«Логіка»

• грецьке слово «логос» («слово», «думка», «поняття», «розум», «закономірність»).

Уперше термін «логіка» ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл.460-370 рр. до н.е) його робота : «Про логічне або про правила».

Під терміном логіка розуміють:

Об`єктивну закономірну послідовність речей і явищ

Послідовність мислення

Науку, яка вивчає мислення

Етапи

Традиційний етап

(традиційна логіка)

Сучасний етап

(сучасна логіка)

Часові рамки:

IV ст. До н.Е. – друга пол. XIX ст.

Фундатор:

Давньогрецький філософ

Арістотель (384-322 рр. до н.е.)

Основним змістом його логіки є теорія дидукції.

Часові рамки:

Друга пол. XIX ст. – до нашого часу.

Фундатор:

Г. Лейбниц (1646 – 1716)

Сучасна логіка суттєво відрізняється від традиційної, але вона є її продовженням.

Мислення – властивість матерії, яка не існує поза нею; це функція людського мозку – органо-мислення людини; це вища сторона відображення, пізнання.

Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, умовиводи, категорії.

Пізнання є побудовою смислового змісту

у свідомості людей. Воно має

два ступені:

Чуттєву

Раціональну

(абстрактне мислення)

От живого созерцания к абстрактному мишлению и от него к практике – таков диалектический путо познания истины, познания обьективной реальности.

В.І. Ленін

Відчуття – це суб`єктивний образ об`єктивного світу, перетворення енергії зовнішнього подразника у факт свідомості.

Сприйняття є цілісним відображенням зовнішнього предмету, безпосередньо впливає на органи чуття.

Уявлення – це чуттєвий образ предмету в даний момент нами не сприйманий, але котрий раніше в тій чи іншій формі сприймався.

Уявлення може бути відтвореним.

Уявлення може бути творчим.

Форма мислення

• це спосіб відображення предметів і явищ об`єктивної реальності.

Логічною формою конкретної думки є її будова, тобто спосіб зв`язку її складових частин.

Логічні закони:

1. Закон тотожності.

2. Закон суперечності.

3. Закон виключеного третього.

4. Закон достатньої підстави.

Мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законом логіки.

Формальна логіка

- це наука про закони і форми правильного мислення.

Поняття – форма мислення, у якій відображається істотні ознаки одного класу однорідних предметів; виражається іменником, прикметником або ж їх сполученням.

Судження – це форма мислення, у якій про щось стверджується або заперечується про предмети, їх властивості або відношення; виражається у формі розповідного речення.

Умовивід – це форма мислення, за допомогою якого із одного або декільох суджень, називають послками, за певними правилами висновків отримаємо кінцевий результат.