- •1. Предмет, методи і функції політології.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Етапи становлення політичної науки. Розвиток політології в Україні.
- •4. Основні завдання та функції політології.
- •5 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •6. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •7 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •8. Система категорій політології
- •9. Політика її види
- •10. . Політика її структура та функції.
- •12. Поняття і функції політичної влади
- •13. Політична та державна влади
- •15. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •16. Демократія
- •17. Типи політичних систем
- •18. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •19. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •20. Основні функції пол. Системи
- •21. Типи політичних систем
- •22. -Структура пол. Системи
- •24. Громадянське суспільство
- •25. Політичні режими!
- •27. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •29. Політичне лідерство.
- •32. Політичні погляди Марка Туллія Цицерона.
- •35. Політичні концепції представників німецької класичної філософії (і.
- •36. Партія як політичний інститут виникнення та еволюція політичних партій.
- •37. Поняття і типи партійних систем Проблеми розвитку багатопартійної
- •38. Громадські організації та Рухи. Групи тиску.
- •39. Політичні еліти і політичне лідерство.
- •40. Політична ідеологія. Основні ідеологічні течії сучасності (лібералізм,
- •41. Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини.
35. Політичні концепції представників німецької класичної філософії (і.
Кант, Г. Гегель).
Основні політологічні ідеї Канта викладені у працях «Критика чистого
розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здібності судження», «До
вічного миру» та ін. Виклав основи німецької суспільного договору,
природних прав людини, правової держави, громадянського суспільства,
свободи особистості, поділу влад. Пріоритетне місце у системі вчення Канта
посідає людина, котра виступає у двох видах: як істота емпірична вона
підпорядковується закону причинності і не може бути вільною, як річ у собі
вона цільковито вільна і діє згідно з законом свободи, моральним законом -
категоричним імперативом. За Кантом людина людина може бути засобом лише
для досягнення відносної мети, а сама людина є абсолютною метою. Мета
людства - розвиток і здійснення свободи, громадянської рівності і
справедливості, створення квітучого громадянського суспільства; мета
громадянського суспільства - цастя громадян; мета держави - торжество ідеї
права. Влада має належати народу, але не всі мають політичні права. Право
не залежить від суспільних відносин і має своєю основою природний
всезагальний закон свободи. Відміність права від моралі - примус, який
застосовується державою для відновлення справедливості. Форми політичного
правління Кант поділяє на деспотичні, автократичні, аристократичні,
демократичні і республіканські, віддаючи перевагу автократії у вигляді
абсолютної монархії. Демократія для Канта - дуже складна форма правління.
Перехід від абсолютної до конституційної монархії бажаний, але виключно за
умов дарування народу конституції монархом. Поділ влади на законодавчу,
виконувчу і судову повинен здійснюватися за принципами взаємопідготовки і
координації владних гілок, а не принципами стримування і противаг.
Найголовніший обов’язок держави - захищати приватну власність громадян.
Кант заснував ідеї нейтралітету, обгрунтував право коаліцій, право гарантій
у міжнародних відносинах. Основні твори Гегеля - «Енциклопедія філософських
наук», «Наука логіки», «Історія філософії» та ін. Людство проходить ступінь
розвитку, де його природню єдність втілює сім’я виникнення великої
кількості сімей викликає до життя громадянське суспільство. Найвищу
природню єдність індивідів, що примирює і знімає всі суперечності, втілює
держава. Народ, який на створив власної держави є позаісторичною людністю.
Універсальне людське право - реалізація індивідуальної волі. Громадянське
суспільство - суспільство власників, які пропонують один одному взаємне
визнання. Воно складається з вільних індивідів, котрі взаємодіють між собою
у процесі реалізації власних потреб та інтересів переважно у сфері
суспільно-економічної діяльності. Громадянське суспільство поділяється на
стани (корпорації) і включає поліцію і судові установи. Його члени рівні у
юридичному відношені, але нерівні від природи, у соціальних взаєминах, у
настроях, думках, духовних даруваннях, набутих знаннях. Держава - вінець
розвитку моральності. Гегель відкидає ідею Канта про вічний мир.