76.Особливості у відношенні населення України до державної влади?

Феномен недовіри народу до владної еліти має раціональне підгрунтя. Відтак інститути влади перебувають під пильним суспільним контролем, що запобігає їх олігархізації. Йдеться, звичайно, про країни з розвиненими інститутами громадянського суспільства – вони контролюють дії владної еліти через механізм прозорих виборів та незалежні засоби масової інформації.

В нашій країні громадянське суспільство перебуває в зародковому стані, отже й головні важелі формування ефективної влади та рекрутування відповідальної владної еліти нерозвинені. Внаслідок цього суспільство і держава (яку персоніфікує владна еліта) перебувають, так би мовити, на різних орбітах життєдіяльності. Олігархізація та відмежовування влади від суспільства породжують її „закритість” і кризу легітимності серед населення. Тим часом пасивне відчуження суспільства від влади дає останній можливість контролювати життя громадян.

З’ясовано, що у населення України поняття еліти асоціюється з верхівкою виконавчої та законодавчої гілок влади, а також з багатими людьми. Високий рівень відчуженості та байдужості широких верств населення (таку відповідь дали 54 % респондентів) до еліти спонукає до думки, що „зв’язки між елітою та масою розірвано” Вони відзначили, що в нашому суспільстві еліта ще не набула ролі референтної групи, оскільки не виконує своєї головної соціально-психологічної функції – ролі визнаного в суспільстві прикладу, на який орієнтується населення.

Як населення оцінює дотримання прав людини в країні?Наші громадяни переважно негативно оцінюють стан дотримання їхніх прав і свобод; вони не довіряють владній еліті, яка сама не схильна дотримуватися законів.

• Найбільшу увагу городян привертає діяльність Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента та Національного банку — за нею стежить біля половини населення або більше: від 62% (Верховна Рада) до 46% (Національний банк).

• Загалом державним структурам довіряє (повністю або скоріше) близько третини населення— 27%. Найбільший рівень довіри до Національного банку України, йому довіряють 32% респондентів, Кабінету Міністрів — 26%, Центральним органам виконавчої влади(СБУ, антимонопольний комітет,державна судова адміністрація і т.д.) та Адміністрації Президента по 25% відповідно, Верховній Раді — 21%, Вищій раді юстиції — 18% таКиївський міській державній адміністрації — 15%

• Трьома найпоширенішими причинами недовіри громадян до державних структур виявилися: (1) корупція — 54%, (2) відсутність видимих результатів діяльності — 38% та (3) бюрократія — 29%, погане ставлення чиновників до громадян, які до них звертаються — 22%; 11% не знають про те, як державні структури планують розвиватися і, у зв’язку із цим, не довіряють їм.

• ТОП-3 факторами, які б змінили ставлення населення до органів державної влади і, ймовірно, мотивували громадян більшою мірою довіряти чиновникам є:

1. боротьба держструктур із корупцією — 54%,

2. відкритість і прозорість діяльності — 31%,

3. покращення якості обслуговування — 22%.

Крім того, 15% вважають, що покращення умов обслуговування та ставлення до громадян в банківській системі України могло б сприяти покращенню ставлення населення до неї, 3% висловилися за зняття обмежень із обмінно-фінансових операцій.