- •1.Інженерна професія
- •Інженер та інженерна діяльність
- •Проблеми й парадокси сучасної інженерної діяльності
- •Початок професійної інженерної діяльності
- •Основні поняття механізмів, машинної та апаратурної техніки
- •2.1. Прості знаряддя праці
- •2.2. Механізм
- •2.3. Двигун
- •2.4. Електрогенератор
- •2.5. Привід
- •2.6. Машина
- •Приклади машин та їх корисного використання
- •2.7. Хімічний апарат
- •Продовження таблиці 2.2
- •2.8. Транспортні системи (комунікації)
- •2.9. Технологічні установки для здійснення технологічних процесів
- •3.2. Найбільш важливі історичні факти розвитку техніки до середніх віків
- •3.2.1. Винахід обертальних механізмів і машин
- •3.2.2. Винаходи Архімеда
- •3.2.3. Винаходи Герона (близько 70х років до н.Е.)
- •3.2.4. Винахід водяного колеса (на початку і століття до н.Е.)
- •3.3. Відродження прогресу в середні віки (500...1450 роки н.Е.)
- •3.3.1. Передумова відродження прогресу в середні віки
- •3.3.2. Використання водяного колеса як привода
- •3.3.3. Використання вітряків як приводів
- •3.3.4. Кермовий механізм кораблів
- •3.3.5. Компас
- •3.3.6. Кривошип і педальний механізм
- •3.3.7. Токарний верстат
- •3.4.На шляху до сучасності (1450...1660 роки н.Е.)
- •3.4.1. Передумова розвитку техніки в ці часи
- •3.4.2. Леонардо да Вінчі
- •3.4.3. Важке машинобудування, гірнича справа й металургія
- •3.4.4. Пошуки більш потужних джерел рушійної сили
- •3.5. Зародження промислової революції (1660…1815 рр.) Наближення ери капіталізму
- •3.5.1. Передумова зародження промислової революції
- •3.5.2. Ремісник і вчений
- •3.5.3. Наука й творці парової машини
- •3.5.4. Перші практично корисні парові машини
- •3.5.5. Новий пошук джерел рушійної сили
- •3.5.6. Створення пароплава
- •3.6. Зрілість промислової революції
- •3.6.1. Водяна турбіна
- •3.6.2. Електрика. Електрогенератори та електродвигуни
- •3.6.3. Парова турбіна
- •3.6.4. Двигун внутрішнього згорання
- •3.6.5. Винахід літаків
- •3.7. Період між світовими війнами
- •3.7.1. Газова турбіна
- •3.7.2. Побутові машини
- •3.8. Друга світова війна
- •3.8.1. Початок використання ядерної енергії
- •3.8.2. Реактивні літаки й гелікоптери
- •3.9. Післявоєнний період
- •3.9.1. Розвиток газотурбобудування
- •3.9.2. Виробіток електроенергії
- •3.9.3. Атомні кораблі
- •3.9.4. Автоматизація й керування технікою
- •3.9.5. Космічна ера й ракетна техніка
- •4. Матеріали, верстати й машинобудівна технологія
- •4.1. Чавун
- •4.2. Кування чавуну
- •4.3. Прокатка чавуну
- •4.4. Сталь
- •4.5. Сплави на базі алюмінію
- •4.6. Необхідність підвищення точності в машинобудуванні
- •4.7. Удосконалення токарного верстата
- •4.8. Масове виробництво й замінність частин
- •4.9. Масове виробництво й стрічковий конвеєр
- •4.10. Масове виробництво й автомобілі
- •5. Зародження й розвиток нафтогазовидобувної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •5.1. Нафтові колодязі
- •5.2. Перші свердловини, здійснені способом ударного буріння
- •5.3. Подальший розвиток техніки буріння свердловини
- •5.4. Видобуток нафти за умов ударного буріння
- •5.5. Поява гасової лампи
- •5.6. Всім машинам потрібне змащування
- •5.7. Бензин і автомобіль
- •5.8. Нафта, вуглеводневий газ і нафтохімія
- •Зародження і розвиток азотної промисловості як однієї з основних галузей хімічної промисловості
- •6.1. Загальні зауваження відносно розвитку хімічної промисловості
- •6.2. Зародження азотної промисловості
- •6.3. Розвиток азотної промисловості
- •7. Вплив розвитку техніки на розвиток людського суспільства
- •8. Література
- •8.1. Основна література
- •8.2. Додаткова література
7. Вплив розвитку техніки на розвиток людського суспільства
Розвиток техніки є потужна сила: він формує історію не тільки в прямому сенсі сприяння підвищення життєвого рівня людей (принаймні частини населення), але й у більш глибокому сенсі, полягає в тому, що техніка час від часу змінює весь характер суспільства.
Перехід до землеробства (перша технічна революція) і наступний потік винаходів таких як металургія, використання тварин як тягової сили й колесного транспорту перетворили життя первісного суспільства в цивілізацію зі всіма її ускладненнями і класовим поділом. Залежність перших цивілізацій від бронзи й зрошення обумовила те, що перепони між класами були фактично непроникними, але нова техніка залізного віку, розбила колишню міцну будівлю і привела (за сприятливих умов) до виникнення більш демократичного суспільства подібного Греції.
Розвиток механізмів у середні віки усунув залежність високорозвинутої цивілізації від рабства й породив феодальне суспільство, у якому майстер став займати у своїй гільдії більш почесне положення, ніж будь-коли. Подальший прогрес, що супроводжувався появою важких машин і розвитком торгівлі привів у свою чергу до заміни феодального суспільства капіталізмом (друга технічна революція).
Із всього викладеного випливає той висновок, що кожному рівню розвитку техніки повинні відповідати визначені суспільні умови, щоб забезпечити її подальший розвиток. У підсумку, із всього різноманіття історії вирисовується один основний, весь час повторюваний порядок: на перших порах кожна форма суспільного ладу добре пристосовується до того, щоб сприяти прогресу техніки. У цих умовах рівень розвитку техніки підвищується більш або менш швидко і в кінці кінців досягає точки, за межами якої необхідна інша форма суспільного устрою, щоб забезпечити подальший розвиток техніки. При цьому темпи прогресу уповільнюються, поки не здійсниться необхідна суспільна зміна.
Тепер перед нами гостро постає питання: чи не знаходимось ми у наші часи на такому етапі, на якому форма суспільного устрою (капіталістичні відносини) вичерпала себе, утративши свою корисність, і все ж зберігається власниками? Чи не залежить наш подальший прогрес, як це було часто в минулому, від перебудови устрою нашого суспільства в зовсім іншу форму? Крах усіх надій і невдачі, з якими ми в надлишку зустрічаємось, говорять про те, що так воно і є. Суспільна, економічна і політична організація, що забезпечила небувалий прогрес, починаючи з ХVІІІ століття, у наші часи занадто часто стає перепоною на шляху подальшого прогресу.
Подальша трансформація суспільних відносин у різних країнах у залежності від рівня їх розвитку буде здійснюватись в різні часи і навіть в різні століття.
Так історично склалось, що Україна після перебування в складі СРСР в системі так званих „соціалістичних” відносин, маючи не всебічно розвинуту економіку, стала в 90-ті роки минулого століття на шлях ринкової економіки, тобто на шлях капіталістичних відносин. Залишається тепер сподіватись, що нові для України суспільні відносини будуть плідно впливати на розвиток її економіки в ХХІ столітті.
Інтенсивний розвиток економіки не можливий без розвитку й використання науки й техніки, без підготовки інженерних спеціалістів – творців нової техніки, керівників виробництв, активних провідників досягнень науки й техніки у виробництво.