- •1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
- •2. Групи , приклади груп , найпростіші в-ті груп.Підгрупи, озн, і критерії. Гомоморфізми та ізоморфізми груп
- •3. Циклічні групи.
- •4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •6 Поля комплексних чисел Алгебраїчна форма запису комплексних чисел Тригонометрична форма комплексного числа
- •7 Системи лінійних рівнянь. Рівносильні системи рівнянь і елементарні перетворення. Метод Гаусса
- •8 Матриці і визначники . Матричний спосіб розв.Систем лінійних р-нь та формули Крамера.
- •9 N-вимірні вектори і операції над ними. Арифметичний векторний простір
- •Нехай:— довільна система векторів із простору Fn.
- •Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
- •10 Критерій сумісності системи лінійних рівнянь Необхідні і достатні умови рівності визначника нулю.
- •Система лінійних рівнянь
- •11.N-вимірний векторний простір
- •Розглянемо дві системи векторів:
- •12 Лінійні перетворення. Власні числа і власні вектори матриці
- •1. . 2..
- •13 Питання.. Квадратичні форми
- •13.Квадратичні форми та їх застосування.З-н інерції квадр.Форм.(к.Ф)
- •14 Теорема про ділення з остач. Нсд, нск
- •15.Прості числа
- •16 Канонічний розклад числа у вигляді добутку.
- •17. Озн. І основні вл-ті конгруентності цілих чисел. Повна і зведена система лишків, їх властивості. Теорема Ейлера і Ферма.
- •18.Застосування теорії конгруенцій .
- •19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
- •20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
- •22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
3. Циклічні групи.
Озн. Підгрупа , що складається з усіх степенів ел-таa (усіх кратних числу a, якщо адитивна форма запису) назив. циклічною групою, породженою елементом a.
Пр-ди. М={1,2,3}
a)
Підгрупа -?
Озн. Якщо G-група і ел-т a є G, то порядок підгрупи (a) наз. порядком ел-та a.
Озн. Група G наз. циклічною, якщо вона збігається з однією із своїх циклічних підгруп. (Пр-д: (Z; +; ‘)-циклічна при (1))
Т-ма1. Для кожної цикліч. групи G справдж. одне з 2-х: або G-нескінченна. або існують такі числа, що (m<>0)
Озн. Якщо ,наз. правим суміжним класом групи G за підгрупою Н, а саме розбиття наз. правостороннім розкладом групи G за підгр. Н
Пр-д (Z; +; ‘) G=Z H=(4)={…,-8,-4,0,4,8,…}
b=a+h (h=4k) Розгул. мн-ну g+H
0+H=0`: 1+H=1`; 2+H=2`; 3+H=3`; 4+H=H
Z=0`+1`+2`+3`-розклад групи за підгрупою
Озн. Кількість суміжних класів групи G за підгрупою Н познач. (G:Н) і наз. індексом групи G за Н
(G:Н)=s | G |=n, | H |=k≤n
n=k∙s | G |= | H |∙(G:Н) (G:Н)=|G|/ |H|
Ми довели теорему(Лагранжа): В скінченній групі G порядок будь-якої її підгрупи є дільником порядка групи.
Озн. Підгр. Н гр.. G наз. нормальним дільником гр.. G якщ0для довільного ел-та гр..G і h єH.
Пр-ди. Будь-яка підгрупа абелевої групи
Т-ма(Критерій норм. дільника).
Озн. Сукупність усіх суміжних класів гр.. G наз. фактор-множиною
Введемо дві операції.
Т-ма: -група (Фактор-група)
Озн. Ядром гомоморфізму наз. мн-ну усіх прообразів нейтрального елемента
Т-ма: Нехай f гомоморфізм гр. G на гр.. G’ з ядром гомоморфізму Н=Ker f, тоді фактор-група G/Н ізоморфна групі G’
4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
Означення 1. Алгебра K = < K , + , ,· > з двома бінарними операціями –додавання (+) і множення (·) та однією унарною операцією () називається кільцем, якщо її операції задовольняють аксіомам:
1) алгебра < K , + , > – адитивна абелева група ;
2) операція множення асоціативна
3) операція множення дистрибутивна відносно операції додавання,
Означення 2. Якщо операція множення в кільці К – комутативна, тобто
,
то кільце називається комутативним.
Властивості. 1. Так як кільце є адитивна абелева група, то всі властивості цієї групи є властивостями кільця, а саме:
а) в кільці існує i, тільки один, нульовий елемент;
б) в кільці для будь-якого елемента а існує, і тільки один, протилежний йому елемент – а;
в) в кільці сума n елементів кільця не залежить від способу розстановки дужок і від порядку слідування доданків;
г) якщо а+b=а+с, то b=с;
д) рівняння а+ х=b має єдиний розв’язок х=b – а.
