- •Проблеми теорії держави і права
- •Іі. Історія виникнення та становлення тДіП
- •Ііі. Предмет тДіП: різноманітність поглядів та єдність сутності.
- •Іv. Функціональне призначення тДіП
- •V. ТДіП в системі наук
- •Тема 2: Предмет, об’єкт та аналітична основа юридичної науки.
- •І. Співвідношення категорій об’єкт та предмет юридичної науки
- •Іі. Поняття методології юридичної науки та її значення
- •Ііі. Принципи наукового пізнання
- •IV. Класифікація методів дослідження держави і права
- •Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії.
- •І. Держава та громадянське суспільства
- •Іі. Соціальна правова держава
- •Ііі. Громадська думка та право
- •IV. Держава та право: проблеми співвідношення
- •V. Держава та особа: проблеми взаємодії
- •Тема 4: Сутність та типологія держави.
- •І. Поняття, необхідність та різновиди типології держави
- •Іі. Поняття та підходи до визначення сутності держави
- •Ііі. Поняття держави: різноманітність існуючих визначень та єдність сутності
- •Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища.
- •І. Поняття та структура суспільства. Забезпечення порядку в суспільстві
- •Іі. Влада: поняття, ознаки, різновиди
- •Ііі. Влада соціально однорідного суспільства
- •Іv. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства
- •Тема 6: Проблеми праворозуміння.
- •І. Типи праворозуміння
- •Іі. Основні школи права
- •Ііі. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж хх ст
- •Тема 7: Правогенез та онтологія права.
- •І. Право та комунікація
- •Іі. Право як цінність
- •Ііі. Право та закон
- •IV. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •Тема 8: Держава та особа: проблеми взаємодії.
- •І. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Іі. Правовий статус: поняття і структура
- •Ііі. Правовий статус особи і громадянина
- •IV. Права людини: поняття та структура
- •V. Об’єктивне та суб’єктивне право
- •VI. Поняття юридичного обов’язку
- •VII. Проблема класифікації прав
- •VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина
- •Тема 9: Проблеми юридичної практики.
- •І. Поняття та ознаки юридичної практики
- •Іі. Структура юридичної практики
- •Ііі. Види юридичної практики
- •IV. Функції юридичної практики
- •V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
- •Тема 10: Засоби правового впливу.
- •І. Поняття та види правових стимулів
- •II. Правові обмеження
- •III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
- •IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
- •Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання.
- •І. Поняття, ознаки та аспекти прояву правових колізій
- •Іі. Причини існування колізій у сфері права
- •III. Шляхи подолання колізій
- •IV. Характеристика колізійних норм
- •Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами.
- •І. Роль економіки в генезі права
- •Іі. Види та риси соціально-економічних систем
- •Ііі. Поняття та суб’єкти політичної системи
- •IV. Теорії політичних систем
- •V. Структура та функції політичної системи суспільства
- •VI. Держава і право в політичній системі суспільства
Іі. Право як цінність
Поряд з моральним та релігійними нормами право є одним з найдавніших засобів, що супроводжує функціонування людського суспільства. Саме право є універсальним засобом людського спілкування, що забезпечує необхідні умови для соціальної практики. Воно відображає рівень розвитку суспільства, залежить від процесів, які в ньому відбуваються і є частиною культури суспільства.
Право є культурною цінністю, однак його місце в системі соціальних цінностей є різним. В межах певних суспільних одиниць право являє собою вищу соціальну цінність та зумовлює розвиток моральних та релігійних цінностей. В межах інших суспільних одиниць воно має другорядне значення і виконує другорядну роль. Саме на основі цієї ідеї в теорії права розрізняють правове вчення двох напрямків.
В західній науці, першооснову якої складає індивідуальна культура, право визначається основним засобом суспільного розвитку. Соціальна досконалість суспільства засновується на досконалості правового закону. Саме ці закони забезпечують реалізацію індивідуальних інтересів та суб’єктивних прав.
Східні концепції права засновані на ідеї колективістської правової культури, основу якої складає моральність суспільства, а право є засобом її закріплення. Основу розвитку суспільства складає служіння в ім’я загального блага. Таким чином, основу такого суспільства складає ідеологія, а не право.
В сучасній юридичній науці існує два погляди на характеристику цінності права. Вони обґрунтовані в межах спеціальної науки – аксеології.
І-а точка зору – характеризує цінність права як управлінську категорію, оскільки основним його призначенням є регулювання суспільних відносин шляхом встановлення прав та обов’язків суб’єктів (Недбайло П.Е.).
ІІ-а точка зору – характеризує багатоаспектну цінність права як категорії, що має не лише суспільну, а і суто гносеологічну цінність (Малько, Матузов, Скакун).
Цінність права характеризується наступними напрямками:
інструментальна цінність права – виявляється в його можливостях забезпечення суспільству рис упорядкованості та цивілізованості;
суспільна цінність права – виявляється у забезпеченні розвитку тих відносин, в яких зацікавлене саме суспільство;
ідеологічна цінність права – виявляється у виробленні категорій та понять, що є складовими суспільної ідеології;
політична цінність права – виявляється в можливості регулювати процес здійснення владних відносин та забезпеченні функціонування політичної системи суспільства;
моральна цінність права – виявляється у закріпленні певного рівня справедливості, а також рівності суб’єктів перед правом;
гуманістична цінність права – забезпечує правове закріплення прав людини в якості вищої соціальної цінності;
охоронна цінність права – забезпечує можливість знаходження соціального компромісу та гарантування можливостей, що надаються людині суспільством та державою.
Таким чином, право є ціннісною категорією, що характеризує його призначення в суспільстві та через функціональне його призначення визначає роль права у створенні умов щодо існування суспільства як певним чином організованої соціальної системи.