31

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний інститут

Кафедра історії та документознавства

_________

дата захисту

Мікрографічні документи : характеристика класу

Курсова робота

Студентки 222 групи ГМІ

напрям підготовки 6.020105

«Документознавство

та інформаційна діяльність»

Каліновської Вікторії Ігорівни

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри історії та документознавства

Литвинська Світлана Віталіївна

Київ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 8

ВСТУП

Інформація, як відомо, основа знань, тому рівень її розвитку багато в чому визначає рівень розвитку суспільства. Якщо раніше основною проблемою було отримання та усвідомлення інформації, то на даному етапі в умовах бурхливого науково-технічного прогресу неменш важливим стало обробка, розповсюдження та збереження інформації.

Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогодні в світі накопичуються великі інформаційні масиви, які містять актуальні відомості, при чому щорічний інформаційний потік продовжує зростати. Збереженність інформації багато в чому залежить від умов саме збереження та матеріального носія, на якому зафіксована інформація. Мікрографія дає змогу зберегти інформацію великих обсягів та захистити оригінали від механічних пошкоджень.

Важлива роль мікрографії пояснюється декількома причинами. По-перше, мікрографія дозволяє робити інформацію мініатюрною, тобто реєструвати її в значно зменшиному вигляді. При цьому, навідміну магнітних та оптичних дисках зжату інформацію реєструють не в кодованій, а у факсимільній формі. Для зчитування інформації з мікроформ не потрібно складних електронно-оптичних перетворювачів. Достатньо читальних та читально-копіювальних апаратів, які набагато простіші за пристроєм, компактніші та дешевші. Таким чином, другою причиною популярності мікрографії є неважке та економічне апаратурне обладнання.

Мікрографічний спосіб збереження інформації відзначається своєю довоготривалістю — 500 і більше років з дотриманням всіх умов збереження.

Мікрографія — напрямок репрографії, що включає в себе способи виготовлення і застосування мікроформи (мікрофільм, мікрофіш, ультрафіш, мікрокарта). Мікрофільм — тонка смуга плівки, що містить безліч мікрофіш. Мікрофільм звичайно містить багато кадрів, розташованих один за одним на одній фотоплівці. Мікрографія, на сьогоднішній день, практично не має альтернатив. У світі існують великі масиви інформації, що підлягають довгостроковому збереженню, починаючи від юридичних документів і закінчуючи кресленнями атомних електростанцій. Зберегти їх і гарантувати витяг інформації може тільки мікрографія.

Створення мікрофільмів дозволяє одержати доступ до рідких джерел і можливість роботи з ними за межами бібліотеки або музею, без нанесення їм шкоди. Дана технологія одержала широке поширення в останній чверті XX ст. для компактного збереження дублів бібліотечних і архівних фондів і ефективного доступу до них.

Взагалі, мікрофільмування документів є ефективним і економічним методом забезпечення схоронності і приступності як оригіналу, так і інформації, що утримується на ньому. Сучасна техніка дозволяє проводити конвертування даних з мікрофільму на папір і в електронний вид, що дає можливість у разі потреби переводити статичний архів у динамічний електронний.

Мікрографічні системи забезпечили оперативний пошук інформації, передачу мікрокопійованої інформації на відстань. Переваги мікрофільмування перед цифровими технологіями можна визначити наступними факторами: мікрофільм як аналоговий носій інформації при необхідності може читатися без використання спеціального устаткування; наявність міжнародних стандартів в області мікрофільмування забезпечує доступ до мікрофільмів, зробленим у будь-якій країні світу; мікрофільм відноситься до довгострокових аналогових носіїв, чия доступність підтримується відносно недорогими ресурсами впродовж тривалого періоду часу. По висновках американських фахівців, якісні архівні мікрокопії можуть зберігатися до 500 років при дотриманні необхідного режиму збереження; у даний час на ринку немає систем або форм збереження цифрової інформації, строго відповідним вимогам архівного збереження і т.д.

На сьогодні сучасний стан мікрографічного способу збереження інформації в Україні має низку негативних моментів:

1. Відсутність спеціальних сховищ для страхових мікрофільмів;

2. Обмежені засоби або їхня відсутність на виготовлення і /або придбання мікрофільмів;

3. Різка нестача апаратів для читання; недостатня інформованість бібліотекарів про можливості мікрофільмування і стандарти на виготовлення мікрофільмів;

4. Відсутність координації в області мікрофільмування.

Сьогоденне інформаційне суспільство потребує створення професійних центрів з обробки та збереження мікрографічних матеріалів, при цьому вірним стало б гібридне рішення (поєднання «старих» джерел збереження інформації та «нових» інформаційних технологій) — аналогове і цифрове збереження даних і масове введення інформації за допомогою послуг центрів обробки документів.

Таким чином, мікрографічний спосіб збереження інформації має низку переваг, що дає підставу для подальшого удосконалення техніки для реєстрації нової інформації та розробки зчитуваних пристроїв.

Мета роботи дослідити мікрографічний документ як засіб збереження документної інформації.

Завдання курсової роботи:

• охарактеризувати мікрографічні документи;

• проаналізувати історію створення страхового фонду документації;

• дослідити мікрофільмування як засіб збереження інформацї;

• визначити умови збереження мікроформ.

Об’єктом дослідження є мікрографічний документ.

Предметом курсової роботи є характеристика мікрографічних документів, історія створення фондів мікроформ та умови збереження мікрофільмів. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає описовий та формально-логічний методи, за допомогою яких охарактеризовано мікрографічні документи та їх класифікація. Поряд із цим використані також історичний метод при розгляді історії створення страхового фонду документації. За допомогою описового метода розглянули умови збереження мікроформ та бібліографічного при складанні списку використаних джерел та літератури.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Список використаних джерел становить 14 найменувань. Обсяг основного тексту — 25 сторінок, повний обсяг роботи — 31 сторінка.