Розпис печери Ласко. Верхній палеоліт. Франція.

Сцена полювання. Ласко. Франція. Пізній Палеоліт. Жанрове зображення. Вбитий списом бик буцнув людину з пташиною головою. Поряд на паличці птиця – можливо, його душа.

Кінь та олені. Печера Ласко. Франція.

Бізон. Ласко. Франція. Пізній Палеоліт.

Бик. Печера Ласко. Франція.

Кінь. Ласко. Франція. Пізній Палеоліт.

Кінь. Ласко. Франція. Пізній Палеоліт.

Зубри. Печера Ласко. Франція.

Капова печера. Урал. Пізній Палеоліт.

КАПОВА ПЕЧЕРА — на Південному Уралі, на р. Біла. Утворилась у вапняках і доломітах. Коридори і гроти розташовані двома поверхами. Загальна довжина більше 2 км. На стінах – пізнє-палеолітичні живописні зображення мамонтів, носорогів.

Мамонти і коні. Капова печера. Урал. Пізній Палеоліт.

• Скульптура палеоліту

Мистецтво малих форм або мобільне мистецтво (мілка пластика) Невід’ємною частиною мистецтва епохи Палеоліту є предмети, котрі прийнято називати «мілка пластика». Це - три типи об’єктів: 1. Статуетки та інші об’ємні вироби, вирізані з м’якого каменя або з інших матеріалів (ріг, бивень мамонта). 2. Ущільнені предмети з гравіюванням і розписами. 3. Рельєфи в печерах, гротах і під природними навісами. Рельєф вибивався глибоким контуром або стісувався фон навколо зображення.

Рельєф

Голова бика, викарбована у вапняку, з Англь-сюр-Англен, Вьєнн (Франція).

Одною з перших знахідок, так званої мілкої пластики, була кістяна пластина з грота Шаффо із зображеннями двох ланей чи олениць: Олені,що перепливають ріку. Фрагмент. Різьба по кістці. Франція. Пізній палеоліт (мадленський період).

Різьблення, Карбування, петрогліфи

Найдавніші зображення тварин, зроблені на кістці чи шматках оленячих рогів.

Ведмідь, вирізьблений на кругляку (Франція),

верхній палеоліт (35000-10000 років тому).

Петрогліфи з Аусевіка (Норвегія), підмальовані для підсилення ефекту.

Дуже цікаві статуетки жінок. Більшість цих фігурок невеликих розмірів: від 4 до 17 см. Робились з каменя або бивнів мамонта. Їхнім найбільш прикметною відмінною ознакою є перебільшена "огрядність, тілистість", вони зображують жінок з дорідними фігурами.

"Венера с кубком". Барельєф. Франція. Верхній (пізній) палеоліт.

Венеру Лоссельскую обнаружили в 1911г. на раскопках у пос. Лоссель (Laussel) в коммунеМарке, департаментДордонь. Богиня льодовикового періоду. Канон зображення – фігура вписана в ромб, а живіт і груди – в коло. Скульптура - мобільне мистецтво. Практично все, хто вивчав палеолітичні жіночі статуетки, з тими чи іншими відмінностями в деталях, пояснюють їх як предмети, амулети, ідоли тощо, що відображають ідею материнства і родючості.

«Віллендорфська Венера». Вапняк. Віллендорф, Нижня Австрія. Пізній палеоліт. Компактна композиція, відсутні риси обличчя.

Венера из Холе-Фельс,Venus vom Hohle FelsВысота: 6 см

также известная как «Венера Шельклингенская», а в российских источниках часто называемая «Венера Швабская».Небольшая статуэтка женской фигуры («палеолитическая Венера»), найденная в пещереХоле-ФельсблизШельклингена,Германия. Датируется между 35.000 и 40.000 гг. до н. э. и принадлежиториньякской культуре(началоверхнего палеолита), что, предположительно, является временем раннего присутствияHomo sapiens(кроманьонец) в Европе. Является древнейшим признанным произведением искусства верхнего палеолита и доисторическогофигуративного искусствавообще^[2].

Человеколев(нем.Löwenmensch) —статуясущества с человеческим телом ильвинойголовой, найденнаяархеологамивГермании. Сделанная избивнямамонта, статуя считается одной из древнейших известныхскульптурв мире и самой древнейзооморфическойскульптурой.^[1][2]Учёные полагают, что фигура возможно представляет собой божество и являлась предметом религиозного поклонения.^[3][4]После проведениярадиоуглеродного анализавозраст человекольва был определён в 32 тысячи лет.^[5][6]

Скульптура имеет высоту 29,6 см, ширину 5,6 см и толщину 5,9 см.^[7]Она была вырезана избивнямамонтас использованием каменного ножа, сделанного изкремня. На левой руке фигурки вырезаны семь параллельных, горизонтальных линий.

Голова «Венери» з слонової кістки (Брасемпуї, Ланд, Франція).