МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет кредитно-економічний

Кафедра менеджменту банківської діяльності

Спеціалізація – Банківська справа

Дисципліна «Банківський нагляд»

Реферат

на тему:

Особливості реєстрації банків за участю іноземного капіталу

Студентки V курсу заочної ф.н., 8508/2-1

3-ої академічної групи

Марійчук В.В.

__________________ ________

(Дата подання на кафедру) (Підпис)

Перевірила: доц. Карчева Г.Т.

КИЇВ – 2012

План

Вступ………………………………………………………………………………….3

Виклад основної частини……………………………………………………………4

Висновки…………………………………………………………………………….12

Список використаної літератури…………………………………………………..13

Додатки

Вступ

У сучасному світі все більшого значення набувають глобалізаційні процеси, які торкнулися України і її банківської системи. Позитивні та негативні явища, що виникають в інших країнах, наприклад, фінансова криза, поширюються і в нашу країну з відповідними наслідками, розширення іноземного капіталу в банківському секторі України є об’єктивним проявом глобалізації міжнародного господарства. Підвищення ролі міжнаціональних та транснаціональних банків в процесі консолідації банківського капіталу є важливим явищем в світовій економіці в сучасних умовах, тому важливо проаналізувати правовий аспект допущення на банківський ринок України банківських фінансових установ з іноземним капіталом, що і визначає актуальність даної роботи. Виникає необхідність дослідити особливості реєстрації банків за участю іноземного капіталу, їх можливий вплив на розвиток банківської системи, а також виявити основні переваги та загрози присутності іноземного капіталу в банківському секторі.

Проблему правового регулювання допуску іноземного капіталу у банківській сектор України досліджували В. Вороніна, О. Диннікова, В. Котова, В. Геєць, О. Сугонякота інші науковці.

Метою написання даного реферату є дослідження відмінностей у реєстрації банків з іноземним капіталом, особливостей банківського сектору України з точки зору присутності в ньому іноземного капіталу.

Мета роботирозкривається через вирішення наступних завдань:

• аналіз сучасного банківського законодавства у сфері реєстрації банків за участю іноземного капіталу;

• дослідження наукової думки щодо умов допуску на вітчизняний ринок іноземних банків;

• вивчення можливих наслідків присутності та збільшення частки іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор

• формування висновку та можливих пропозиції з даної проблеми.

Робота складається зі вступу, основної частини, висновків та додатків.

Виклад основної частини

Сучасні процеси глобалізації спричинили процес прискореної інтеграції банківської системи, шляхом присутності в ній іноземного капіталу. Разом з тим активна діяльність іноземних банків спричинила досить неоднозначні погляди фахівців на наслідки для економіки приймаючої країни, особливо в умовах сучасної фінансової кризи.

Так, на думку В. Вороніної, О. Диннікової, В. Котової, створення виключно ліберальних умов для входження іноземного банківського капіталу в Україну не сприяє забезпеченню стабільності банківського сектору. Більшість фахівців, у тому числі О. Сугоняко, вважають, що процес припливу іноземного капіталу в Україну активно розпочався тоді, коли сама держава ще не визначила правові інструменти регулювання обсягу та ролі іноземного капіталу в національній банківській системі, а, отже, вони потребують перегляду.

В той же час В. Геєць стверджує наступне: якщо приплив зарубіжного банківського капіталу належним чином регулюється та контролюється, то структура банківської системи поліпшується, банки отримують більше стимулів для виходу на міжнародні фондові ринки, більш динамічно розвиваються місцеві фондові ринки, стає ефективнішим трансмісійний механізм грошово-кредитної політики, а відсоткова ставка знижується.

Але процес структурної трансформації банківської системи за останній час набув такої швидкості, що на сьогодні, на думку О. Сугоняко, йдеться вже про перспективу якісно нової реальності – існування банківської системи під переважним контролем іноземного капіталу (Додаток А).

До позитивних рис присутності банків з іноземним капіталом у банківській системі Україні слід віднести: «залучення іноземних інвестицій і розширення ресурсної бази для соціально-економічного розвитку» [6], впровадження сучасних методів управління кредитними та іншими ризиками, поліпшення якості кредитних портфелів, доступ до нових, більш ефективних банківських технологій, використання нових фінансових інструментів, привнесення міжнародних стандартів, розширення спектру якісних послуг, комплексний підхід до обслуговування клієнтів, підвищення кваліфікації банківських працівників, досить сильна капіталізація, розвиток системи страхування банківських ризиків, підвищення міжнародного фінансового рейтингу України, посилення конкуренції на внутрішньому ринку і зростання ефективності банківських установ, а також можливість для іноземних банків забезпечувати додаткові джерела зовнішньої фінансової підтримки банківської системи.

