Soc_kafedr_posibnyk

Додатки

Рис. 25. Види соціологічних досліджень

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Рис. 26. Методи соціологічних досліджень

261

Соціологія

Додаток 2.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

В умовах навчання за кредитно-модульною системою зростає значення самостійної роботи студентів. Цей вид роботи дає змогу засвоїти знання про закономірності розвитку і функціонування суспільства та соціальних груп, управління соціальними процесами, особливості українського суспільства. Самостійна робота над вивченням курсу дає можливість сформувати і навчитись відстоювати свою точку зору щодо соціальних трансформацій, давати їх критичну оцінку, простежувати існування взаємозв’язків між соціальними процесами і групами в суспільстві, а також визначити своє місце в ньому, оцінювати соціальну інформацію. Досягнення цієї мети неможливе без самостійної праці, вироблення навичок здобування знань.

З цією метою програма курсу ,,Соціологія” для вищих навчальних закладів передбачає самостійне опрацювання студентами деяких тем. Самостійна робота студентів, що відбувається під керівництвом викладача, має досить різноманітні форми: конспектування першоджерел, підготовка рефератів, доповідей, організація круглих столів, ділових та ситуативних ігор і т.ін.

Самостійна робота – це форма навчального процесу, яка передбачає свідому діяльність людини з набуття знань, вона здійснюється на базі самостійних занять, планомірної та систематичної роботи над різноманітною навчальною і довідковою літературою, нормативно-правовими актами, художньою та науковою літературою, публіцистичними періодичними виданнями.

У процесі вивчення соціології застосовуються такі форми самостійної роботи:

вивчення, конспектування та критичне осмислення першоджерел, документів, літератури;

робота над конспектами лекцій при підготовці до

262

Додатки

семінарського заняття;

творчий пошук відповідей на проблемні питання, поставлені в лекції, планах семінарських занять або питаннях для самоконтролю;

складання тез або плану виступу за питаннями семінарського заняття;

написання реферату або фіксованого виступу, ІНДЗ, есе;

робота над окремими темами курсу, по яких не читаються лекції і які винесені в перелік тем для самостійного опрацювання;

підготовка доповідей на наукові студентські конференції;

виконання логічних вправ, тестів;

складання словника;

обробка довідкових матеріалів, монографій, періодичних видань, статистичних даних, публіцистики та ін.;

робота студентів із науковими матеріалами для підготовки їх до ролі керівників семінарських занять, учасників круглих столів, дискусійних клубів, ділових ігор та інших активних форм навчання;

підготовка до контрольних, самостійних робіт та колоквіумів.

Задачі студентів під час лекції:

коротко фіксувати теоретичні положення та фактичний матеріал;

вести словник незнайомих нових понять і категорій;

замальовувати схеми, діаграми, робити коротку анотацію відеофрагментів, діафільму;

фіксувати список рекомендованої літератури. Критерієм якості самостійної роботи повинна стати

можливість студентів формулювати проблемні питання, робити обмірковані робочі записи.

263

Соціологія

Серед усіх видів самостійної навчальної роботи важливе місце належить роботі студентів із літературою.

Підбір літератури і робота з нею. При самостійній роботі студентів з підготовки до практичних занять доводиться використовувати велику кількість літератури – як тієї, що є в списках до кожної теми, так і тієї, яку радить лектор безпосередньо під час лекції чи консультації. Тому під час вивчення соціології студенти повинні виробити раціонально-критичний підхід до книг, статей та інших інформаційних повідомлень.

Пошук літератури на запропоновану тему

Ця частина роботи може здійснюватися різними шляхами. Робота з тематичними та алфавітними каталогами в бібліотеці дозволяє виділити основні ґрунтовні публікації за запропонованими темами. В цьому випадку студент може відшукати як відомі зі списку літератури видання, так і нові надходження за темою, що відображені у відповідному каталозі. Крім цього, доцільна робота з профільними періодичними виданнями. В галузі соціології такими є журнали „Соціологія: теорія, методи, маркетинг”, „Социологические исследования”, „Український соціум” тощо. Певні матеріали можна взяти через тематичний пошук в Інтернеті.

При роботі з літературою доцільно робити анотацію на кожне джерело та резюме на окремі розділи літератури.

Анотація – короткий виклад змісту – дає загальне уявлення про книгу, брошуру, статтю. Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки.

Найпоширенішою формою записів є конспект. Бажано розпочинати конспектувати після того, як весь матеріал прочитано й складено його план. Основну тканину конспекту становлять тези, доповнені міркуваннями й доказами. Конспект може бути текстуальним, вільним чи тематичним. Текстуальний конспект створюється з уривків оригіналу – цитат, зі збереженням логіки й структури тексту. Вільний конспект – це викладання матеріалу в зручному для читача

264

Додатки

порядку (наприклад, думки, розкидані по всій книзі, зводяться воєдино). У тематичному конспекті за основу береться тема чи проблема, він може бути складений по декількох джерелах.

