Урок 38

Відділи Хвощеподібні та Плауноподібні

Лабораторна робота № 13. Особливості будови плауна булавовидного і хвоща польового

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесів життєдіяльності плауноподібних і хвощеподібних, їх поширенням, значенням у природі й житті людини.

Обладнання і матеріали: гербарій хвоща і плауна або таблиці, зразок кам’яного вугілля, таблиці й фотоілюстрації.

Базові поняття і терміни уроку: Плауноподібні, придаткові корені, кора, стро-

біл,рівноспоровійрізноспоровіплауноподібні, плаун булавовидний, плаун-баранець, спори, кам’яневугілля,Хвощеподібні,хвощпольовий, хвощ лісовий, вузли, міжвузля, вставний ріст, кореневище, пазуха, лікарські рослини.

Концепція уроку

Плауноподібні та Хвощеподібні становлять великий інтерес у біологічному відношенні. Вивчення будови, особливостей росту, розвитку і розмноження плаунів і хвощів, порівняння їх з мохами, з одного боку, та квітковими рослинами — з іншого, дозволить учням не тільки розширити коло конкретних уявлень про різноманіття рослин, але й виявити ускладнення цих рослин порівняно з мохами й водоростями.

Послідовне вивчення пропонованих відділів рослин сприяє розумінню зв’язків між водоростями, з одного боку, і насінними рослинами — з іншого. Цей навчальний матеріал дуже важливий також у пізнавальному відношенні, оскільки дає можливість зазирнути в сиву давнину органічного світу, ознайомитися з історичним розвитком рослин на Землі. Тема має також практичний аспект, пов’язаний зі з’ясуванням ролі папоротей в утворенні кам’яного вугілля, що має величезне господарське значення.

Будова плаунів, хвощів і папоротей, як і мохів, вивчається в морфологічному плані. Це забезпечує ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу не тільки внаслідок його доступності для дітей, але й можливості застосування прийому порівняння з рослинами інших груп за тими самими ознаками. Розглядаючи вегетативні органи папоротей у функціональному відношенні, слід зазначити, що ці рослини мають спеціальні органи ґрунтового живлення — корені, тоді як мохи поглинають воду не тільки ризоїдами, але й листками. Вивчаються способи не тільки розмноження,

але й утворення в заростках спеціальних органів, у яких виникають сперматозоїди та яйцеклітина. Після запліднення з яйцеклітини розвивається заросток, що перетворюється на дорослу рослину.

Як типовий представник групи вивчається папороть чоловіча, або щитник. Особливості, властиві іншим представникам групи, розглядаються на таких об’єктах, як хвощі та плауни, тобто на спорових рослинах.

Основний зміст уроку

Починаючи вивчення теми, учитель пропонує ознайомитися з наступними за мохами групами рослин — плаунами, хвощами та папоротями, розглянути особливості їх будови й життя, зробити наприкінці певні висновки.

Поставивши перед учнями завдання, учитель знайомить їх з будовою папороті чоловічої (Dryopteris filix-mas), використовуючи гербарій і фотоілюстрації. Можна скористатися кімнатною рослиною — папороттю живородною (Aspidium vivarum), а також таблицями. Звертається увага на розмноження й умови життя папороті. Потім організується самостійна робота учнів з вивчення папороті. Для цього зазвичай використовують живі рослини (загальний екземпляр, виставлений для розгляду всіма учнями) і гербарні екземпляри папороті й зозулиного льону. Учні одержують матеріал і устаткування для самостійної роботи (лупи, мікроскопи, препарувальні голки, предметні та покривні скельця). Робота проводиться відповідно до завдання, план якого має бути заздалегідь написаний на дошці або великому аркуші паперу:

1.Вивчити зовнішню будову папороті, знайти підземні й надземні вегетативні органи, стисло описати їх за схемою: а) коренева система; б) форма і забарвлення кореневища; в) розмір надземного стебла; г) форма, розмір і забарвлення листків.

2.Розглянути бурі горбки на нижньому боці листка і з допомогою лупи й препарувальної голки виявити під покривальцем мішечки зі спорами — спорангії.

