2.3.Ціна землі і орендна плата.

Ціна землі тісно пов’язана із земельною рентою, проте ототожнювати ці поняття не можна. При визначенні ціни землі необхідно враховувати альтернативну вартість доходу, який би отримав землевласник за умови, якщо б поклав гроші під певний відсоток на банківський рахунок. Отже, ціна землі – це капіталізована земельна рентна або дисконтована вартість майбутньої земельної ренти. Ціна землі, що продається, визначається за формулою:

Р = ,

деR –величина земельної ренти, що очікується з даної ділянки землі за рік;

r– ставка позичкового відсотка.

Отже, ціна землі є вищою, коли більш продуктивніша земельна ділянка, вищі ціни на сільськогосподарську продукцію і менша ставка позичкового відсотка.

Рента існує не тільки в аграрному секторі, вона виникає і у гірничодобувній промисловості і лісовому господарстві.

В умовах орендних відносин власник землі надає в оренду підприємцю-орендатору землю на певний орендний період. За користування землею орендатор платить земельному власнику орендну плату. Основну частину орендної плати складає величина земельної ренти. Крім цього орендна плата включає ще амортизацію будівель і споруд, що побудовані на цій землі а також відсоток на вкладений каптал власником у земельну ділянку. Будівництво будівель і споруд, затрати капіталу, пов’язані з покращенням родючості ґрунту, а також з розвитком інфраструктури, зумовлюють зростання частки амортизації та відсотка на вкладений капітал в орендній платі. Це відбувається тому, що власник намагається врахувати всі затрати, піднімаючи орендну плату. Орендатори також намагаються окупити свої затрати протягом орендного періоду. Тому власники прагнуть скоротити орендний договір, а орендатори – його подовжити.

У сучасних умовах частка орендованої землі в аграрному секторі економіки у різних країнах суттєво відрізняється. У ряді країн, що розвиваються оренда землі є основною формою землекористування. Так, в Ірані орендують землю 60% усіх селянських сімей, у Панамі – більше 75%. У США майже половина всіх господарств працює на повністю або частково орендованих землях. У країнах ЄС частка орендованої землі у фермерських господарствах коливається від 4,0% в Ірландії до майже 68% у Бельгії. Орендна плата в європейських країнах складає 1-3% від ціни землі¹.

Загальна проблема, з якою зустрілися в 90-х роках ХХ ст. країни Західної Європі і США, це проблема зростання орендної плати і цін на землю. При цьому ця проблема стосувалася і аграрного виробництва, і використання землі в містах.

Висновки

1. Капітал – це економічний ресурс, який створений людиною, виступає у вигляді капітальних благ і використовується для виробництва товарів і послуг.

2. Для фінансування інвестиційних проектів підприємець використовує як власні грошових ресурсів, так і позичковий капітал. Ціною позичкового капіталу виступає позичковий відсоток. Ставка позичкового відсотка для інвестора виступає як альтернативна вартість інвестицій. Інвестиційне рішення фірми визначає реальна ставка відсотка.

3. Дисконтування дає можливість порівняти вартість грошових потоків у різні періоди часу, зокрема майбутніх доходів від капітальних благ та сьогоднішніх витрат на їх придбання.

4.Для з’ясування вигідності та ефективності інвестиційних проектів фірми використовують такі показники: чисту дисконтовану вартість, внутрішню норму дохідності, а також порівнюють граничну ефективність інвестицій і ставку позичкового відсотка. Інвестиційний проект є вигідним і прибутковим, коли чиста дисконтована вартість є величина додатна (ціна попиту капітального товару перевищує ціну пропозиції), гранична ставка внутрішньої норми дохідності вища за ставку позичкового відсотка, граничної норми віддачі (прибутковості) також вища за ставку відсотка.

5. Особливістю землі як економічного ресурсу є її обмеженість, що обумовлює абсолютну нееластичність її пропозиції. Тому вирішальну роль при формуванні ціни землі відіграє ефект зміни попиту на землю.

6. Сукупний попит на землю включає сільськогосподарський і несільськогосподарський попит. Для земель сільськогосподарського призначення головним фактором, що обумовлює попит, є родючість ґрунтів, для земель несільськогосподарського призначення - місцерозташування земельної ділянки.

7. Земельна рента – це дохід власника землі, пропозиція якої є обмежена, тобто це ціна послуг землі. Економісти виділяють два види земельної ренти: абсолютну земельну ренту і диференціальну ренту. Абсолютна земельна рента виникає на всіх ділянках землі, вона обумовлена монополією приватної власності на землю. Диференціальна рента обумовлена монополією на землю як об’єкт господарювання.

8. Між диференціальною рентою І і ІІ є відмінності. По-перше, диференціальна рента І виникає тільки на кращих і середніх за родючістю землях, а диференціальна рента ІІ – на всіх земельних ділянках. По-друге, диференціальна рента І пов’язана з природною родючістю землі і виникає при екстенсивному веденні сільського господарства, а диференціальна рента ІІ виникає тільки при інтенсивному аграрному виробництва. По-третє, диференціальна рента І повністю привласнюється власником землі, а диференціальна рента ІІ є власністю орендатора землі тільки до закінчення

орендного договору, при укладанні нового орендного договору вона стає безпосередньо власністю власника земельної ділянки.

9. Ціна землі – це капіталізована земельна рентна або дисконтована вартість майбутньої земельної ренти.