У той же час проявляються фінансові та економічні ризики залежного розвитку, пов'язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку. Існує ймовірність переважної орієнтації іноземних банків тільки на спекулятивну діяльність. Так само здатність іноземних банків пропонувати більш дешеві кредитні ресурси призводить до значного збільшення їх впливу, витіснення з фінансового ринку слабших, вітчизняних банків, що надалі при зниженні конкурентоспроможності банків з національним капіталом не сприятиме розвитку української економіки. Іншими негативними наслідками є загострення проблеми управління фінансовими потоками і ускладнення банківського нагляду. [9]

Ефективність функціонування іноземного капіталу в банківській системі залежить від форми його присутності у країні. Так, експансія іноземних фінансових груп в банківський сектор України відбувалася переважно у двох формах: відкриття нових банків (а в перспективі і дочірніх філій), що означає початок діяльності практично з нуля; купівля і розвиток місцевих банків, яке здійснюється двома шляхами: а) купується банк як «оболонка», що дає змогу іноземному банку уникати процедури реєстрації, яка необхідна при використанні інших форм входження на ринок; б) відбувається поглинання власного дочірнього банку, що вже здійснює діяльність в Україні.

Порядок створення і діяльності комерційних банків регламентується законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", " Про цінні папери та фондовий ринок", "Про підприємництво", "Про аудит", "Про іноземні інвестиції", "Про заставу", постановами Правління Національного банку України, зокрема, постановою від 31.08.2001 № 375 “Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень”, а також іншими нормативно-правовими актами України.

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов’язані отримати попередній дозвіл НБУ.Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за попереднім дозволом до Національного банку звертається правління банку (рада директорів).Попередній дозвіл для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом надається правлінню (раді директорів) за умови надання необхідної інформації щодо юридичної особи (нерезидента України) або фізичної особи (іноземця), яка має намір придбати акції банку як при первинному їх розміщенні, так і вторинному, незалежно від того, за угодами за банком, торговцем цінними паперами чи попереднім власником акцій вони будуть придбані.

Одночасно з наданням попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуттям діючим банком статусу банку з іноземним капіталом Національний банк надає попередній дозвіл на придбання істотної участі в банку юридичній особі (нерезиденту України) або фізичній особі (іноземцю). Для отримання дозволу на придбання істотної участі в банку юридична особа-нерезидент та фізична особа-іноземець подають відповідні документи.

Для отримання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за рахунок коштів юридичних осіб-нерезидентів України до Національного банку подаються такі документи:

а) клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи або клопотання правління банку (ради директорів) для діючого банку. Клопотання від імені юридичної особи-нерезидента України або правління банку (ради директорів) має бути оформлене на фірмовому бланку;

б) інформація про склад засновників, їх ділову репутацію;

в) анкета, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки юридичної особи;

г) нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія висновку аудиторської фірми про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо висновок про наявність потрібних коштів іноземного інвестора надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією;

ґ) письмова згода (дозвіл) контрольного органу країни, резидентом якої є іноземний учасник, що видана державним або іншим уповноваженим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного учасника, на створення або перетворення банку України в банк з іноземним капіталом, якщо це передбачено законодавством країни іноземного учасника, або письмове запевнення іноземного засновника про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання такого дозволу;

д) повідомлення центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має придбати або збільшити істотну участь у банку, - іноземний банк) і згоду на придбання або збільшення істотної участі в банку на території України, якщо законодавство країни його походження вимагає отримання зазначеної згоди.

Для отримання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за рахунок коштів фізичних осіб-іноземців до Національного банку подаються такі документи[3]:

а) клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи, засвідчене в нотаріальному порядку. Клопотання від імені правління банку (ради директорів) має бути оформлене на фірмовому бланку для діючого банку;

б) анкета. Підпис особи, яка підписала анкету, засвідчується нотаріально;

в) письмова згода на участь іноземного інвестора в банку в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контрольним органом країни його перебування, якщо законодавство цієї країни вимагає отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

г) інші документи.

Документи, що подаються до Національного банку для створення банку з іноземним капіталом або для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом, розглядають Департамент реєстрації та ліцензування банків, Юридичний департамент і у разі потреби Департамент валютного контролю і ліцензування. Рішення про надання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу

банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку України у місячний строк із дня отримання всіх документів.

Попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом або для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом є дійсним протягом трьох місяців із дня його видачі.

Для реєстрації банку з іноземним капіталом засновники банку, які отримали попередній дозвіл Національного банку України на створення банку з іноземним капіталом, не пізніше ніж за 3 місяці з дня отримання подаються до територіального управління Національного банку за місцем створення банку документи, що зазначенні в Положення, а також [3]:

а) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні (для юридичних осіб);

б) нотаріально засвідчений за місцем видачі легалізований витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні;

в) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року (для юридичних осіб). Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією.

г) копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Реєстрація банку з іноземним капіталом здійснюється не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

Рішення про реєстрацію змін до статуту банку з іноземним капіталом у зв’язку із збільшенням статутного капіталу за рахунок коштів нерезидентів, а також у зв’язку зі збільшенням частки юридичних осіб-нерезидентів України та фізичних осіб – іноземців у статутному капіталі банку приймається Комісією Національного банку.

Особливе місце в проблемі припливу зарубіжного банківського капіталу займає питання про філії іноземних банків в Україні. Правовий статус цього учасника ринку є особливим, оскільки діяльність філій іноземних банків значною мірою регулюється законодавством країни, в якій зареєстровано материнський банк. Враховуючи, що фінансова потужність філій іноземних банків може перевищувати капітали багатьох українських банків, але контролювати належним чином їх діяльність НБУ не зможе, потенційний дестабілізуючий вплив цього чинника є надто серйозним.

Варто зазначити, що у 2006 році у зв’язку зі зростанням частки іноземного капіталу в банківському секторі України до 25% було створено проект Закону України “Про заборону створення банків з іноземним капіталом, набуття нерезидентами істотної участі у банках та відкриття філій банків-нерезидентів на території України”, метою якого було «перешкоджання руйнуванню вітчизняної банківської системи та втрати фінансової незалежності України внаслідок поглинання вітчизняного банківського сектору іноземними банками» [5].

Відповідно до даного законопроекту пропонувалося заборонити створення нових банків з іноземним капіталом, набуття діючими банками статусу банку з іноземним капіталом, набуття нерезидентами істотної участі у банках та відкриття філій банків-нерезидентів на території України.

Передбачалося внесення відповідних змін до законів України “Про Національний банк України” та “Про банки і банківську діяльність”. Зокрема, згідно з законопроектом зі ст. 15 Закону України “Про Національний банк України” повинна була виключитися норма, що встановлює повноваження Правління Національного банку приймати рішення про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України. Закон України “Про банки і банківську діяльність” відповідно до законопроекту повинен був доповнюватися нормами щодо заборони набуття нерезидентами істотної участі у банку та відкриття на території України філій банків-нерезидентів. У зв'язку із встановлення заборони на створення нових банків з іноземним капіталом і набуття діючими банками статусу банку з іноземним капіталом із зазначеного Закону пропонувалося виключити статті 22, 23 щодо отримання дозволів на створення банків з іноземним капіталом та особливостей їх державної реєстрації. Проте проект закону після вручення для ознайомлення так і не був розглянутий депутатами Верховної Ради.

Таким чином, проблема допуску іноземного банківського капіталу на український ринок, зокрема державної реєстрації банків за участі іноземного капіталу, залишається відкритою. Національний Банк України на 1 лютого 2012 року зафіксував зменшення частки іноземного капіталу в українській банківській системі на 0,1 відсотковий пункт з 41,9% до 41,8%[11].

На думку директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна,вихід іноземного капіталу з банківської системи Україні посилить тенденції до її занепаду. Те, що банки з іноземним капіталом поступово йдуть з українського ринку,може бути поганим показником, оскільки відпливспостерігаєтьсясамеєвропейського цивілізованогобанківськогокапіталу:австрійського, шведського, німецького.

На думку ж автора даної роботи, частка іноземного капіталу в українській банківській системі є доволі високою, оскільки підвищує уразливість банківського сектора України до зовнішніх економічних «шоків». Транснаціональний капітал орієнтований виключно на інтереси власників (які можуть йти врозріз з національними інтересами України), а при його неконтрольованому відтоку може призвести до деструктивних наслідків для економіки України і провокувати сильні кризи. Тому одним з найважливіших кроків НБУ до стабілізації та захисту стратегічно важливого банківського сектору має стати перегляд процедури реєстрації банків з іноземним капіталом у бік її більш жорсткого регулювання.