Методика викладання у ВШ (ЛЕКЦІЇ)

Таблиця 1.5 - Хронологія зустрічей міністрів освіти країн Європи зі створення європейського освітянського простору [7, 11].

2.створення високоефективної системи Монтенегро

4.використання Європейської кредитно- трансферної системи (ECTS);

5.знищення перешкод для свободи руху в межах Зони вищої освіти Європи;

6.введення Доповнення до диплому однією з розповсюджених європейських мов;

7.забезпечення гідних умов проживання та навчання для студентів;

8.підтримка розвитку єдиних навчальних програм в межах Зони вищої освіти Європи

9.заохочення співпраці з іншими регіонами світу;

10.збільшення можливостей громадян згідно з їх бажаннями та можливостями навчатись впродовж всього життя.

Додаткові дії:

1. .поступове включення докторського ступеня як третього циклу Болонського процесу;

2. .збільшення мобільності на докторському та після докторському рівні

3. .надання більшої уваги дослідженням

в

технологічних, соціальних та культурних аспектах розвитку суспільства;

4. .надання підтримки осередкам на докторському рівні для заохочення досягнення високої якості знань;

Примітка: європейські країни, які не увійшли до єдиного європейського освітянського простору: Білорусь, Сан-Маріно, Монако.

ІСЕ 12 Вперше в документах Болонської декларації йшла мова про необхідність

впровадження системи освітніх кредитів ECTS в межах європейської зони вищої освіти.

Кредитно-трансферна система, метою якої є підвищення мобільності студентів та взаємовизнання результатів навчання за кордоном, почала розповсюджуватись в Європі з кінця 90-х років ХХ століття [7]. Саме тоді 145 закладів вищої освіти країн Європейського Союзу п’яти напрямів ділове (адміністрування, хімія, історія, механіка, ліки) об’єднались у рамках дослідницької програми Erasmus і створили Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS). З часом до програми за особистим бажанням приєдналась велика кількість навчальних закладів Європи, зокрема, тільки протягом 19971998 років контракт на впровадження кредитно-трансферної системи підписали 772 нових навчальних заклади.

ІСЕ 13 Основними завданнями, реалізація яких передбачалася в рамках першої фази

розвитку Європейської кредитно-трансферної системи, є:

23

-забезпечення прозорості навчальних програм;

-створення умов для можливості порівняння навчальних програм в різних університетах та різних країнах Європейського Союзу;

-реалізація ECTS як базового інструмента для зарахування навчальних дисциплін, опрацьованих студентом в інших університетах, у базовому навчальному закладі.

ECTS забезпечує прозорість та можливість порівняння навчальних програм такими засобами [25]:

-введенням кредитів ECTS, які є числовим еквівалентом для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, необхідного для повного засвоєння відповідної навчальної дисципліни.

-створення інформаційного пакета, який надає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації, структуру навчальної програми та окремих дисциплін.

-забезпечення кожного студента Описом навчальних досягнень студента (академічною довідкою), який відображає його здобутки в навчанні у спосіб, який є загальноприйнятим та загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного навчального закладу до іншого.

-підписанням Академічної угоди, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення; навчальний контракт є обов’язковим як для навчального закладу, що навчає та скеровує студента на навчання, так і для приймаючого навчального закладу, а також і для студента.

В Додатку 1 Конвенції Ради Європи ЮНЕСКО зазначено, що кредит – це оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру “ вартості” якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання [23]. Кредити ECTS – це швидше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навантаження займає навчальна дисципліна в програмі навчання на окремому факультеті.

У ЕCTS навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів, відповідно на семестр – 30, а триместр – 20 [25]. Результати іспитів і заліків зазвичай відображаються в оцінках. Однак в Європі співіснують багато різних систем оцінювання. При цьому тлумачення оцінок значно відрізняється в залежності від країни, навчального закладу та навіть дисципліни. Помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів, які переводяться на навчання до іноземних навчальних закладів. Тому питання перезарахування оцінок було і є однією з найістотніших проблем студентів - учасників ЕCTS.