Економію часу при конспектуванні дає використання різного роду скорочень, абревіатур.

Основні форми творчої самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів із курсу „Соціологія” має складатися з таких видів роботи: підготовка рефератів по певних темах, реферування літератури з питань, що не ввійшли до основного курсу, підготовка та здача модульних завдань. Для того, щоб самостійно підготуватись до цих занять студенти повинні докладно ознайомитися з літературою, список якої додається.

Робота з підготовки та написання рефератів

Реферат (від лат. refero – доповідати, повідомляти) – короткий виклад змісту одного або кількох документів, наприклад наукових статей із певної теми. Реферат є одним із перших видів науково-навчальних робіт, які виконують студенти у вузі. Це письмовий доробок студента з певної проблеми, що містить необхідний перелік літератури, елементи дослідження та конкретні висновки.

Існує багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з інформативними й розширеними, або зведеними, рефератами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа, містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено предмет дослідження й мету роботи; наведено основні результати; викладено дані про метод і умови дослідження; відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо.

Розширений (зведений) реферат (багатоджерельний,

оглядовий) містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад, архівних

265

Соціологія

документів з певної теми, які викладено у вигляді зв’язаного тексту.

Реферат повинен бути логічно структурованим, містити вступ, розгляд основної проблеми, висновки та бібліографію. Цьому має сприяти розгорнутий план реферату, складений згідно з відповідною темою. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її взаємозв’язок з реальними потребами, ступінь висвітлення проблеми, хронологічні або тематичні межі, структуру, завдання.

У розділах та підрозділах має бути викладення конкретного матеріалу з проміжними висновками і, нарешті, загальні висновки. Бібліографія повинна бути оформленою згідно зі стандартами, з якими можна ознайомитися в бібліотеці або на кафедрі. Особливу увагу слід приділити оформленню посилань (якщо вони є). Посилання містять інформацію про автора публікації, на яку посилаються, назву, місце та рік видання, видавництво та кількість сторінок. (Наприклад: Іванов І.І.Соціологія. – К.: Генеза, 2001. – 134 с.).

Загальні вимоги до реферату: обсяг до 10 сторінок, шрифт Times New Roman, 14 кегль, полуторний інтервал; параметри сторінки: зверху і знизу – 2 см, зліва – 3 см, справа – 1,5 см.

Процес написання реферату має кілька етапів.

Обрання теми реферату та складання плану

Цей етап передбачає знайомство з рекомендованою літературою, що включає в себе підручники, монографії, навчальні посібники, статті, тези, інформацію, що міститься в ІНТЕРНЕТІ, тощо. Аналізуючи літературу, студент може виділити проблемні питання та скласти план написання реферату. План в подальшому можна корегувати. В ньому мають бути відображені основні структурні одиниці реферату. Бажано щоб кількість основних розділів не перевищувала 3–4-х. Одночасно слід скласти бібліографію реферату. Рекомендуємо студентам відразу групувати літературу за проблемами, що спростить обробку інформації.

266

Додатки

Збирання й обробка матеріалу

Студент проводить конспектування потрібної літератури, виписуючи головні тези. В подальшому їх доцільно згрупувати або за хронологією публікації, або за проблемами. На основі цього можна буде зробити висновки, як саме в ній освітлена ця проблема та яку оцінку дають їй інші дослідники. Для власних висновків слід провести збір статистичної та документальної інформації. При порівнянні власних висновків з уже зробленими підбиваються підсумки.

Написання реферату

Текст реферату має відповідати структурі, яка викладена у вступі. Статистичні дані краще оформити у вигляді таблиць, які повинні супроводжуватися текстовими поясненнями. Якщо студент підготував матеріал, який передбачає прикладний аспект, доцільно вмістити певний ілюстративний інструментарій. Кожний розділ реферату повинен завершуватися коротко сформульованими висновками. Загальні висновки підсумовують зміст проміжних висновків.

Перелік літератури до реферату складають у такій послідовності: 1) підручники та навчальні посібники; 2) монографії; 3) збірки документів; 4) періодичні публікації; 5) довідкові та статистичні матеріали.

Захист реферату

Студент усно викладає основні положення реферату, робить висновки. Обов’язкові відповіді на запитання викладача, які демонструють рівень володіння інформацією.

Однією з форм самостійної роботи є поглиблене вивчення спеціальних соціологічних категорій і термінів та занесення їх до спеціального словника.

Словник термінів – вибірковий запис спеціальних соціологічних термінів, які зустрічаються в науковій літературі, з їх детальним поясненням.

Складати словник слід за абеткою, що значно полегшить користування ним. Корисно простежувати етимологію слів іноземного походження. При цьому

267

Соціологія

важливо фіксувати незнайомі слова і їх значення не тільки на папері, але й у пам’яті, що значно збагатить лексикон, зробить мову більш грамотною і професійною. Самостійна робота з термінологією повинна проводитися регулярно й перетворитися врешті-решт на усвідомлену звичку.

