- •1.Інженерна професія
- •Інженер та інженерна діяльність
- •Проблеми й парадокси сучасної інженерної діяльності
- •Початок професійної інженерної діяльності
- •Основні поняття механізмів, машинної та апаратурної техніки
- •2.1. Прості знаряддя праці
- •2.2. Механізм
- •2.3. Двигун
- •2.4. Електрогенератор
- •2.5. Привід
- •2.6. Машина
- •Приклади машин та їх корисного використання
- •2.7. Хімічний апарат
- •Продовження таблиці 2.2
- •2.8. Транспортні системи (комунікації)
- •2.9. Технологічні установки для здійснення технологічних процесів
- •3.2. Найбільш важливі історичні факти розвитку техніки до середніх віків
- •3.2.1. Винахід обертальних механізмів і машин
- •3.2.2. Винаходи Архімеда
- •3.2.3. Винаходи Герона (близько 70х років до н.Е.)
- •3.2.4. Винахід водяного колеса (на початку і століття до н.Е.)
- •3.3. Відродження прогресу в середні віки (500...1450 роки н.Е.)
- •3.3.1. Передумова відродження прогресу в середні віки
- •3.3.2. Використання водяного колеса як привода
- •3.3.3. Використання вітряків як приводів
- •3.3.4. Кермовий механізм кораблів
- •3.3.5. Компас
- •3.3.6. Кривошип і педальний механізм
- •3.3.7. Токарний верстат
- •3.4.На шляху до сучасності (1450...1660 роки н.Е.)
- •3.4.1. Передумова розвитку техніки в ці часи
- •3.4.2. Леонардо да Вінчі
- •3.4.3. Важке машинобудування, гірнича справа й металургія
- •3.4.4. Пошуки більш потужних джерел рушійної сили
- •3.5. Зародження промислової революції (1660…1815 рр.) Наближення ери капіталізму
- •3.5.1. Передумова зародження промислової революції
- •3.5.2. Ремісник і вчений
- •3.5.3. Наука й творці парової машини
- •3.5.4. Перші практично корисні парові машини
- •3.5.5. Новий пошук джерел рушійної сили
- •3.5.6. Створення пароплава
- •3.6. Зрілість промислової революції
- •3.6.1. Водяна турбіна
- •3.6.2. Електрика. Електрогенератори та електродвигуни
- •3.6.3. Парова турбіна
- •3.6.4. Двигун внутрішнього згорання
- •3.6.5. Винахід літаків
- •3.7. Період між світовими війнами
- •3.7.1. Газова турбіна
- •3.7.2. Побутові машини
- •3.8. Друга світова війна
- •3.8.1. Початок використання ядерної енергії
- •3.8.2. Реактивні літаки й гелікоптери
- •3.9. Післявоєнний період
- •3.9.1. Розвиток газотурбобудування
- •3.9.2. Виробіток електроенергії
- •3.9.3. Атомні кораблі
- •3.9.4. Автоматизація й керування технікою
- •3.9.5. Космічна ера й ракетна техніка
- •4. Матеріали, верстати й машинобудівна технологія
- •4.1. Чавун
- •4.2. Кування чавуну
- •4.3. Прокатка чавуну
- •4.4. Сталь
- •4.5. Сплави на базі алюмінію
- •4.6. Необхідність підвищення точності в машинобудуванні
- •4.7. Удосконалення токарного верстата
- •4.8. Масове виробництво й замінність частин
- •4.9. Масове виробництво й стрічковий конвеєр
- •4.10. Масове виробництво й автомобілі
- •5. Зародження й розвиток нафтогазовидобувної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •5.1. Нафтові колодязі
- •5.2. Перші свердловини, здійснені способом ударного буріння
- •5.3. Подальший розвиток техніки буріння свердловини
- •5.4. Видобуток нафти за умов ударного буріння
- •5.5. Поява гасової лампи
- •5.6. Всім машинам потрібне змащування
- •5.7. Бензин і автомобіль
- •5.8. Нафта, вуглеводневий газ і нафтохімія
- •Зародження і розвиток азотної промисловості як однієї з основних галузей хімічної промисловості
- •6.1. Загальні зауваження відносно розвитку хімічної промисловості
- •6.2. Зародження азотної промисловості
- •6.3. Розвиток азотної промисловості
- •7. Вплив розвитку техніки на розвиток людського суспільства
- •8. Література
- •8.1. Основна література
- •8.2. Додаткова література
4.9. Масове виробництво й стрічковий конвеєр
Звернемось тепер до іншої сторони сучасного виробництва – до безперервно-потокового виробництва, яке частіше відоме як складальна лінія. Цей спосіб у повному своєму розвитку характеризується тим, що кожна деталь (вузол) проходить через ряд позицій (робочих місць), причому в кожній такій позиції над нею здійснюється одна або декілька операцій.
