- •1.Предмет політології. Дайте характеристику осн. Етапів формування політичної науки.
- •2.Що таке політична соціалізація особи?Назвіть основні її етапи.
- •3. Які агенти політичної соціалізації є домінуючими на різних її етапах?
- •4. Які мотиви політичної участі характерні для молоді України?
- •5. Що таке політична поведінка особи? Які типи політичної поведінки ви знаєте?
- •6. Як повязані поняття "соціальний капітал" і "громадське суспільство"?
- •7. Коли виникає політична влада?
- •8. Чим відрізняється політична влада від панування?
- •9. Чим відрізняється державна влада від політичної?
- •10. Проаналізуйте основні концепції походження політичної влади?
- •11.Як співвідносяться поняття "політична влада" і "державна влада"?
- •12. Якою є структура державної влади в Україні?
- •13. За якими ознаками можна класифікувати політичну владу? в чому суть влади?Які універсальні принципи влади?
- •14. Які визначення влади ви знаєте?
- •15. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена? Поясніть.
- •18. Що означає поняття «суверенітет»? Чому держава повинна володіти суверенітетом?
- •19. Що відображає поняття «легітимність влади»? Хто був творцем теорії легітимності?
- •20. В чому особливості традиційного типу легітимності? Чи зберігся цей тип легітимності сьогодні?
- •21. На чому заснований харизматичний тип легітимності? Наведіть характерні приклади.
- •22. Які ресурси раціонально-легальної легітимності влади?
- •23. Дайте визначення поняття «етнічна самоідентифікація», «етнічна ідентичність»?
- •24. Які політичні фактори впливають на етнічну мобілізацію?
- •25. Який політичний і правовий статус етнічних груп в Україні?
- •26. Які історичні і політичні фактори впливають на розгортання етнополітичних конфліктів?
- •27. Дайте визначення термінів «нація», «етнос».
- •28. У чому суть етнополітики і її роль у полі етнічних державах?
- •29. Які є прояви міжетнічної взаємодії?
- •30. Поняття політичної системи суспільства відображає єдність двох сторін політики: дії й організації. Ваше розуміння щодо цього судження.
- •31. Які фактори і чому впливають на ефективність політичної системи?
- •32. За якими ознаками можна визначити демократичність (або недемократичність) політичної системи?
- •33. Які системо утворюючі засади та основні функції політичних систем ви б виділили?
- •34. Що лежить в основі типології сучасних політичних систем суспільства?
- •35. Які функції держави ви можете назвати? Які виокремлюються ознаки держави?
- •36. Які партійні системи Ви знаєте? Дайте характеристику партійної системи України.
- •37.Які фарми державного правління ви знаєте,наведіть приклади держав?Яка форма правління існує нині в Україні?
- •38.Які форми державного устрою ви знаєте?Приклади держав.
- •39.Якою державою є Україна за державним устроєм?Аргументуйте
- •40.Які функції виконує президент держави?
- •41.Яким чином в різних державах формується уряд?
- •42.Яку структуру має парламент держави?
- •43.Політичні дії: як вони впливають на характер політичних реалій?
- •44.Дайте характеристику політичних змін в суспільстві з точки зору позитивістських теорій(о.Конт, г.СПенсер, е.Дюркгейм)
- •45. Яка на Вашу думку роль несвідомого і свідомого факторів в політиці?
- •46.Що включає в себе поняття «політична соціалізація»?
- •47.Які механізми існують у суспільстві для включення соціальних груп у політичну систему?
- •48.Що собою представляє економіко-технологічна диференціація? Який вплив вона має на політику?
- •49. Соціальні цінності і політична орієнтація. Яке на вашу думку існує їхнє співвідношення?
- •50. Як взаємодіють національний і політичний компоненти в сучасному суспільстві.
- •52. Що таке політична соціалізація . Які політичні і не політичні фактори соціалізації.
- •53. Як співвідносяться особистість , суспільство та який їх вплив на політику
- •54. Які основін етапи політичної соціалізації
- •55. У чому полягають основні фактори політичної соціалізації особистості.
- •56. У чому проявляється процес відчуження особистості від політики у сучасному суспільстві
- •57.Які особивості індивідуально і суспільного рівнів політичної соціалізації
- •59. Які на вашу думку особливості політичної соціалізації в умовах сучасної України
- •60. Дайте визначення терміну еліта.
- •61 Що ви розуміэти під методом типології політичного лідерства приведіть приклади різних типологій.
