- •Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
- •Ключові слова
- •Література:
- •1.1.Поняття "соціалізація".
- •1.2. Фактори соціалізації.
- •1.3. Засоби та механізми соціалізації.
- •1.4. Виховання як сладова соціалізації.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова
- •Література:
- •2.1. Людина як об’єкт і суб’єкт соціалізації.
- •2.2. Людина як жертва соціалізації.
- •2.3. Самозміна людини в процесі соціалізації.
- •2.4. Гуманістична спрямованість виховання
- •Ключові слова.
- •Література:
- •3.1. Космос, планета, світ як мегачинники соціалізації.
- •3.2. Країна як чинник соціалізації.
- •3.3. Етнос і соціалізація
- •3. 4. Суспільство і держава як фактори соціалізації.
- •3.5. Виховання як соціальний інститут.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •4.1.Регіон як складова соціалізації.
- •4.2. Засоби масової інформації - як засіб соціалізації.
- •4.3. Субкультра в процесі соціалізації особистості.
- •4.4. Сільський та міський типи соціалізації.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •5.1. Сім'я як соціальний інститут суспільного розвитку
- •5.2. Основні завдання сімейного виховання в сучасному суспільстві.
- •5.3. Функції та принципи виховання дітей в сім'ї.
- •5.4. Сусідство як чинник соціалізації.
- •5.5. Група ровесників як чинник соціалізації.
- •5.6. Релігійні організації і релігійне виховання.
- •5.7. Виховні організації і соціальне виховання.
- •5.8. Контркультурні організації і дисоціальне виховання.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література
- •6.1. Характеристика ціннісних систем: історія та сучасність.
- •6.2. Цінності виховання в сучасному шкільництві
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •7.1.Суть та основні структурні елементи наукового світогляду.
- •7.2.Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів.
- •7.3.Активна трудова і громадсько-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості.
- •7.4.Науковий світогляд і релігія. Світський характер навчання та виховання в сучасній школі.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •8.1. "Я-концепція" у підлітковому та юнацькому віці.
- •8.2. Поняття "я-концепції".
- •8.3.Основні функції "я-концепції".
- •8.4. Психологічний вік. "я-концепція" і особливості сприйняття психологічного часу в юнацькому віці.
- •8.5.Формування адекватної "я-концепції".
- •8.6. "Я-концепція" і проблема самовиховання.
- •8.7. Особливості самовираження, самоствердження та самореалізації у підлітковому та юнацькому віці.
- •Ключові слова
- •Література:
- •9.1.Демократизація шкільного життя в сучасних умовах.
- •9.2.Тенденції в становленні загальної та професійної освіти.
- •9.3.Становлення змісту та шляхів національного виховання.
- •Розділ х. Провідні концепції соціалізації особистості у світовій педагогічній науці другої половини хх століття.
- •Ключові слова
- •Література:
- •10.1. Технократичні концепції соціалізації особистості.
- •10.2.Особливості соціалізації особистості за концепціями авторитарного раціоналізм
- •10.3.Психоаналітична модель соціалізації особистості.
- •10.4.Неогуманістичні концепції соціалізації особистості .
- •10.5.Провідні концепції соціалізації особистості в сучасній українській педагогіці.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •11.1. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві.
- •11.2. Форми та методи соціалізуючого впливу школи.
- •Розділ хіі. Основні чинники духовно-ціннісної орієнтації людини в життєдіяльності виховної організації.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •12.1. Побут виховної організації.
- •12.2. Основні складові життєдіяльності виховної організації.
- •12.4. Індивідуальна допомога як чинник ефективності виховання.
- •Основна література
8.6. "Я-концепція" і проблема самовиховання.
Тривалий час панував погляд, згідно з яким особистість розглядалася як пасивний суб'єкт навчально-виховного процесу. Але практика стверджує, і сучасне життя вимагає необхідності зміщення акцентів з процесу виховання на процес самовиховання, тобто на зміну самого себе. Тому, основним завданням сьогодення є сприяння процесу самовиховання, самовдосконалення.
Психологічні дослідження показують: якщо для раннього дитинства характерне формування вищих психічних функцій, здібностей та ін., то в підлітковому віці /а особливо - в юнацькому/ настає період соціального мислення, самосвідомості, ініціативи. Саме в чудову пору юності людина починає замислюватись над своїм "Я", особливостями суб'єктивного або, як інколи стверджують поети, "таємничого, особистого світу" над своїм місцем серед людей. Саме в цей час у свідомості молодої людини відбуваються зміни і вона з об'єкта перетворюється в суб'єкт, виховання, а точніше, самовиховання.
Це виявляється у повсякденних життєвих ситуаціях: змінився не тільки зовнішній вигляд людини, а, головне, відбулися і внутрішні зміни. Пам'ять збагатилася новими знаннями молода людина навчилася розмірковувати, порівнювати, аналізувати. Але навіть і це не головне. Головне - це поява нових почуттів, переживань, власних ідеалів самосвідомості, нового ставлення до себе. Слід звернути увагу на особливості становлення свідомості в юнацькому віці коли на сприйняття, осмислення та засвоєння соціального досвіду справляє вплив діалектична взаємодія ретроспективних та проспективних аспектів у свідомості молодої людини. Ретроспективні моменти - це все те, що прийшло з соціального та сімейного середовища дитинства. З іншого боку, поряд із соціальним походженням і минулою біографією, свідомість та самосвідомість юнаків формується під міцним впливом проспективних моментів, які зумовлені активним входженням у сучасне життя та націленістю у майбутню дорослість. Ретроспективність молодіжної свідомості виявляється в особливій активності емоційної сфери, юнацькому абстрактному максималізмі, у певній нестійкості особистих поглядів, в оцінках явищ та людей, що часто змінюються. Проспективність свідомості юнаків зумовлена розвитком та вдосконаленням інтелектуальної сферу, активний накопиченням наукових знань та засвоєнням соціального досвіду, вона виявляється у розвитку аналізуючої та критично контролюючої діяльності мислення, соціальної детермінованості суспільної діяльності та поведінки, що зростають з віком, у формуванні почуття відповідальності перед суспільством. Ретроспективні та проспективні аспекти не механічно співіснують, а певним способом, залежно від віку, минулого досвіду та соціального оточення, взаємно впливають, перетворюють один одного і породжують якісно нові психологічні утворення, що діалектичне поєднують у собі риси дитячої та дорослої свідомості.
Самопізнання - перший крок до самовиховання. Уявлення людини про себе, як правило, здаються їй правильними незалежно від того, чи спираються вони на об'єктивне знання чи на суб'єктивну думку, чи є вони істинними, чи хибними. Якості, якими ми наділяємо себе, не завжди об'єктивні, і з ними часто інші люди не погоджуються. Тоді у молодої людини з'являється невдоволення собою і вона створює програму самополіпшення. Контролюючи цю програму, людина складає самозвіт про її виконання, потім іде самоперевірка, висновки щодо успіхів та невдач. І так практично все життя. Л. М. Толстой вважав за необхідне, здійснюючи програму самовиховання, виходити є трьох "С" - самоперевіки, самоаналізу, самовиховання. На його думку, протягом усього життя треба неодмінно додержуватись таких правил: І/що намічено, завжди виконуй, незважаючи ні на що; 2/що робиш, роби добре; З/ ніколи не зазирай в книгу, якщо забув щось, а намагайся сам пригадати; 4/примушуй розум діяти з усією силою.
Слід пам’ятати, що у кожної людини створюються свої методи самоаналізу, самопізнання та самовиховання, які спираються на самотворчу роль "Я-концепції".