3.6.4. Двигун внутрішнього згорання

(Етапи створення)

Ідея спалювання палива безпосередньо в циліндрі під поршнем сама по собі простіша складного теплового циклу, що включає топку, котел і циліндр. Саме з цієї причини перші спроби зі створення двигунів внутрішнього згорання безпосередньо передували періоду створення робочих парових машин. Про спроби Гюйгенса, направлені на створення парового двигуна приблизно в 1680 році, ми вже згадували раніше у нашому курсі лекцій. Але якщо двигун внутрішнього згорання за своїм принципом дії є простішим за парову машину, то в інженерному відношенні його реалізувати набагато важче. Тому створення робочої парової машини тимчасово призупинило роботи над двигуном внутрішнього згорання.

І все ж, винахідників привабили деякі особливості двигуна внутрішнього згорання. Серед цих особливостей: простота дії, мала вага й невеликі габарити, що стали можливими завдяки усуненню колосників й котла, перспектива підвищення ККД завдяки усуненню втрат в димоході, котлі й паропроводах, можливість побудови невеликих двигунів, зручних для невеликих заводів і майстерень (невеликі паросилові установки не рентабельні). З усіх цих причин, починаючи з 90-х років ХУІІІ ст. відновились спроби створити двигуни внутрішнього згорання різних типів.

20 роки ХІХ ст. Створено двигун на газовому паливі.

З 1860 року двигун на газовому паливі стає вже двигуном промисловим.

З 1873 р. почалось створення двигунів на базі бензину, гасу, мазуту.

1876 р. Завершується в основному розвиток „безшумного газового двигуна” Отто.

1885 р. Даймлеру Г. першому вдалось скористатись виграшем потужності за рахунок числа обертів. Він створив бензиновий двигун, що є прототипом сучасного двигуна легкого палива.

1885 р. Бенц К. створив двигун з малим числом обертів, обладнаним системою запалювання від електричної іскри, що в подальшому одержало широке розповсюдження.

У 1883 р. В. Майбах обладнав двигун К.Бенца карбюратором із поплавковою камерою. Після чого двигуни на легкому паливі вже одержали всі характерні признаки сучасних двигунів цього класу.

Приблизно до цього часу відноситься й створення двигунів на важкому паливі.

1886р. Дент і Прістман запатентували двигун, що працював на важких продуктах перегонки нафти.

1890р. Успішно пройшов випробування двигун Аккройда-Стюарта, що працював на більш важких фракціях.

І все ж, ці двигуни були ще недостатньо ефективними.

1892р. Дизель отримав патент на двигун, пізніше названий на його честь. Конструкція двигуна була створена на більш глибоких наукових основах, завдяки чому він міг працювати навіть на мазуті й практично на будь-якому рідинному паливі, незабаром потужність цього двигуна була доведена до рівня потужностей парових установок і ККД дизельних двигунів перевершив таки для парових установок.

1930 р. На нових морських суднах дизельні установки ставились частіше, ніж парові турбіни.

1886 р. Даймлер поставив на велосипед свій легкий двигун з великим числом обертів. У цьому ж році він пристосував цей двигун до чотириколісної коляски.

1889 р. З’явився перший автомобіль Даймлера й далі незабаром автомобілі інших винахідників.

1904 р. До використання стали входити автобуси й вантажні машини з двигунами на легкому паливі.