В результаті Європейська комісія скликала групу експертів для визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані, представлені 80 з 84 навчальних закладів – учасників ЕCTS у той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ЕCTS. Всі групи дисциплін були узгоджені з використанням шкали оцінювання ЕCTS для того, щоб перевірити її ефективність.

24

ІСЕ 14

Шкала оцінювання ЕCTS була розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перезарахувати оцінки, виставлені іншим університетом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

Шкала оцінювання ЕCTS – базується на концепції поділу студентів на достатньо широкі групи за результатами перевірки знань у такий спосіб. Спочатку всі студенти поділяються на дві групи: ті, що оцінені успішно, та ті, що не пройшли випробування. Студенти першої групи розподіляються на 5 підгруп: кращі 10% отримують оцінку А, наступні 25% - оцінку В, наступні 30% - оцінку С, наступні 25% - оцінку D, решта 10% - оцінку Е. Студентів, які не пройшли випробування (не склали успішно іспит), розподіляють на дві групи: FX – необхідно додатково попрацювати та перездати іспит, F – повторити вивчення цієї навчальної дисципліни (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 – Шкала оцінювання ЕCTS

Сучасні західноєвропейські системи вищої освіти, базуються на використанні комплексних (модульних) програм вищої освіти.

При такій системі навчання студент самостійно обирає одну (декілька) програму навчання, визначає під керівництвом куратора навчальні цілі програми, навчальні ресурси для їх досягнення, самостійно визначає послідовність та темп власного процесу навчання.

До безперечних переваг такої освітньої технології можна віднести [7]:

- підвищення особистої відповідальності студента за процес вибору індивідуальної траєкторії навчання та оцінювання власного навчального прогресу, кінцеві результати навчання;

-застосування стандартизованих форм об’єктивного педагогічного контролю;

-підвищення мотивації до навчання тощо.

Використання ECTS дає можливість:

25

-підвищити якість університетської співпраці;

-забезпечити мобільність студентів і викладачів;

-використовувати єдину систему виміру і порівняння навчальних

програм.

Впровадження ECTS дозволяє студенту самостійно обирати не тільки траєкторію опанування навчальної програми, але й навчальний заклад, країну, де він планує продовжити навчання. За допомогою менеджера освіти відбувається пошук аналогічних іноземних навчальних програм, перезарахування кредитів, встановлюються умови повернення в “ домашній” навчальний заклад після завершення терміну навчання за кордоном або перехід у третій навчальний заклад для отримання освітнього ступеня.

Курс на підтримку і подальше поширення Європейської кредитно- трансферної системи підтверджено і в Берлінському Комюніке на зустрічі міністрів вищої освіти 33-х країн Європи. Вони зазначили, що ECTS відіграє важливу роль у підвищенні мобільності студентів та розвитку міжнародних навчальних програм, стає більш вагомою для національних навчальних систем. Очікується її подальший розвиток від простої кредитної системи до трансферно - накопичувальної, яка б використовувалась у межах Зони вищої освіти Європи. За більш ніж 15 років успішного використання ЕCTS розвинулась від початкової системи комунікації між різними європейськими освітніми програмами і структурами у спільну і широко застосовувану офіційну систему накопичення кредитів. Повну інформацію про ЕCTS можна знайти на сайті Європейської Комісії [7].

26

Тема 2. Організація навчального процесу підготовки фахівців у системі вищої освіти

План:

1.Планування та організація навчального процесу вищої освіти.

2.Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах.

3.Особливості організації навчального процесу в умовах впровадження EКТС.

Планування і організація навчально-виховного процесу є базовою складовою якості навчального процесу у закладах освіти усіх рівнів. Активний вплив на неї у вигляді управлінських дій, які приймають на основі моніторингу головних її компонент, дозволяє підтримати належний стан та бажані тенденції удосконалення організації навчального процесу на рівні вищого закладу освіти та його навчальних підрозділів. Особливого значення це набуває в період перебудови і реформування вищої освіти (запровадження ступеневої системи вищої освіти, кредитно-трансферної системи та інші).

