Народився у с. Тиниця Бахмацького повіту Чернігівської губернії.

Освіта і служба

Закінчив 2-класне училище, склав іспит за 6 класів реального училища.

Служба в Росії:

У грудні 1914 р. мобілізований до російської армії, служив у солдатській команді Гатчинської військової авіаційної школи, пізніше закінчив солдатське відділення цієї школи, став льотчиком. З літа 1916 р. воював у складі 3-го армійського авіаційного загону. У березні 1917 р. за 50 годин бойових польотів дістав звання прапорщика, наприкінці року демобілізований.

Служба в УНР:

1918 р. приєднався до Національного союзу, був одним з організаторів повстання проти влади гетьмана П. П. Скоропадського на Чернігівщині. У грудні перебував у складі 1-ї Козацькострілецької (Сірожупанної) дивізії, згодом — помічник житомирського

губернського коменданта, співробітник військово-наукового відділу Генштабу УНР. З серпня 1919 р. перебував у Німеччині, де як військовий експерт належав до складу посольства УНР у Берліні.

У 1923 р. повернувся до України. Працював референтом ВСНХ УРСР і був таємним співробітником ДПУ. Заарештований у Харкові за справою «Українського Національного Центру» 6 листопада 1930. Засуджений 7 лютого 1932 до 3 років позбавлення волі. Термін відбував у ДмитровЛАГу. Під час перебування в таборах перейшов на адміністративні посади у системі ГУЛАГ. Працював начальником фінансової частини ВязємЛАГу.

Знов заарештований 15 серпня 1937, засуджений 5 січня 1938 до страти.

Література

-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»

Крицький Павло Митрофанович (03.11.1868 — після 1924, полковник Армії УНР)

33

Народився у с. Мала Дівиця Прилуцького повіту Полтавської губернії.

Освіта і служба

Закінчив Прилуцьку гімназію (1888 рік), Московські військово-училищні курси (1893 рік), офіцерську військово-електротехнічну школу (1896 рік), Офіцерську повітроплавну школу (1901 рік). У складі 7-го саперного батальйону брав участь у Китайському поході 1900-1901 рр. У складі 1-го Східно-Сибірського саперного батальйону брав участь у Російсько-Японській війні 1904-1905 рр. З 01.10.1909 року – підполковник. З 20.04.1914 року – командир 4-ї авіаційної роти. З 20.03.1915 року – командир фортечної Новогеоргіївської повітроплавної роти. 07.081915 року у складі залоги Новогеоргіївської фортеці потрапив у німецький полон. Повернувся з полону 12.10.1918 року.

З 20.10.1918 року – помічник командира Херсонсько-миколаївського науково-повітроплавного загону Армії Української Держави. З 12.11.1918 року – начальник відділу повітроплавного управління Головного інженерного управління Військового міністерства Української Держави. З 15.12.1918 року – тимчасово в.о. інспектора повітроплавства УНР. З 15.01.1919 року – інспектор повітроплавства УНР. 16.11.1919 року, після розформування інспекції, був приділений до закордонного відділу Генерального штабу Дієвої армії УНР. Був інтернований польською владою. З 10.01.1920 року – булавний старшина для доручень при командирі 4-ї стрілецької бригади Армії

34