- •Проблеми теорії держави і права
- •Іі. Історія виникнення та становлення тДіП
- •Ііі. Предмет тДіП: різноманітність поглядів та єдність сутності.
- •Іv. Функціональне призначення тДіП
- •V. ТДіП в системі наук
- •Тема 2: Предмет, об’єкт та аналітична основа юридичної науки.
- •І. Співвідношення категорій об’єкт та предмет юридичної науки
- •Іі. Поняття методології юридичної науки та її значення
- •Ііі. Принципи наукового пізнання
- •IV. Класифікація методів дослідження держави і права
- •Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії.
- •І. Держава та громадянське суспільства
- •Іі. Соціальна правова держава
- •Ііі. Громадська думка та право
- •IV. Держава та право: проблеми співвідношення
- •V. Держава та особа: проблеми взаємодії
- •Тема 4: Сутність та типологія держави.
- •І. Поняття, необхідність та різновиди типології держави
- •Іі. Поняття та підходи до визначення сутності держави
- •Ііі. Поняття держави: різноманітність існуючих визначень та єдність сутності
- •Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища.
- •І. Поняття та структура суспільства. Забезпечення порядку в суспільстві
- •Іі. Влада: поняття, ознаки, різновиди
- •Ііі. Влада соціально однорідного суспільства
- •Іv. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства
- •Тема 6: Проблеми праворозуміння.
- •І. Типи праворозуміння
- •Іі. Основні школи права
- •Ііі. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж хх ст
- •Тема 7: Правогенез та онтологія права.
- •І. Право та комунікація
- •Іі. Право як цінність
- •Ііі. Право та закон
- •IV. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •Тема 8: Держава та особа: проблеми взаємодії.
- •І. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Іі. Правовий статус: поняття і структура
- •Ііі. Правовий статус особи і громадянина
- •IV. Права людини: поняття та структура
- •V. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •VI. Поняття юридичного обов’язку
- •VII. Проблема класифікації прав
- •VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина
- •Тема 9: Проблеми юридичної практики.
- •І. Поняття та ознаки юридичної практики
- •Іі. Структура юридичної практики
- •Ііі. Види юридичної практики
- •IV. Функції юридичної практики
- •V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
- •Тема 10: Засоби правового впливу.
- •І. Поняття та види правових стимулів
- •II. Правові обмеження
- •III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
- •IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
- •Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання.
- •І. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій
- •Іі. Причини існування колізій у сфері права
- •III. Шляхи подолання колізій
- •IV. Характеристика колізійних норм
- •Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами.
- •І. Роль економіки в генезі права
- •Іі. Види та риси соціально-економічних систем
- •Ііі. Поняття та суб’єкти політичної системи
- •IV. Теорії політичних систем
- •V. Структура та функції політичної системи суспільства
- •VI. Держава і право в політичній системі суспільства
V. ТДіП в системі наук
Належність ТДіП до юридичних наук вказує на правомірність висновку щодо її належності до суспільних наук. Саме як суспільна наука теорія характеризується наступними ознаками:
це загальнотеоретична юридична наука;
система ідей та теоретичних знань, що відображаються у формі вчень, поглядів, концепцій та доктрин;
предметом теорії є держава і право як загально-соціальні явища;
теоретичні положення усвідомлюються суб’єктами, що одночасно є суб’єктами суспільних відносин;
теорія вивчає державу і право як політичні категорії, що належать до політичної сфери суспільства;
теорія розробляє категорії, що мають методологічне значення як для юридичної науки, так і для інших суспільних наук;
теорія забезпечує сутність юридичної науки як різновиду суспільних наук.
Особливості ТДіП як різновиду наук визначаються наступним:
Від технічних наук теорію відрізняє вивчення держави і права саме як суспільних категорій, що забезпечує певну системність та єдність суспільства.
Від природничих наук теорію відрізняє вивчення держави і права не як засобів об’єднання живої природи, а як політичних явищ, що забезпечують взаємодію людей.
Від інших суспільних наук теорію відрізняє її політико-правовий характер, оскільки держава і право вивчаються як категорії, що належать до політико-правової сфери суспільства, яка забезпечує певну обов’язковість державних рішень.
Від інших юридичних наук теорію відрізняє вивчення загальних закономірностей держави і права, а також забезпечення єдності юридичних наук в процесі реалізації методологічної та інтеграційної функцій.
Місце теорії в системі юридичних наук характеризується визначенням її співвідношення з іншими науками та характеристикою її значення.
Теорія та інші юридичні науки |
1. Теорія є вступною дисципліною, що забезпечує формування основи юридичних знань. |
2. Теорія є науковою дисципліною, що визначає закономірності, які розвиваються та конкретизуються іншими юридичними науками. |
3. Теорія є методологічною наукою, що забезпечує єдину методологічну основу для інших юридичних наук. |
4. Теорія є інтеграційною наукою, що забезпечує процес обміну знань та інформації між іншими юридичними науками, а також юридичними та суспільними науками. |
Значення ТДіП:
забезпечує єдине розуміння державно-правових явищ;
забезпечує зв’язок між юридичними науками;
визначає шляхи вдосконалення держави і права;
забезпечує процес формування професійних знань юриста;
визначає тенденції розвитку законодавства;
сприяє правовому вихованню населення з метою стимулювання правомірної поведінки суб’єктів;
забезпечує науково обґрунтовані механізми реалізації прав людини;
забезпечує порівняльне вивчення державно-правових інститутів з метою визначення позитивного досвіду;
забезпечує вироблення нових знань, що конкретизуються іншими науками та використовуються практикою;
визначає найбільш оптимальні шляхи взаємодії суспільства, держави, права та особи.
Таким чином, ТДіП є практично-прикладною наукою, що забезпечує наявність системи теоретичних знань, які не є самоціллю, а реалізується іншими юридичними науками та практикою.