(07.08.1893 — після 1962, сотник, льотчик-дозорець Повітряного флоту УНР)

Народився в м. Київ.

Освіта і служба

Навчався у Переяславській гімназії та Київському політехнічному інституті. Після початку Першої світової війни пішов на військову службу та закінчив школу прапорщиків (1 травня 1915 р.). З 1 червня 1915 р. навчався у Гатчинській авіаційній школі, випущений з неї 1 жовтня 1915 р. зі званням льотчика-дозорця. Служив у 10-му авіаційному загоні, остання посадаад'ютант загону, останнє звання у російській армії — штабс-капітан. Нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня, Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та биндою, Святої Анни 3-го ступеня з мечами та биндою.

Служба в УНР:

З15 березня 1918 р. перебував на військовій службі в Армії УНР, обіймав різні посади у штабі авіації.

З10 січня 1919 р. — військовий льотчик евакуайованого доПроскурова Полтавського авіаційного дивізіону Повітряного флоту УНР (до 30 березня 1919 р.).

З1 травня 1919 р. — член української військово-технічної місії УНР уВідні, Берліні та Празі, яка займалася закупівлею озброєння, зокрема літаків, для Дієвої армії УНР.

20 червня 1920 р. повернувся з закордону до Армії УНР і був зарахований льотчиком-дозорцем у 1-шу Запорізьку авіаційну ескадрилью.

З 10 жовтня 1920 р. обіймав посаду коменданта групи 1-ї летунської франко-польської школи у Бидгощі.

1 червня 1922 р. був демобілізований з Армії УНР. По тому працював інженером-електриком на різних польських підприємствах, згодом здобув освіту у Вищій Політехніці у Відні, обіймав керівні посади на різних промислових підприємствах Франції. Зокрема тривалий час керував промисловим відділом фабрики «Siemens Kolike» та фабрикою «Philips-Metalix».

Протягом 1930-1950-их років мешкав у Парижі.

55

Помер після 1962 р.

28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Василя Сухенка.

Література

-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»

-Тинченко Я. Ю. «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)». — К : Темпора, 2007

56