- •62. Визначте характерні риси і стилі лідерства наступного типологічного ряду «Лідер – зомбі» «Лідер- Самотній Вовк» «лідер- Христоносець»
- •63. Які проблеми підбору лідерів існують в умовах тоталітарного авторитарного демократичного режимів.
- •64. Як здійснюється демократичний контроль діяльності лідера
- •65.Охарактерезуйте масову політичну свідомість-структуру тенденції розвитку а також можливості впливу на неї
- •66 Вплив цінностей на політичне життя!
- •67. Цінності людини та суспільства в контексті сучасного державотворення
- •68. Розкрийте закономірносты умови і механізми політичної активності мас в суспільстві.
- •70. Порівняти політичні стереотипи громадян сша Росії та України
- •72. Особливості поведінки виборців в Україні
- •73.Охарактеризуйте феномени політичного відчуження та імітації активності. У чому полягають причини пасивності громадян України?
- •74.Порівняйте поведінку виборців в розвинутих країнах та посткомуністичних.
- •75.Як взаємодіє громадськість і адміністрація в Україні?
- •76.Особливості у відношенні населення України до державної влади?
- •77.Місце місцевої адміністрації в системі влади.
- •78.Розкрийте сутність феномену олігархізації групової політики в Україні?
- •79.Які цілі встановлення системи соціального партнерства ?Чим характеризується процес створення даної системи в Україні?
- •80.Яке значення має система показників для аналізу стану суспільства і прогнозування його розвитку?
- •81.Сучасна геополітична ситуація і її вплив на політичне життя України?
- •82.Яке значення мають терміни меритократія і аристократія?
- •83.Порівняйте поняття еліта та контреліта?
- •84.Яке значення має термін результативність еліти?
- •86.У чому складаються полягають особливості традиційного, харазматичного і бюрократичного лідерства за м. Вебером?
- •87. Порівняйте поняття «влада», «авторитет», «могутність», «панування». « Політична влада», « політичне панування».
- •88. Політичне панування. Які можливості і межі раціонального?
- •89. Який вплив соціальних дій на характер політичних реалій?
- •90. Яка має бути на вашу думку, політика реформування суспільства в умовах його кризи?
- •91. Як свідомість і ментальність українців впливає на їх політичні погляди?
- •92. Які особливості впливу соціальної структури суспільства на партійну систему сучасної України?
- •93. Дайте характеристику ролі політичної комунікації у суспільному житті .
- •94. Який суспільно- політичний статус змі у демократичному суспільстві?
- •95. Розкрийте проблему свободи слова і поширення інформації у демократичному суспільстві.
- •96.Дайте характеристику української етнополітики?
- •97. Дайте визначення понять «глобалізація» і «регіоналізація».
- •98. Розкрийте вплив геополітичної ситуації на внутрішньополітичне життя України.
- •99. Назвіть методи збору аналізу і узагальнення даних в політології.
- •100. Які існують форми демократії? Прихильником якої з них ви себе вважаєте?
- •101. Які елементи демократичного порядку ви вважаєте найголовнішими? Які з них наявні сьогодні в Україні?
- •102. Які з цінностей демократії здаються вам найбільш привабливими? Які протиріччя вони містять у собі?
- •103. Який зміст вкладається в поняття «права людини»?
- •104. Який взаємозв’язок громадянських та політичних прав і свобод людини?
- •105. Що таке обов’язки людини і який зв'язок їх з правами і свободами?
- •106. Як співвідносить розвиток громадянського суспільства і демократії? Які функції виконує громадянське суспільство?
- •107. Які інститути громадянського суспільства виникли в Україні за роки незалежності? Наскільки в Україні є розвиненим сектор гс?
- •108. Дайте визначення легітимності. Чим визначається роль легітимації в утвердженні демократичного режиму?
- •109.Охарактеризуйте демократичну політичну культуру. Які основні якості їй притаманні.
- •110. Вкажіть особливості сприйняття ліберально-демократичних цінностей в українському суспільстві. Чи стали ці цінності домінуючими.
- •111. Які виборчі системи існують в демократичних країнах? Чим вони відрізняються?
- •112. В чому полягають історичні передумови появи жіночого питання?Чи продовжує патріархат існувати в сучасному епоху?
- •113. Який вплив історичних та етнокультурних особливостей країн ругону на формування уявлень про роль жінки і чоловіка у суспільстві?
- •114. Чому демократичні утворення у пост-соціалістичних країнах призвели до зменшення участі жінок в політичному житті? Як можна змінити ситуацію?
- •115.Гендерні квоти. Чому їх важають формаю позитивної дискримінації?
- •116. Який досвід сша, Канади та країн Західної Європи у досягненні гендерної рівності?
