Розділ IV

Гриби та лишайники

Пам’ятка для вчителя

Доручити двом-трьом учням вирощування мукора й пеніцилу (приблизно за тиждень до уроку).

Для одержання грибниці мукора в глибоку тарілку насипають шар вологого піску, на який кладуть злегка зволожені шматочки чорного або білого хліба. Тарілку накривають скляним ковпаком або банкою, які всередині викладені вологим фільтрувальним папером. Змонтовану вологу камеру поміщають у тепле місце з температурою понад 20 °С.

Пісок і фільтрувальний папір вологої камери необхідно весь час підтримувати у вологому стані.

Методика вирощування сизої цвілі (пеніцилу), що має клітинну будову, майже така сама. Виняток становить такий прийом: на шматочок хліба, що поміщається у вологу камеру, попередньо переносять спори пеніцилу зі старої культури або з якого-небудь цвілого продукту (плоди цитрусових, джем, варення та ін.).

Урок 50

Загальна характеристика царства Гриби Мета уроку: розширення в учнів поняття про різноманіт-

тя рослинного світу, що поряд із зеленими й безхлорофільними рослинами включає гетеротрофні рослини, представлені не тільки бактеріями, але й великою групою грибів.

Базові поняття і терміни уроку: гриби,грибниця,гіфи,клітини,ядра,мікологія,

мукор, пеніцил.

Концепція уроку

Ознайомити учнів з іще одним царством живих організмів, порівняти їх з іншими царствами живої природи.

Основний зміст уроку

Гриби посідають особливе місце серед рослин. Це не тільки найбільша група серед нижчих рослин, що об’єднує понад 70 тис. видів, але й своєрідний тип безхлорофільних організмів.

Часто не тільки школярі, але й дорослі люди розуміють під грибами лише їхні плодові тіла, не підозрюючи, що тіло гриба приховано в ґрунті або іншому субстраті. Зазвичай до грибів діти відносять лише відомі їм їстівні й деякі отруйні шапкові гриби. Однак гриби досить різноманітні. Їхня будова й біологія цікаві в пізнавальному відношенні. Значення грибів у природі й народному господарстві винятково велике.

Без знання грибів та їх особливостей не може бути сформоване правильне поняття про основні групи рослин.

В учнів, які вивчають гриби, що існують у різних умовах, розвивається поняття про сапрофітний і паразитний способи живлення рослин, формується уявлення про явище симбіозу (на прикладі мікоризи), з яким вони зустрічаються вперше.

Разом з тим учні переконуються у величезному значенні грибів, з’ясовують можливості вирощування деяких з них у теплицях.

Навчальний матеріал теми дає можливість для знайомства учнів з мікологією — наукою, що вивчає природу грибів. Слід звернути увагу на цілющі властивості пеніциліуму, а також одержання вітчизняного пеніциліну.

Урок 51

Особливості будови, процеси життєдіяльності й розмаїтість грибів

Лабораторна робота № 16. Будова шапкових грибів

Цілі уроку: датизагальнухарактеристикугрибів;розповісти про основні систематичні групи грибів; познайомити учнів з особливостями будови нижчих і вищих грибів.

Базові поняття і терміни уроку: царствоГриби,справжнігриби,хітин,глікоген,

мікологія, нижчі й вищі гриби.

Концепція уроку

Типовими для цієї групи рослин є шапкові гриби. Це найвища в еволюційному відношенні форма грибів з характерними ознаками типу, що має велике пізнавальне і практичне значення. До того ж шапкові гриби

значною мірою поширені в природі, і учні мають про них правильне уявлення. З них і слід починати вивчення грибів.

Під час вивчення цієї теми слід звернути увагу на запобігання і виправлення деяких помилок і неточностей, яких припускаються учні: 1) помилковість уявлень про міцелій шапкових грибів і ототожнення грибниці з корінням; 2) ототожнення спорангіїв мукора з плодовими тілами; 3) ототожнення спор грибів з насінням.

Основний зміст уроку

Шапкові гриби

Завдання вивчення шапкових грибів полягає не лише у з’ясуванні специфіки анатомо-морфологічної будови й біологічних особливостей грибів як безхлорофільних рослин, але й у встановленні їх розмаїтості. Водночас учні повинні переконатися в тому, що грибам, незважаючи на гетеротрофний характер живлення, властиві основні ознаки рослин.

