуються роботою усієї сукупності підрозділів загальнонаціональної СПС, хоча очевидна переважна роль, наприклад, шкільної психологічної служби — у заходах стосовно учнів шкіл та інтернатів, служби сім'ї — у профілактичній роботі з сім'єю, служби профорієнтації та працевлаштування — у роботі з безробітними. Розглянемо детальніше психопрофілактичну роботу саме в цих сферах.
Профілактична робота шкільного психолога загалом націлена на створення у школі таких умов навчання й виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку учнів. Такими умовами є:
особлива увага до перших кроків дитини у школі та до кожного з наступних перехідних етапів у її шкільному житті (перші, четверті, дев'яті й випускні класи). Насамперед психолог контролює період вступу дитини до школи, допомагаючи вчителеві та батькам успішно адаптувати її до нового життя з його ви-огами й складнощами. Психолог стежить і за іншими віковими ^лами у житті школяра, заздалегідь знайомлячи педагогів і ^^їв з особливостями кожного з них, акцентуючи увагу на
облив© важливих аспектах навчання й виховання; вДи<реренціація та індивідуалізація навчання, спрямовані на ^явлення інтересів і схильностей кожної дитини, розвиток її
261
здібностей, творчих можливостей. Ця робота передбачає також виявлення, з одного боку, обдарованих дітей, з іншою -І дітей із затримками психічного розвитку та іншими аномаліями. Психолог допомагає педагогам визначити для кожної дитини тип школи, класу, навчання; дає поради щодо створення оптимальних умов для роботи з кожною групою учнів; бере участь у складанні програм для обдарованих дітей-визначає характер допомоги дітям із затримками психічноіо розвитку та іншими аномаліями;
рання профілактика педагогічної занедбаності дітей і підлітків. Психолог допомагає вчителям розпізнавати ранні прояви педагогічної занедбаності учнів, встановлювати її причини, розробляти і здійснювати попереджувальні заходи. До цієї роботи психолог і вчитель залучають батьків, допомагаючи їм зрозуміти зміст профілактичної роботи, усвідомити свої функції в її здійсненні;
сприятливий психологічний клімат у школі взагалі і в кожному із класів зокрема. Психолог надзвичайно уважно ставиться до проблеми взаємостосунків у школі, оптимізуючи форми спілкування у педагогічному середовищі, колективі класу, педагогів з учнями, батьків із дітьми. Він допомагає розв'язувати конфлікти і суперечки, сприяє адаптації педагогів і учнів, котрі з якихось причин перебувають в ізоляції у своїх колективах.
Отже, психопрофілактична робота у школі охоплює як дітей (окремих учнів, цілі класи, групи), так і дорослих (учителів, вихователів, батьків). Шляхи здійснення цієї роботи включають як добре відомі заходи: лекції, бесіди, семінари, психодіагностику, консультації і т. д., так і ще не зовсім звичні для нашої школи форми: соціально-психологічні трс-нінги різного профілю для дітей, педагогів, батьків, "телефон довіри", арттерапію, сімейну терапію та ін.
Однією з важливих форм психопрофілактичної Р°б°т^У школі є психологічно-педагогічний консиліум — колективний метод вивчення учнів, основними завданнями якого є виявлення характеру і причин відхилень у навчанні й поведінШ учнів (як негативного, так і позитивного плану); розробка програми виховних заходів, спрямованих на корекцію відхилень чи на подальший розвиток здібностей, талантів; обговорення і прийняття рішень з приводу конфліктних ситуацій.
Залежно від мети консиліуму його склад може буг різним, але, як правило, до нього входять педагоги, психоло , шкільний лікар, члени батьківського комітету. Як зазнач»*
262
і Лубровіна, завдання психолога у ході консиліуму — допо-
іти вчителям з різних сторін підійти до оцінки інтелекту-!льного розвитку учня, основних якостей його особистості, оказати складність і неоднозначність проявів його поведінки ставлень, розкрити проблеми самооцінки, мотивації, особливостей пізнавальних та інших інтересів, емоційного настрою, а головне — забезпечити підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою відносно перспектив її подальшого розвитку і намітити реальну програму роботи з нею.
Психопрофілактична робота служби сім'ї спрямована на попередження причин, які ведуть до розпаду сімей, глибоких сімейних дисгармоній, зниження якості сімейного виховання та порушень у розвитку й поведінці дітей. Конкретними адресатами цієї роботи є самотні люди, які відчувають труднощі у створенні сім'ї; особи, які збираються взяти шлюб або, навпаки, мають намір його розірвати; батьки дошкільників, учнів шкіл та інших навчальних закладів; вихователі дитячих садків, учителі, викладачі; діти різного віку.
