- •Курсова робота
- •1.Характеристика галузі економіки та напрямків модернізації технічних систем.
- •1.1. Галузь економіки та напрямки модернізації технічних систем або технологічних процесів.
- •1.2Актуальність оновлення програм підготовки.
- •2 Вибір групи трудових процесів»
- •2.1. Характеристика технологічної діяльності за групами трудових процесів кваліфікованого робітника.
- •2.2. Обґрунтування групи трудових процесів конкретного фахівця.
- •3.Аналіз та коригування навчального плану підготовки фахівця
- •3.1. Термін підготовки кваліфікованого робітника.
- •3.2. Цикли дисциплін (загальноосвітній, загальнопрофесійний, професійно-теоретичний та професійно-практичний) й дисципліни, що його складають.
- •3.3. Ціль вивчення кожної дисципліни, час на її вивчення й форму атестації з неї.
- •3.4. Характеристики приміщень та технічного устаткування, що сприяють реалізації навчальних цілей.
- •3.5. Ключові поняття дисциплін й демонстрація взаємозв’язку між
- •3.6. Просторово-часові та змістовно-організаційні зв’язки виробничого навчання.
- •4.Вибір системи виробничогонавчання
- •4.1. Визначення й обґрунтування відповідного виду системи виробничого навчання (свн), на основі обраної групи трудових процесів.
- •4.2 Визначення змісту, форм, методів та засобів виробничого навчання.
- •4.3 Тематичний план дисципліни «Виробниче навчання»
- •5.Постановка навчально-методичних цілей з теми: «Люнети – ремонт» дисципліни «Виробниче навчання»
- •5.1. Формулювання загальної мети вивчення теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання».
- •5.2. Визначення кількості рівнів засвоєння навчального матеріалу для навчальної теми й формулювання мети за відповідними рівнями.
- •5.3. Визначення типу заняття
- •6.Складання інструкційно-технологічної (інструкційної) карти: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •6.2. Розробка інструкційно-технологічної (інструкційна) карти
- •7.Вибір форм, методів, засобів навчання темі : «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •7.1. Визначення форм навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми: «Різці - фрезерування передніх кутів» дисципліни «Виробниче навчання»
- •7.2. Визначення методів навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •7.3. Визначення засобів навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •8 Вибір форм, методів, засобів контролю з теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •8.1. Зміст форм контролю при вивченні теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •8.2. Зміст методів контролю при вивченні теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •8.3. Зміст засобів контролю при вивченні теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •9.Розробка сценарію уроку з теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •9.1. Розробка сценарію уроку з теми: «Люнети – ремонт» з дисципліни «Виробниче навчання»
- •Список використаних джерел
4.Вибір системи виробничогонавчання
4.1. Визначення й обґрунтування відповідного виду системи виробничого навчання (свн), на основі обраної групи трудових процесів.
Система виробничого навчання – це принципи групування складових частин, елементів змісту практичного навчання й послідовності їх вивчення. Вона обирається залежно від типу трудових процесів і здійснюється у відповідності до програми виробничого навчання
Таблиця 4.1
Характеристики системи виробничого навчання (СВН)
|
Найменування СВН та її сутність |
Переваги СВН |
Недоліки СВН |
|
Предметна СВН: побудована за видами продукції, що випускається; учень виконує ті ж вироби, що і робітник-інструктор; програма навчання включає перелік виробів-предметів, що виготовляються. |
– одержання готового виробу стимулює подальшу роботу; – відбувається раннє включення учнів у виробничу працю |
– відсутня планомірність розвитку процесу виготовлення виробів або виконання роботи; – не проводяться вправи по відпрацюванню прийомів і операцій; отже, учні освоюють помилкові дії і їх доводиться переучувати; – відсутня можливість раціонально будувати технологічні процеси й опановувати різноманітні пристосування. |
|
Операційна СВН: передбачає послідовне засвоєння учнями окремих операцій, що ускладнюються |
– вище продуктивність праці, тому що простіше робота (частина технологічного процесу – операція). |
– навчання окремим операціям відбувається ізольовано, що не сприяє формуванню міцних і стійких ЗУН, – учні не бачать результатів своєї праці – труднощі забезпечення учнів заготівками і при збереженні незавершеної продукції. |
|
Операційно-потокова СВН: учень виконує конкретну операцію і передає деталь на наступне робоче місце за постійним маршрутом |
– учень ретельно відпрацьовує прийоми виконання операцій і бачить місце кожної з них у технологічному процесі. |
– недоліки, аналогічні тим, що виникають при використанні операційної СВН, а також: – підготовка відрізняється тривалістю; – немає можливості використовувати СВН при деяких технологічних процесах |
|
Операційно-предметна СВН: вивчення операцій у процесі виготовлення виробів зростаючої складності |
– учні бачать результат своєї праці, що будить інтерес до виконуваної роботи |
– виникають складнощі у досягненні учнями необхідного ступеня майстерності |
|
СВН «ЦИТ»: передбачений розподіл трудового процесу на складові частини – трудові прийоми, виконання в системі вправ; для кожного трудового процесу розроблена особлива методика.
|
– в учнів створюються міцні автоматизовані навички при виконанні елементів трудових процесів |
– відбувається відрив тренувальних вправ з виконання дрібних прийомів роботи від реальних умов праці |
|
Операційно-комплексна СВН: передбачене засвоєння учнями основних прийомів виконання операцій і поступове ускладнення комплексних робіт; угрупування і послідовність операцій, а також підбір об'єктів і розташування їх у визначеній послідовності |
– операції постійно закріплюються при виконанні наступних комплексних робіт; – учні навчаються прийомам і способам виконання робіт у тих сполученнях, що можуть зустрітися на виробництві. |
– розрахована на навчання робітників ручним і машинно- ручним професіям безпосередньо в навчальних умовах. |
Виходячи з вищезазначеного, мною була обрана операційно-комплексна система виробничого навчання учнів, так як вона відповідає всім сучасним вимогам формуванні знань та вмінь в процесі виробничого навчання: навчання аналізу і синтезу, навчання на основі продуктивної праці; тісний зв'язок теоретичного навчання з виробничим. В процесі поступового оволодіння знаннями в учнів накопичується певний багаж знань. У наслідку учні самостійно можуть використовувати отримані знання при виконанні тієї чи іншої комплексної роботи