47.Які механізми існують у суспільстві для включення соціальних груп у політичну систему?

Першими і найнеобхіднішими механізмами політичної адаптації особистості, з погляду, є механізми самооцінки і самопізнання особистістю власного місця та значимості в соціополітичного навколишньому середовищі.

Діяльність механізмів самооцінки і самопізнання у системі чинників, що зумовлюють політичну адаптацію, виходить з формуванні певної системи знань особистості політику і політичними процесами.

Цю систему, своєю чергою, визначається:

- загальним рівнем розвитку політичної свідомості особистості;

- відповідну систему політичних уявлень, і цінностей;

- конкретним теоретичним і практичним знанням про політичну системі, політичної ідеології, про діяльність політичними організаціями, інститутів, тощо;

- соціально значимим політичний досвід, і навіть навичками, прийомами і всіма засобами політичної реалізації;

- системою політичних, правових, моральних та інші норми регуляції відносин особистості буде із суспільством, з політичною системою та державою.

Цей неповний перелік вимог до якогось рівню політичної свідомості особистості дає право говорити про ефективне вплив особистості на політику, формувати достатні механізми з її адаптацію системі політичних явищ і процесів у суспільстві, що у стані розвитку. Уже цьому початковому етапі знають адаптування особистість повинна нехай не вміти, але, хоч намагатися зіставляти власну систему оцінок в аналізі розв'язання тих чи інших подій з офіційно визнаної системою оцінок у політиці. Відразу слід обмовитися, і що якість оцінки особистістю політичних подій носити, переважно, персоніфікований характер, оскільки паралельно цьому дії здійснюватиметься й інша, щонайменше важлива - дію самооцінки і самопізнання себе, немов суб'єкта політики.

Завдяки дії саме цих механізмів особистість буде змушена формувати напрям власній політичній діяльність у відповідності зі знаннями, які вона отримувати у процесі адаптації, керуючись у своїй іншими внутрішніми мотиваційними установками на адаптацію.

Отже, бачимо, що поруч із вищезгаданими механізмами політичної адаптації починають діяти політико-мотиваційні механізми. На формування цих механізмів відбувається під впливом на особистість відновлення всього комплексу політичних явищ і процесів, які у суспільстві. У той самий час, характері і функціональна спрямованість дії таких механізмів буде по більшу частину залежати зусиль конкретної особи, від цього, якими знаннями, нормами і принципами, вона керується у власному політичної діяльності. Політико-мотиваційні механізми також має включати політичного інтересу і політичні потреби, що є джерелом й рушійною силою політичної активності і забезпечення діяльності особистості, це важливо під час аналізу наступної її орієнтації на політично багатомірному світі.

Механізми вибору, формування та засвоєння політичних стереотипів поведінки, визначають відносну стійкість адаптивних процесів у політиці, посилюють закріплюючі функції особистості різних галузях практичної політичної діяльності. Адаптивну дію особистості із цих механізмів набуває цілеспрямована характер: особистість адаптується, оволодіває політичним простором, політичної середовищем.