- •117. Як розвивається гендерна політика в Україні?
- •118.Які існують гендерні пролеми в сучасному українському суспільстві?
- •119. Дайте характеристику українському законодавству щодо гендерної рівності?
- •120. Назвіть основні категорії політології?
- •121. Складність політології як науки зумовлена різноманітністю функцій. Визначте всі основні функції.
- •122. Дати визначення об»єкту й суб»єкту політики
- •123. Співвідношення понять «теоретична» і «прикладна» політологія.
- •124. Що таке громадянське суспільсьво? Пояснити риси суспільсьва як: цивілізованість, саморегульованість, продукування»соціального капіталу»
- •125. Як співвідноситься розвиток громадянського суспільства і демократії?
- •126. Тоталітарний режим. Шляхи подолання тоталітаризму
- •127. Класичне розуміння «лівих», «правих», «центру». Роль політ. Партій в Україні.
- •128 Розкрийте суть поняття «авторитаризм»
- •129. Охарактеризуйте правий та лівий екстремізм. Яка його сучасна ідеологія і політика
- •130. Ксенофобія і етнічна мобілізація.
- •131 Сутність міжнародних відносин і які функції сучасної світової політики
- •132. Глобальні проблеми людства і можливі шляхи їх політичного розв»язання. Які цінності можна вважати пріорітетними у зовнішній політиці
- •133.Чому війна не може бути засобом досягнення будь-яких цілей, продовженням політики іншими засобами?
- •134.Які міжнародні організації ви знаєте? Дайте характеристику міжнародним організаціям у сфері безпеки.
- •135. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна-нато
- •136. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна-єс
- •137. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна –оон
86.У чому складаються полягають особливості традиційного, харазматичного і бюрократичного лідерства за м. Вебером?
Бюрократичне управління означає панування за допомогою знання І з цього складається його специфічно-раціональний характер. Відповідно зі своєю методологією Вебер дає аналіз легітимних типів панування. Розрізняє три чистих типи панування:
1. Легальне. Тут у якості "мотиву поступливості" має місце розуміння інтересу, тобто цілераціональна дія. До такого типу, на його думку, відносяться сучасні йому європейські держави: Англія, Франція та ін., а також США. У такій державі підкоряються не особистості, а встановленим законам, яким підкоряються не тільки керовані, але й керуючі. Правовий початок — це принцип, що лежить в основі легального панування.
Найчистішим типом легального панування Вебер вважає бюрократію. Правда, він відразу підкреслює, що ніяке панування не може бути тільки бюрократичним, оскільки на вершині сходів знаходяться або спадкоємні монархи, або обрані народом президенти, або лідери, обрані парламентською аристократією. Але повсякденна, безупинна робота при цьому ведеться силами фахівців-чиновників, тобто "машиною управління".
2. Традиційне, Цей тип обумовлений "вдачами", звичкою до певної поведінки. У цьому розумінні традиційне панування засноване на вірі не тільки в законність, але навіть у святість здавна існуючих порядків і влад.
Найчистішим типом такого панування є, за Вебером, патріархальне панування. Це суспільства, що передували сучасному буржуазному суспільству. Тип традиційного панування за своєю структурою подібний, за Вебером, зі структурою сім'ї.
Штаб управління тут складається з особисто залежних від хазяїна домашніх чиновників, родичів, особистих друзів чи особисто вірних йому васалів. На відміну від розглянутого вище типу панування саме особиста вірність служить тут підставою для призначення на посаду, а також для просування по ієрархічній градації. Для традиційного панування характерна відсутність формального права і відповідно відсутність вимоги діяти "незважаючи на особи"; характер відносин у будь-якій сфері сугубо особистий.
3. Харизматичне. Поняття харизми (греч. charisma — божий дарунок) відіграє у веберівській політичній соціології важливу роль. Харизма, відповідно до етимологічного значення цього слова, є певна екстраординарна здібність, певна риса індивіда, що виділяє його серед інших. Ця риса дарована людині від природи Богом, долею. До харизматичних якостей Вебер відносить магічні здібності, пророчий дар, видатну силу духу і слова. Харизмою, за Вебером, наділені герої, полководці, маги, пророки і провидці, видатні політики, засновники світових релігій та ін. типи (наприклад: Будда, Христос, Магомет, Соломон, Лікург, Цезар і т. д.).