Спочатку доцільно виявити коло уявлень учнів про шапкові гриби, їх середовище існування (ліс та ін.) і необхідні для них фактори зовнішнього середовища (не згнилі органічні речовини, вологість ґрунту й повітря, достатня кількість тепла, затінене світло).

Вивчення слід почати з якого-небудь конкретного представника, наприклад з рижика, що характеризується низкою типових ознак пластинчастого гриба.

Розпочинаючи вивчення рижика (або іншого пластинчастого гриба), не слід відразу ж указувати на помилковість дитячих уявлень про гриби та звертатися до таблиці, на якій зображено грибницю. У такому випадку остання, асоціюючись у свідомості учнів з корінням, буде ототожнюватися з ним. Краще, коли учні, керовані вчителем, самостійно виявлять міцелій, з’ясують його будову і значення в житті гриба як рослинного організму.

Одержавши законсервовані в насиченому розчині солі або в спирті плодові тіла рижика, учні за завданнями виконують таку роботу: а) розчленовують плодове тіло на пеньок і шапку; б) виділяють у пеньку нитки й розглядають їх з допомогою луп; в) знаходять на нижньому боці шапки радіально розташовані пластинки, досліджують їх на мікроскопічних зрізах, виявляють нитки (гіфи) та спори на поверхні пластинок, звертають увагу на клітинну будову ниток.

Крім того, учні розглядають заздалегідь приготовлений препарат з радіально розташованими спорами рижика, що висипалися з плодового тіла й зафіксовані з допомогою клею на папері.

Відзначаючи функціональну неоднорідність частин плодового тіла й однорідність ниток (гіф), з яких складаються частини гриба, школярі під керівництвом учителя доходять висновку, що плодове тіло — лише

орган, з допомогою якого гриб розмножується. Учитель звертає увагу на те, що в цього органа є тіло — грибниця, розташована в ґрунті, що вона, подібно до пенька плодового тіла, складається зі сплетення ниток, які мають клітинну будову.

Пояснення вчителя підкріплюється демонстрацією таблиці, а ще краще — показом зрізу лісового ґрунту з грибницею. Учні розглядають у підручнику рисунок «Розвиток шапкового гриба».

У процесі бесіди з’ясовуються питання про живлення рижика як безхлорофільної рослини, про конкретні умови його життя, дихання. Його грибниця добре росте лише у верхньому шарі ґрунту і швидко гине, якщо засипати її товстим шаром землі.

З’ясовується питання про розмноження гриба з допомогою спор і відмінність спори від насіння.

Після цього учні знайомляться на роздавальному матеріалі з трубчастимигрибами,особливостямибудовиїхніхшапокітрубок,знаходять спільне з пластинчастими грибами. Школярам варто продемонструвати відповідні кадри про пластинчасті й трубчасті гриби з фільму «Гриби».

Викликають великий інтерес відомості про розростання грибниці шапкових грибів по колу з відмиранням її в центрі.

Учнів вражає величина кіл діаметром у сотні метрів, тим більше що наростає грибниця вкрай повільно (близько 10 см на рік). Знаючи це, можна підрахувати (або запропонувати учням зробити це вдома) вік грибниці певного діаметра. У зв’язку з порушеним питанням розсіюються забобони про «відьомські кільця».

Учитель звертає увагу на зв’язок грибів з кореневою системою дерев і закономірний характер цього зв’язку.

З’ясовується нове для учнів біологічне явище — симбіоз. Звертається увага на роль мікоризи в житті деяких квіткових рослин, особливо в посаджених лісах.

Потім за муляжами, таблицями й рисунками підручника учні знайомляться з іншими їстівними, а також отруйними грибами. Вони довідуються про те, що в плодових тілах їстівних грибів багато білків (до 40 % від сухої маси), а також вуглеводів (до 15 % від сухої маси), що з 1 га лісу можна зібрати до 1 ц грибів. Під час збирання грибів не можна руйнувати грибницю. Плодове тіло гриба слід не висмикувати, а відкручувати, але не зрізати ніжку. На місці зрізу оселяються мікроорганізми, що спричиняють загнивання грибниці.

У результаті вивчення грибів учні доходять таких висновків: «Шапкові гриби — це безхлорофільні живі організми, що складаються з грибниці, на якій утворюються плодові тіла. Гриби мають потребу у волозі, теплі, кисні, мінеральних солях, готових органічних речовинах. Розмножуються шапкові гриби з допомогою спор».