Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен о п .docx
Скачиваний:
55
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
55.46 Кб
Скачать

1. На виробничому рівні суб’єктом управління охороною праці може бути:

на локальному рівні – сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності – вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб'єктами

2. Управління охороною праці передбачено на таких рівнях:

Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі. Або на загальнодержвавному, регіональному, галузевому, виробничому

3. До сторін соціального діалогу ( на територіальному рівні) належать:

на територіальному рівні – профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;

4. Дійсний стан безпеки праці у виробничих системах визначається:

Дійсний стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою виникнення небезпечних ситуацій, їх повторюваністю і тяжкістю, тривалістю існування, кількістю небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом, а також надійністю захисних засобів.

5. Законодавство з охорони праці складає правову основу для проведення в життя таких заходів:

Законодавство з охорони праці складає правову основу для проведення в життя соціально-економічних, організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці. Нормативно-технічну базу охорони праці складають нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП?) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств. До цієї групи нормативних актів входять правила, ОСТи, норми, положення, статути, інструкції, керівництва, вказівки, рекомендації, вимоги, технічні умови безпеки, переліки та інші, яким надано чинність норм, обов'язкових для виконання.

6. Керівники галузевих підрозділів розглядають стан охорони праці в одному або декількох структурних підрозділах …

РАЗ НА МІСЯЦЬ, заслуховують звіти начальників дільниць, і головнтх спеціалістів про проведену з охорони праці роботу, і вживають оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків і створення на об’єкті безпечних умов праці.

7. Норми з охорони праці умовно можна поділити на:

До першої групи належать технічні норми, що визначають взаємовідносини людини з предметами та знаряддями праці. Вони є найбільш точними і однозначними.

До другої групи належать правові норми, що регламентують діяння та поведінку людини в умовах виробництва і, на відміну від технічних, є більш абстрактними.

8. До санітарно-гігієнічних галузевих чинників, що формують умови праці належать:

Санітарно-гігієнічні показники умов праці характеризують виробниче середовище—рівень освітлення, загазованість, мікрокліматичні параметри, рівень шуму, вібрації та ін.

9. Система управління безпекою праці – це…

Система управління охороною праці (СУОП) — Система управління безпеки праці - це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки у всіх організаціях, установах і навчальних закладах незалежно від форм господарювання.

10. Планування та прогнозування роботи з охорони праці на підприємстві належить до:

До основних функцій управління охороною праці

11. У довгострокових планах передбачається вирішення такого завдання з охорони праці, як:

Довготривале планування дає можливість розробляти і впроваджувати заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці на всіх технологічних ділянках навчальних закладів. Основою для розробки комплексних планів у навчальних закладах має стати аналіз виробничого травматизму, професійної захворюваності, та умов праці. Такий аналіз розробляється на підставі актів про нещасні випадки, лікарняних листів про тимчасову втрату непрацездатності. Важлива паспортизація умов праці, перелік небезпечних та шкідливих виробничих чинників та даних санітарно-технічних паспортів галузевих об'єктів.