2. Із 2) та 3) аксіом кільця випливають такі властивості:
а) (а1+а2+…+аn)b = а1b+а2b+…+аnb;
b(а1+а2+…+аn) = bа1+bа2+…+bаn;
(а1+а2+…+аn)(b1+b2+…+bm) = а1b1+а1b2+…+а1bm+а2b1+…+аnbm .
Означення 3. Алгебра K 1= <| K1|, + , – ,·> називається підкільцем кільця
K = <| K |, + , – ,·>, якщо:
1) |K1||K|;
2) a,b|K1| [a+b|K1|];
3) a,b|K1| [a·b|K1|];
4) a|K1| [–a|K1|].
Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
Розглянемо два кільця: K = < |K| , + , – , · >; K1= < |K1|, , , >.
Означення 1. Гомоморфізмом або гомоморфним відображенням кільця K в кільце K1 називається будь-яке відображення : |K| |K1|, кільця K в кільце K1, яке задовольняє умовам:
a, b|K|[ (a+b)= (а) (b)];
2) a, b|K|[ (a·b)= (а) (b)].
5 Означення і приклади полів. Найпростіші властивості полів
В будь–якому кільці виконується операція віднімання – обернена операції додавання. Про виконання ділення – операції, оберненій множенню, в означенні кільця не говориться нічого. Разом з тим, важливу роль в математиці відіграють комутативні кільця, в яких виконується операція ділення, крім ділення на нуль. Їх називають полями.
Означення 1. Комутативне кільце Р = < |P|, + , – ,·> називається полем, якщо в ньому міститься хоч один елемент, відмінний від нуля, і якщо в ньому виконується операція ділення, крім ділення на нуль,тобто
a 0, b P [рівняння ax=b має єдиний розв’язок в P].
Властивості.
1. Так як поле є комутативне кільце, то всі властивості комутативного кільця є властивостями поля
2. Кожне поле містить одиницю і притому тільки одну
3. Для будь-якого елемента a існує обернений елемент і притому тільки один. Справді, рівняння ax=e має розвязок x= a–1, бо aa–1=a–1a=e. Отже, обернений елемент до a існує. Доведемо єдиність оберненого до а елемента. Нехай крім а–1 існує ще один елемент u, обернений до а, тобто такий, при якому au=ua=e.
Тоді маємо:
u = ue = u(aa–1) = (ua)a–1 = ea–1 = a–1,
що й доводить однозначність оберненого елемента.
Означення 2. Підмножина А поля Р називається підполем поля Р, якщо вона сама є полем відносно тих самих головних операцій + (додавання) і · (множення), заданих у полі Р.
Приклади. 1. Поле Q раціональних чисел буде підполем поля R дійсних чисел.
2. Поле < Q [], + , – , · > буде підполем поля R дійсних чисел.
Означення 3. Полем дійсних чисел називається будь-яке упорядковане поле, в якому кожна обмежена зверху множина його елементів має точну верхню межу.
Позначатимемо поле дійсних чисел символом R. Елементи поля R називаються дійсними числами.
Записане означення подано в стислій формі. Насправді воно складається з аксіом, що визначають поле, аксіом упорядкованості поля й аксіоми точної верхньої межі. У розгорнутому вигляді його формулюють так: полем дійсних чисел називається будь-яка множина R= {a,b,c,…}, що містить принаймі два різних елементи, в якій означено дві бінарні операції – додавання і множення, й введено відношення a < b (“a менше b”), причому виконуються такі аксіоми:
Аксіоми поля
1.(комутативність додавання).
2.(асоціативність додавання).
3.(здійсненність операції віднімання).
4.(комутативність множення).
5.(асоціативність множення).
6.(дистрибутивність множення відносно додавання).
7.,(здійсненність операції ділення, крім ділення на нуль).
Аксіоми упорядкованості поля
8.справедливе одне і тільки одне із співвідношень:
a=b, a<b, b<a.
9.(транзитивність відношення).
10.(монотонність додавання).
11.(монотонність множення).
Аксіома точної верхньої межі
Кожна обмежена зверху множина має вточну верхню межу.
Зауважимо, що система аксіом поля дійсних чисел несуперечлива, повна і незалежна.
У полі дійсних чисел мають місце всі властивості будь-якого поля, а також властивості, які випливають із аксіом упорядкованості поля.