- •61. Поясніть, як використовується багатофункціональний блок керування та індикації магістрального пс під час польоту та технічного обслуговування
- •62. Поясніть призначення, склад, розміщення та взаємодію системи керування польотом магістрального пс з суміжними системами.
- •63.Поясніть режими роботи системи автоматичного керування магістрального літака.
- •64. Розкажіть про приладову панель командира повітряного судна (р1) та інформацію, що виводиться на pfd.
- •65. Розкажіть про приладову панель другого пілота повітряного судна (р3) та інформацію, що виводиться на nd.
- •66.Розкажіть про центральну приладову панель (р2).
- •67. Розкажіть про передню панель електронного обладнання (р9).
- •68.Розкажіть про методи та засоби попередження пілота про небезпечні параметри польоту.
- •69.Розкажіть про систему збору польотної інформації: призначення, склад, роботу.
- •70.Розкажіть про систему внутрішнього контролю: призначення, склад, роботу.
- •71.Розкажіть про вибір теми наукових досліджень та виконання інформаційного і наукового пошуків.
- •72.Розкажіть про виявлення об’єктів предметної області в наукових дослідженнях та встановлення між ними взаємозв’язків.
- •73.Охарактеризуйте теоретичні, методологічні та експериментальні принципи науки.
- •74.Розкажіть про структуризацію в наукових дослідженнях.
- •75.В чому полягає бібліотечний пошук на засадах використання Універсальної Десяткової Класифікації (удк)?
- •76.Наведіть класифікацію методів наукових досліджень та обґрунтуйте їх вибір.
- •77.Яким чином вирішується проблема надлишку чи нестачі даних при дослідженні і прийнятті рішень?
- •78.Розкажіть про експериментальні наукові дослідження: планування, пошук оптимальних значень параметрів досліджуваного об’єкта, обробку результатів.
- •79.Запишіть загальну математичну модель задачі лінійного програмування. Які є форми запису задач лінійного програмування?
- •80.Сформулюйте основні аналітичні властивості розв’язання задачі лінійного програмування.
76.Наведіть класифікацію методів наукових досліджень та обґрунтуйте їх вибір.
Метод – основа методики наукового дослідження. Під методом розуміється спосіб теоретичного опису чи практичного здійснення якого-небудь процесу
Розрізняють всезагальні методи, які діють в всіх областях науки в на всіх етапах дослідження, загальнонаукові – загальні для всіх наук, приватні – для певного типу наук і спеціальні – специфічні для даної науки методи.
Загальнонаукові методи: нагляд, порівняння, підрахунок, вимірювання, експеримент, узагальнення, абстрагування, формалізація, аксіоматику, аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, моделювання, гіпотетичний метод, історичний метод, ідеалізацію, системний метод. Загальнонаукові методи, використовуються і на емпіричному і на теоретичному рівнях наукових досліджень.
Нагляд – систематичне, цілеспрямоване сприйняття об’єкта. Науковий нагляд включає в себе вибір об’єкту, ціль, описання,висновки.
Порівняння – встановлення відмінностей між об’єктами матеріального світу, знаходження в них спільного (по суттєвим признакам).
Підрахунок, в більш вузькому, технічному сенсі – визначення числа кількісно однотипних об’єктів в даній їх сукупності. Для здійснення підрахунку необхідно розрізнення, виявлення кожного дискретного об’єкту окремо.
Вимірювання – фізичний процес визначення чисельного значення певної величини порівнюючи її з еталоном, прийнятим за одиницю. Для здійснення вимірювання необхідні наступні елементи: об’єкт вимірювання, еталон, вимірювальний пристрій, метод вимірювання.
Експеримент – науково поставлений дослід, цілеспрямоване вивчення явища в точно врахованих умовах, коли є можливість слідкувати за ходом його зміни, активно діяти на нього за допомогою комплексу різноманітних засобів і відтворювати це явище в тих самих умовах. Експеримент має бути науково обґрунтований, необхідно визначити його похибку.
Узагальнення – виявлення найбільш суттєвих відношень сукупності об’єктів і формування такого загального положення, яке може бути застосоване до кожного об’єкта цього класу.
Абстрагування – уявне відволікання від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень об’єкта і виділення кількох сторін, що цікавлять дослідника.
Метод формалізації – відображення об’єкта в знаковій формі якої-небудь штучної мови (математики, радіотехніки, хімії і т.д.). Цей метод дозволяє вирішити проблему узагальнено, забезпечує стислість і чіткість фіксації, дає знакову модель об’єкта.
Аксіоматичний метод оснований на аксіомах – очевидних положеннях, що приймаються без доказів. Теорія розробляється шляхом логічних доказів з використанням дедукції. Із всіх істинних тверджень однієї групи – аксіом, можуть бути отримані шляхом перетворень по певним правилам всі істинні твердження іншої групи – теореми.
Аналіз розчленовує об’єкт (подумки чи експериментально) на складові частини (елементи) з метою більш глибокого пізнання; синтез, навпаки, з’єднує окремі глибоко пізнані одиничні частини об’єкта в єдине ціле.
Індукційний умовивід називається такий, в якому із знання про частини предметів класу робиться висновок про весь клас. При дедуктивному умовиводу із знання про весь клас робиться висновок про один предмет класу. Сутність дедукції – використання загальних наукових положень для дослідження конкретних явищ.
Метод моделювання – дослідження властивостей об’єкта на його моделі (аналогу), схожість якого з об’єктом суттєва, а відмінності – несуттєві. Метод має наступну структуру: постановка задачі, створення чи вибір моделі; дослідження моделі; перенос знання з моделі на оригінал.
Гіпотетичний метод оснований на розробці гіпотези. Він широко застосовується в науковому експерименті.
Історичний метод дозволяє досліджувати виникнення, формування і розвиток об’єкта в хронологічній послідовності.
Ідеалізація – уявне конструювання об’єктів, яке практично нездійсненне. Мета ідеалізації – усунути деякі властивості об’єктів і наділити їх гіпотетичними властивостями.
В залежності від рівня наукових досліджень (емпіричні чи теоретичні) методи умовно підрозділяють на теоретичні, теоретично-емпіричні та емпіричні. До теоретичних методів відносяться узагальнення, абстрагування, формалізація, аксіоматика, математичне моделювання на ЕОМ. До теоретично-емпіричних методів відносяться аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, гіпотетичний, історичний, логічний. До емпіричних методів відносяться нагляд, порівняння, підрахунок, вимірювання, експеримент.
Вибір методу наукових досліджень залежить від рівня наукових досліджень, області науки і професійних особливостей дослідника