Весь завод стає добре організованою виробничою одиницею, де сировина поступає в потік в ряді точок (робочих місць), а виріб на різних етапах виробництва переміщується за декількома потоками, що поступово зливаються в загальний потік, поки на краю головного конвеєра з нього не зійде (наприклад) автомобіль, готовий до випробувань і відправки.
Елементи такої схеми ідуть у глибину ХІХ ст. Їх можна побачити, наприклад, на фабриці Британського адміралтейства (1883 рік) з випічки морських галет. Машини змішували тісто й виконували ряд інших операцій, але головне нововведення на цій фабриці полягало в тому, що виріб переходив від робітника до робітника на підносах, що пересувалися на роликах.
Автоматична лінія в закінченому вигляді вперше була пущена в експлуатацію в 60-х роках ХІХ століття в Цинциннаті (США), але не для складання машин, а для розділення свинячих туш у виробництві м’ясних консервів. Свинячі туші по підвісному конвеєру проходили повз ряд робітників, кожен з яких здійснював один розріз або відрізав чітко визначену частину туші. На цьому м’ясокомбінаті був упроваджений ряд хитросних пристроїв, у тому числі автоматичні ваги, що зважували туші без їх зняття з конвеєра. Більш повний розвиток лінія розділення туш одержала в 80-ті роки. Вона навіть включала пристрої для автоматичного захвату живої свині за задню ногу, подачі її на конвеєр і в забійне відділення. Для всього цього достатньо було 30 секунд. Така ж ефективність забезпечувалась на всіх дільницях лінії. На цій лінії відходів не було: використовувалось абсолютно все, що могла дати свиня. Жартома навіть говорили, що тут навіть передсмертний вереск свині уловлювали для переробки його в заводський гудок.
На засадах, близьких до автоматичної лінії, в 90-х роках було налагоджено виробництво в США залізничних товарних вагонів. І все ж у повністю завершеному вигляді в машинобудуванні цей спосіб пов’язується з виробництвом автомобілів.
4.10. Масове виробництво й автомобілі
Всі перші автомобілі будувались так же, як будували першу парову машину. Далі, приблизно з 1902 року, ряд автомобілебудівних фірм перейшов на використання принципу взаємозамінності частин.
Історичні етапи:
1902 р. Олдс випустив 2500 своїх малолітражок.
1903 р. Олдс випустив 4000 своїх малолітражок.
1904 р. Олдс випустив 5000 своїх малолітражок.
1909 р. Форд випустив більше 10000 автомобілів.
1913 р. В Англії нараховувалось біля 200000 автомобілів.
1913 р. У США цього року було випущено 600000 автомобілів.
Автомобільна промисловість ширше, ніж будь-коли, використала принцип взаємозамінності частин, а це в свою чергу сприяло створенню багатьох нових машин і інструментів:
точних зуборізних шліфувальних верстатів різних типів;
різних штампувальних пресів для шасі, амортизаторів, кузовів та інше;
прошивочних верстатів;
точних ливарних машин з матрицями;
інструменту для зенкерування і розгортання.
Деякі з цих машин існували і раніше, але масове виробництво автомобілів сприяло їх удосконаленню і більш широкому використанню. Тенденція до впровадження автоматів посилювалась.
Далі Генрі Форд ввів складальну лінію. У 1913 році він експериментував з лінією для складання маховиків магнето. Він розділив складання двигунів на 84 операції, скоротив число робітників на 1/3. Шасі він поставив на колію і протягував його через ряд робочих місць, де здійснювались складання. До кінця 1914 року розроблення складальної лінії було доведено майже до кінця. Ми не маємо можливості прослідкувати за подальшим її розвитком або за поступовим розповсюдженням цього принципу на інші промисловості й обмежимось лише зауваженням про те, що цей поточний метод (що охоплює не тільки складання, але й виготовлення деталей) став ключем до підвищення продуктивності й, таким чином, до здешевлення виробництва. У наші часи поточний метод поступово витісняється автоматизацією.