Однією з форм самостійної роботи є написання есе. Це форма наукової роботи студента, де він повинен не просто викладати власні думки з обраної теми, але й спиратися на наявні в науковій літературі концепції, теорії, погляди вчених. Структура есе, як правило, довільна. Наприклад, теоретичні основи проблеми можуть викладатися на початку, а власні судження – в кінці роботи, але можливі й інші варіанти. В есе все повинно відповідати особистим устремлінням автора: форма викладу, стиль, композиційна побудова, висновки, своя лінія, логіка. Разом з цим, бажано, щоб есе мало визначену структуру й було оформлене як наукова праця – з титульним аркушем, планом, посиланнями на літературу в тексті, якщо це необхідно.

Ефективним і цікавим елементом організації навчального процесу у вищих навчальних закладах є дискусія (від лат. discussio – дослідження, розбір) – вид самостійної роботи студентів, під час якої відбувається колективне обговорення певного суперечливого питання або проблеми з метою виявлення їх сутності, протиріч, наукової трактовки, шляхів подолання. Модель навчання у формі дискусії сприяє формуванню таких важливих навичок, як аргументація, аналіз, виявлення причинно-наслідкових і міжпредметних зв’язків, комунікативних здібностей. Крім того, регулярна участь у диспутах виховує культуру публічних виступів.

Для проведення академічної дискусії на належному рівні необхідна ретельна попередня підготовка студентів і контроль за опануванням ними навчального матеріалу з боку викладача.

Дискусії проходять успішно, якщо студенти-учасники розуміють і дотримуються чітко встановлених правил проведення дискусії, які допомагають їм вчитися користуватися

268

Додатки

своїми правами і відчувати відповідальність за слова та думки.

Найбільш суттєві такі правила проведення дискусій:

1.Зацікавленість темою, що обговорюється.

2.Досконале володіння всіма її аспектами за рахунок самостійно здобутої навчальної інформації.

3.Уважне вислуховування опонента.

4.Уникання одночасного висловлювання кількох учасників.

5.Ясне і стисле формулювання тверджень.

6.Чітке дотримування теми обговорення.

7.Обмін думками.

8.Залучення до диспуту всієї аудиторії.

9.Висловлювання поваги до всіх точок зору.

10.Дотримування регламенту, чіткий контроль за тривалістю і кількістю виступів.

Вирішення проблемних і творчих питань

практикується на всіх етапах вивчання курсу „Соціологія” на первинному (ознайомчому) етапі, при закріпленні та узагальненні отриманих знань, подальшому оперуванні ними.

Як правило, для самостійного вирішення студентами проблемних питань відводиться час на практичних заняттях. Головною метою цього є максимальна активізація мислення студентів, перетворення семінару з механічного викладення фактичного матеріалу в динамічний, цікавий пізнавальний процес.

Проблемне завдання може стосуватися або всієї теми, що вивчається, або її окремої частини чи суспільної проблеми. Протягом заняття перед студентами можна ставити кілька конкретних проблемних запитань, які потребують самостійного осмислення, що допоможе більш глибоко осмислити тему в цілому.

До речі, право ставити проблемні питання не є пріоритетом викладача. Студентам також можна запропонувати самостійно виділити і сформулювати

269

Соціологія

проблему з подальшим її розв’язанням. Отже, обсяг самостійної роботи на семінарі подвоїться.

Дуже актуальні й корисні для навчального процесу також творчі завдання. Їх особливість полягає в тому, що вони потребують самостійного ознайомлення не тільки зі спеціальною, але й із різноманітною додатковою літературою – монографіями, енциклопедіями, науковою і популярною періодикою, літературними творами тощо. У такий спосіб студенти залучаються до процесу активного читання, підвищують рівень свого загального культурного розвитку.

Під час виконання творчих завдань студент перетворюється на допитливого пошукача, який самостійно знаходить і відбирає необхідні наукові дані. Тим самим здійснюється формування інтелектуальної особистості з розвиненим світоглядом.

Форми контролю самостійної роботи

Поточний контроль дозволяє регулярно відстежувати якість засвоєння фактичного, зокрема лекційного, матеріалу і здійснюється переважно на семінарських заняттях у формі усних опитувань (це можуть бути або оперативні опитування, або „віялові” експрес-опитування), доповідей (як індивідуальних, так і колективних), захисту реферату, перевірки результатів проведення самостійного дослідження, теоретичних домашніх завдань, невеличких письмових робіт.

Проміжний контроль практикується по закінченні вивчення великого розділу курсу і в умовах Болонської системи здійснюється як модульний контроль, який може мати форму колоквіуму, тестування чи контрольної роботи.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні і включає семестровий залік. Студент вважається допущеним до семестрового контролю виключно за умов виконання всіх видів робіт, передбачених навчальним планом.

270