Схема структурних складових якості, від яких складається процес планування і організації навчально-виховного процесу, пропонуються для моніторингової оцінки, подана на схемі 1.3. Це перший рівень структуризації. Кожна із його складових буде, в свою чергу, структурована на компоненти другого рівня структуризації базової складової якості. Це пояснюється достатньо високою складністю механізму організації і проведення навчального процесу з великою кількістю причинно-наслідкових зв’язків та впливових чинників, які мають підлягати моніторинговому аналізу та оцінці.

Структура організаційно-розпорядчої документації вищого закладу освіти з планування і організації навчального процесу подана на схемі 1.3.

Для організації розвитку людину, що росте, створюється педагогічний процес.

Педагогічний процес є спосіб організації виховних відносин, що полягає в цілеспрямованому відборі і використанні зовнішніх чинників розвитку учасників.

Паралельно з поняттям "Педагогічний процес" існує і інше — " виховний процес", що позначає всі види організації виховних відносин, що виникають без посерелництва педагога.

Існує також поняття "Виробничий процес". Якщо виробничий процес організовується в цілях виховання, освіти і навчання учнів, наприклад в учбовому цеху заводу, в майстерень школи або училища, то тоді поняття "Виробничий процес" теж належить до педагогічних і стає виробничо- педагогічним.

Структура педагогічного процесу:

-принципи

-зміст

27

-методи

-засоби

-форми

Педагогічний процес створиться викладачем для здійснення виховання, освіти і навчання учнів.

Навчальний процес – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти відповідно до системи державних стандартів освіти.

Організація навчального процесу базується на нормативних актах ступеневої системи вищої освіти та здійснюється навчальними підрозділами (факультетами, кафедрами), керівники яких несуть відповідальність за рівень підготовки студентів згідно з вимогами

державних стандартів освіти.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

−денна (очна);

−вечірня;

−заочна, дистанційна;

−екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за

відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо- професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Екстернатна форма навчання - особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Денна форма навчання – основна форма здобуття вищої освіти з відривом від виробництва.

Вечірня форма – здобуття вищої освіти без відриву від виробництва. Дистанційна та заочна форми – це навчання, при якому надання

істотної частки навчального матеріалу та взаємодія з викладачем

здійснюються з використанням сучасних інформаційних технологій.

Характерна риса дистанційного навчання – самостійне одержання знань, користуючись розвиненими інформаційними ресурсами (бази даних і знань, комп'ютерні, навчаючі та контролюючі системи, відео- та аудіозаписи, електронні бібліотеки), які разом із традиційними навчальними книгами створюють унікальне середовище, доступне широкій аудиторії. Дистанційне навчання інтегрує існуючі методи навчання та надає їм якісно нового рівня [4] .

Освітньо-професійні програми підготовки реалізуються через навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контрольні заходи тощо.

ІСЕ 16 Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу,

відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

28

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі

"пара").

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах

(credit).

Кредит - це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом [5].

ІСЕ 17 Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних,

методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

29

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).

У вищих навчальних закладах 3 і 4 рівня акредитації мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому його статутом та колективним договором (900 год.).

Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

-здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

-інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

ІСЕ 18

Поняття «форма» (від лат. forта — зовнішність, устрій) трактується у лінгвістиці як зовнішній вигляд, обрис, тип, структура чогось, що зумовлено певним змістом, а з філософської позиції це — усякий зовнішній вираз якого- небудь змісту.

Місце форми в педагогічному процесі Зміст

Засоби Поняття форми прийшло в педагогіку з філософії. Раніше ми говорили,

що з філософії узяті поняття мети, принципів, змісту, методів, засобів. Традиційне філософське поняття форми полягає у визначенні її як структури якого-небудь змісту. Форма розглядається як спосіб виразу змісту, а отже, як його носій. Спосіб виразу змісту полягає в його структуризації, розташуванні, співвідношенні частин, дозуванні, встановленні зв'язків між частинами. Завдяки формі зміст знаходить зовнішній вигляд, стає пристосованим до використання.

30