Харизматичний тип легітимного панування є прямою протилежністю традиційному. Якщо традиційний тип панування прихильний до звичайного, раз і назавжди заведеного, то харизматичний, навпаки, спирається на щось незвичайне, таке, що ніколи раніше не визнавалося. Основною базою харизматичного панування є афективний тип соціальної дії. Вебер розглядає харизму як велику революційну силу в традиційному типі суспільства, здатну внести зміни в позбавлену динамізму структуру цих суспільств. Однак слід зазначити, що при всьому розходженні і навіть протилежності традиційного і харизматичного типів панування між ними є і щось загальне, а саме: обидва спираються на особисті відносини між хазяїном і підлеглим. У цьому відношенні обидва типи протистоять формально-раціональному пануванню як безособовому.
Джерелом особистої відданості харизматичному правителю є не традиція і не визнання його формального права, а насамперед емоційно забарвлена віра в його харизму і відданість цій харизмі. Тому, як підкреслював Вебер, харизматичний лідер повинний піклуватися про збереження своєї харизми і постійно доводити її присутність. Штаб управління при такому типі панування формується на основі особистої відданості лідеру.
Раціональність, у веберівському розумінні, це формальна, функціональна реальність, тобто вільна від усяких ціннісних моментів.
Зрозуміло, що харизматичний принцип легітимності (на відміну від формально-раціонального) авторитарний. Власне кажучи, авторитет харизматичного лідера базується на його силі — тільки не на грубій, фізичній, а на силі його внутрішнього обдарування.
Легальне панування, за Вебером, має більш слабку легітимну силу, ніж традиційне і харизматичне. Вебер за основу легального панування бере цілераціональну дію. У чистому вигляді легальне панування не має ціннісного фундаменту, — не випадково цей тип панування здійснюється раціонально, де "бюрократична машина" повинна служити винятково інтересам справи.
Важливо відзначити й те, що відносини панування в "раціональній" державі розглядаються Вебером за аналогією з відносинами в сфері приватного підприємництва. Цілераціональна дія має як свою модель дію економічну. Економіка — це та "клітинка", у якій існує легальний тип панування. Саме економіка найбільше піддається раціоналізації. Вона звільняє ринок від станових обмежень, від зрощування з вдачами і традиціями, перетворюючи всі якісні характеристики в кількісні, тобто розчищає шлях для розвитку сугубо раціонального капіталістичного панування.
Це і є легальне панування. Але саме тому, що формальна раціональність у собі своєї мети не несе і завжди визначається через щось інше, легальне панування не має досить сильної легітимності і повинне бути підкріплене чимось іншим — традицією чи харизмою.
В останній період своєї діяльності Вебер прийшов до висновку про необхідність доповнити парламентську легальність саме плебісцитною легітимністю. Політичним лідером повинний, на його думку, виступати політичний діяч, який обирається не парламентом, а безпосередньо всім народом. Це дає лідеру право звертатися в найбільш відповідальні моменти безпосередньо до народу через голову парламенту.
Він ніколи не брав під сумнів необхідність парламенту, який обмежував би владу плебісцитно обраного лідера і здійснював як стосовно нього, так і стосовно апарату управління функції контролю. Саме наявність трьох взаємно доповнюючих моментів: апарату управління ("машини") як раціонального засобу здійснення влади політичного лідера; харизматичного лідера, який формулює і проводить політичну програму ("цінності"); парламенту як інстанції критично-контрольної стосовно апарату, але почасти і президента, є необхідною умовою існування західного суспільства.
Плебісцитна демократія як форма політичної системи, на думку Вебера, найбільше відповідала ситуації, що склалася в сучасному йому західноєвропейському суспільстві.
Тільки плебісцит, за його переконанням, може повідомити політичному лідеру ту силу легітимності, що дозволить йому проводити певним чином орієнтовану політику, а також поставити державно-бюрократичну машину на службу визначеним цінностям. Зрозуміло, що дня цього політичний лідер повинний бути харизматично-обдарований, тому що в противному випадку він не може одержати схвалення плебісциту. Його політична позиція, також як і його теорія панування, істотно відходила від позицій класичного лібералізму. Цей свій відхід Вебер намітив насамперед при розгляді проблем політичної економії. Політична економія, на його думку, не може орієнтуватися ні на етичні, ні на виробничо-технічні, ні на ідеали щастя — вона може і повинна орієнтуватися на ідеали національні. її метою повинне бути економічне зміцнення і процвітання нації
Правда, його націоналізм носив аж ніяк не консервативний характер. Він не вважав за можливе жертвувати політичними свободами окремого індивіда. Його ідеалом було поєднання політичної свободи і національної могутності. Власне, поєднання політичного лібералізму з націоналістичними мотивами взагалі характерно дня Німеччини. Вебер тут не виняток.
Нація виступає у Вебера як найважливіша політична цінність.