- •Морфологія
- •Частини мови. Принципи виділення їх
- •Іменник
- •Іменники - назви істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія роду
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відміни іменників
- •Поділ на групи і відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •Незмінювані іменники
- •Значення і граматичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Значення числівника і його граматичні ознаки
- •Групи числівників за будовою
- •Розряди числівників за значенням
- •Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
- •Особливості відмінювання порядкових числівників
- •Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
- •Значення займенників
- •Групи займенників за значенням
- •Відмінювання займенників
- •1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
- •2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
- •Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Інфінітив дієслова
- •Категорія виду
- •Категорія перехідності/неперехідності
- •Категорія стану
- •Категорія способу
- •Категорія часу
- •Категорія особи
- •Безособові дієслова
- •Безособові форми на -но,-то
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •Розряди прислівників за значенням
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Походження прийменників і їх склад
- •Сполучники
- •Синтаксичні функції сполучників
- •Поділ сполучників за походженням, складом та способом уживання
- •Предмет синтаксису
- •Словосполучення
- •Прості і складні словосполучення
- •Типи словосполучень за спаяністю компонентів
- •Сполуки слів
- •Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
- •Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Речення як основна синтаксична одиниця
- •Типи речень
- •Головні члени речення.Підмет
- •Головні члени речення.Присудок
- •Зв'язок присудка з підметом
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставина
- •Односкладне речення в системі простого речення
- •Типи односкладних речень
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Інфінітивні речення
- •Номінативні (називні) речення
- •Неповні двоскладні й односкладні речення
- •Просте ускладнене речення
- •Речення з однорідними членами
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Звертання як синтаксична категорія
- •Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •Засоби зв'язку частин складного речення
- •Типи складних речень
- •Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення нерозчленованої структури
- •Складнопідрядні речення розчленованої структури
- •Безсполучникові складні речення
- •Типи багатокомпонентних складних речень
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Складне синтаксичне ціле
- •Структурні типи складних синтаксичих цілих
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •Розділові знаки у реченнях з однорідними членами
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені уточнювальні члени речення
- •Розділові знаки у реченнях зі звертаннями
- •Розділові знаки у реченнях зі вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Розділові знаки у реченнях із прямою мовою
Типи словосполучень за спаяністю компонентів
Залежно від ступеня семантичного злиття компонентів словосполучення можуть бути синтаксично вільні й синтаксично нечленовані. Синтаксично вільні словосполучення складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення. У таких словосполученнях можлива заміна одного з компонентів іншим словом: писати акуратно, писати швидко, писати нерозбірливо.
Синтаксично нечленовані словосполучення (цілісні словосполучення) становлять граматичну єдність: складаються зі слів синтаксично несамостійних і виконують роль одного з членів речення: багато дітей, один з учнів.
Вони складаються:
а) з числівника й залежної від нього форми іменника: четверо учнів, тисяча листівок, п ятнадцять років;
б) з неозначено-кількісного числівника або прислівника з кількісним значенням і залежною від них формою іменника: кілька років, багато студентів, чимало цукру;
в) з іменника в називному відмінку, що набуває значення міри з залежним від нього іменником у родовому відмінку: частина кімнат;
г) іменника або займенника в називному відмінку й іменника в орудному відмінку: ми з сином, мати з батьком, сестра з братом;
д) іменника, числівника (або займенника) в називному відмінку та іменника (або займенника) в родовому відмінку з прийменником з: троє з групи, ніхто з вас, хтось із присутніх, будь-хто з них.
До цілісних словоспочучень відносять складені (і складні) присудки17: почати прощатися, хотіти співати, продовжувати працювати, перестав бути байдужим, радий буду зустрітися. Синтаксично вільні й синтаксично нечленовані (цілісні) словосполучення слід відрізняти від сталих словосполучень (фразеологічних): з доброго дива; землі під ногами не чути; викинути з голови.
Сполуки слів
Не є словосполученнями: а) сполучення повнозначних слів зі службовими: поблизу лісу, біля лісу, попід лісом, понад лісом; б) аналітичні (складні) форми слів: буду малювати (форма майбутнього часу), більш уважний, більш приязно (форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників); найбільш досконалий, найбільш докладно (форма найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників); в) сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв'язками: буду вихователем, будеш хоробрим.
Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
Залежно від того, до якої частини мови належить головне слово, словосполучення поділяються на такі типи:
1. Іменникові (субстантивні) - з іменником у ролі головного слова, який сполучається: з) з прикметником (сучасне життя, рухливі ігри, вступна бесіда, погожі дні); б) з іменником у непрямих відмінках без прийменника та з прийменником (перемога народу, мрії про волю); в) з займенником (цей день, твоя увага, наша радість); г) з дієрикметником (пожовкла трава, зів 'ялі квіти, посивіле волосся); ґ) з прислівником (читання вголос, їзда верхи); д) з інфінітивом (уміння говорити, бажання вчитися).
2. Дієслівні (вербальні) словосполучення, в яких головним словом виступає дієслово, що сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках без прийменника та з прийменником (виконати доручення, шанувати бабусю, навчатися мови, вірити людині, писати на папері); б) з інфінітивом (учитися малювати, просити привітати);в) з прислівником (жити чесно, відповідати чітко, читати вголос);г) із займенником без прийменника та з прийменником (поважати ЇЇ, турбуватися про нього).
3. Прикметникові (ад'єктивні) словосполучення - з прикметником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках, з прийменником і без прийменника (потрібний людям, вдячний дітям, рожевий від сонця); б) з прислівником (дуже цікавий, надзвичайно вдалий, напрочуд вродливий); в) із займенником без прийменника та з прийменником (відомий всім, залежний від мене); г) з інфінітивом (здатний працювати, змушений залишити, готовий допомогти).
4. Числівникові (нумеральні) словосполучення - з числівником у ролі головного слова, що найчастіше сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках (двоє курчат, обидві дівчинки, кілька кварталів); б) з числівником (один з п яти).
5. Займенникові (прономінальні) словосполучення - з займенником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником (хтось із малюків, когось із класу); б) з прикметником (щось цікаве, хтось у білому); в) з займенником (щось інше, кожного з нас).
6. Прислівникові (адвербіальні) словосполучення - з прислівником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником (високо в небі, далеко від міста); б) з прислівником (зовсім добре, пізно ввечері, досить повільно).До прислівникових словосполучень належать також і словосполучення з предикативними прислівниками (словами категорії стану) в ролі головного слова (цікаво послухати, мені холодно, темно в лісі).