Загальна мета профілактичної діяльності служби сім'ї реалізується за допомогою таких заходів:
проведення роботи з самотніми людьми з метою виявлення та усунення психологічних причин, які перешкоджають створенню сім'ї, або попередження дисгармонійного шлюбу шляхом прогнозування вибору партнера. Робота проводиться при службах і клубах знайомств, а також у сімейних консультаціях різного профілю. Форми роботи — індивідуальні консультації, соціально-психологічні тренінги;
просвіта молодих людей, що збираються брати шлюб, стосовно психологічних причин, які можуть викликати сімейні труднощі і конфлікти. Місце проведення — загси, сімейні консультації. Форми роботи — індивідуальні та групові консультації, лекції;
просвіта молодих батьків стосовно специфіки взаємостосунків з маленькими дітьми. Місце проведення — загси, дитячі садки, сімейні консультації. Форми роботи — лекції, ЯїДивідуальні та групові консультації;
обговорення з педагогами й батьками питань специфіки сімейного виховання, спілкування в сім'ї, вікових особливостей дітей, відхилень у їхньому розвитку, які є наслідком орушень у сімейному вихованні чи сімейних взаємостосун-х- Місце проведення — дитячі садки, школи, інші навчальні клади, сімейні консультації. Форми роботи — лекції, бесіди, Иіна тренінги, індивідуальні та групові консультації;
263
психологічна допомога сімейним парам, які збиракугьс розлучитися, з метою як збереження сім'ї, так і (у випадку коли це неможливо) полегшення психічного стану кожного з членів сім'ї. Місце проведення — загси, сімейні консультації Форми роботи — індивідуальні та групові консультації тренінги. '
Профілактична робота служби профорієнтації та працевлаштування населення націлена на створення умов, які б запобігали масовому безробіттю, полегшували людям процес працевлаштування, пошук додаткового заробітку, сприяли б мінімізації психологічної напруги, пов'язаної зі станом тимчасової соціальної невлаштованості. У цій роботі служба орієнтується на старшокласників, випускників навчальних закладів, громадян, які вивільнилися з роботи у зв'язку зі скороченням штатів, конверсією виробництва, реформуванням Збройних Сил, на пенсіонерів, людей, які мають відхилення у стані здоров'я, та на інші категорії незайнятого населення.
Загальна мета профілактичної роботи служби реалізується через здійснення таких заходів:
систематичне інформування, з одного боку, населення про стан ринку праці, попит на робочу силу, можливості здобуття професії, перенавчання та підвищення кваліфікації, з іншого — відповідних державних структур, роботодавців про резерви робочої сили, чисельність бажаючих перенавчатись, підвищити кваліфікацію і т. д. Форми здійснення — періодичне видання інформаційних бюлетенів про наявність робочих місць і вакантних посад; публікація у пресі об'яв про пошук та пропозиції роботи, можливості навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації; проведення ярмарків вакансій, днів відкритих дверей та ін.;
проведення профорієнтаційної роботи з учнями старших класів, іншими категоріями молоді з метою виявлення та коригування їхніх планів професійного самовизначення відповідно до потреб суспільства, доведення до них інформації про можливості продовження навчання і отримання професії у СПТУ, навчальних комбінатах, інших закладах. Форми роботи — широке анкетування молодих людей, випуск різного роду інформаційних бюлетенів, довідників для молоді, публікації у пресі, виступи по радіо, ТБ, проведення лекцій, бесід, консультацій;
надання допомоги у виборі професії та працевлаштуванні окремим категоріям громадян: людям, які мають відхилення У
264
здоров'я, пенсіонерам, домогосподаркам та ін. Форми
оти — індивідуальні та групові консультації; ргайізація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які вивільнились у зв'язку зі скоро-КВдНЯМ штатів, та інших категорій населення. Форми здійснення — виконання посередницьких функцій між громадянами і навчальними закладами, а також створення при самій службі відповідного навчального центру;
надання психологічної допомоги людям, які опинились у складних життєвих ситуаціях у зв'язку з вибором або зміною професії, адаптацією до умов ринкової економіки. Форми роботи — індивідуальні та групові консультації, психотерапія, сопіально-психологічніїреншги.
Таким чином, можна зробити висновок, що конкретна психопрофілактична робота СПС у тій чи іншій сфері будується на:
прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи розвитку певного контингенту, який є основним об'єктом діяльності служби;
визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можуть бути попереджені або їх переживання пом'якшене;
розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін.
Запитання й завдання
Якими є загальні завдання просвітницької роботи СПС?
У чому проявляються широке й вузьке значення просвіт ницької роботи?
Назвіть основні умови ефективності просвітницької діяль ності психолога.
Перелічіть основні аспекти просвітницької роботи у тій чи іншій сфері діяльності СПС. Наведіть приклад розгортання такої роботи у якійсь із сфер.
Що являє собою соціально-психологічна профілактика?
Які напрями профілактичної роботи СПС є найбільш важ ливими в умовах нашого суспільства? Як забезпечується їх реалізація?
Назвіть основні аспекти конкретної психопрофілактичної роботи у тій чи іншій сфері діяльності СПС.
Наведіть приклад профілактичної роботи психолога у якійсь із сфер діяльності СПС.
265
266
Література
Дубровина И. В.Школьная психологическая служба: Во-просьі теорип и практики. Москва, 1991.
Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведений ребенка. Москва, 1986.
Мастюкова Е. і/., Трибанова Г. В., Московкина А. Г. Про-филактика и коррскция нарушений психического развитня детей при семейном алкоголизме. Москва, 1989.
Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога. Москва, 1993.
Семья в психологической консультации: Опьіт и проблеми психологаческого консультирования. Москва, 1989.
Мдемиллер 3. Г.у Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. Ленинтрад, 1990.
Актуальньїе проблеми психологической служби: теория и практика: Сб. материалов международной конферешцш 8—9 сентября 1992 г. Одасса, 1992. Т. 2.
Діти, молодь і закон: 36. документів. Київ, 1994. Ч. 1.
Концепція соціально-психологічної служби Збройних Сил України // Народна армія. 1993. 22 січ.
Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання. Київ, 1993.
Психологическая наука и практика: Тезисн докладов и со-общений к научно-практической конференции 17—19 ию-ня 1987 г. Новосибирск, 1987. Ч. 2.
Психологическая служба в вузе. Казань, 1981.
Психологическая служба в педагогическом институте. Ки-ровоград, 1993.
Практическая психология образования / Под ред-
Й. В. Дубровиной. Москва, 1997.
Психологическая служба школи: Уч. пособие. Москва,
1995.
Пряжников Н. С, Пряжникова Е. Ю. Принципи организа-
ции и перспективи школьной психологической службн в
России // Вопр. психологии. 1994. № 2.