3.Порівняти папороть чоловічу із зозулиним льоном, знайти ознаки подібності й відмінностей.

Учні роблять висновки про більшу складність зовнішньої будови по-

рівняно з мохами, відзначають поступовість ускладнення морфологічної будови від нижчих рослин до мохів, а потім до папоротей: у нижчих рослин кореня, стебел, листків і квіток немає; у мохів є стебла і листки, а в папоротей — корінь, стебла й листки; у деяких папоротей, наприклад в орляка, у стеблі є судини.

За аналогією з мохами відзначається спосіб розмноження папоротей спорами, але в папоротей зі спори утворюється не первинна нитка, а заросток, за рахунок якого згодом складним шляхом розвивається доросла

рослина. У цей час доцільно звернутися до схеми розвитку папороті на таблиці й рисунках підручника.

По можливості заросток слід показати не тільки на таблиці, але й у натурі.

Далі на уроці учні знайомляться з особливостями будови хвоща польового і плауна булавоподібного. Після попередніх пояснень учителя, який використовує природні об’єкти й таблиці, учні розглядають весняні й літні пагони хвоща, звертають увагу на загальне й особливе, відмінне в їхній будові, забарвленні, пояснюють способи їх живлення. Так само розглядають і плаун.

Учні порівнюють ці рослини з папороттю, а також з мохами, з одного боку, і квітковими рослинами — з іншого. Користуючись для порівняння складеною таблицею, учні доходять висновку про подібність основних ознак папоротей, хвощів і плаунів, хоча зовні вони не схожі один на одного.

Робиться загальний висновок про ускладнення папоротей, плаунів і хвощів порівняно з мохами.

Домашнє завдання

Прочитати параграф підручника, відповісти на запитання для самоконтролю.

Урок 39

Папоротеподібні. Розмаїтість папоротеподібних

Лабораторна робота № 14. Будова щитника звичайного, або чоловічої папороті

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесів життєдіяльності папоротеподібних; розповісти про їх значення в природі й житті людини.

Обладнання і матеріали: фотоілюстрації або фільм про розмаїтість папоротей, таблиця щитника, щитник, папороть оленячийріг,деревоподібніпапороті,нефролепіс,адіантум,аспленій,водніпапоротісальвінія й марсилія.

Базові поняття і терміни уроку: Папоротеподібні, щитник аптечний, орляк,

сальвініяплаваюча,спорангії,соруси,заросток, кам’яне вугілля.

Концепція уроку

Загальна характеристика, основні місця виростання й перебування. Основні види папоротей, що ростуть в Україні. Головні ознаки й особливості будови й розвитку представників папоротеподібних. Порівняння будови та способу життя папоротей з мохами й водоростями. Значення ознак, що з’явилися, для освоєння повітряного середовища існування. Значення папоротей у природі й житті людини.

Основний зміст уроку

Так само як і мохи, папороті розповсюджені по нашій планеті дуже широко. На сьогодні науці відомо близько 300 родів і понад 10 тисяч видів папоротей.

Папороті поширені в найрізноманітніших екологічних умовах — від пустель,боліт,рисовихполівіозерізсолонуватоюводоюдотропічнихлісів. Саме в тропічних лісах спостерігається найбільша розмаїтість папоротей.

Папороті значною мірою розрізняються за розмірами. Серед них є великі рослини заввишки 25 м і діаметром стовбура до 50 см і малюсінькі рослинки всього в кілька міліметрів.

В Україні переважна частина папоротей зустрічається в лісах або в інших достатньо зволожених місцях.

Із тропічних видів папоротей найцікавішою є папороть «оленячий ріг», що росте на стовбурах дерев у тропічних лісах. Ця дивна папороть формує не тільки великі зелені, схожі за формою на оленячі роги, листки, але й спеціальні коричневі листки із цільними пластинками. Ці листки охоплюють стовбур дерева й утворюють спеціальну ємність — своєрідний глечик, куди потрапляє опале листя дерев та інших рослин і де утворюється поживний перегнійний ґрунт. У такий спосіб ця дивна папороть сама забезпечує себе місцем проживання і поживними речовинами.

За здатність утворювати твердий стовбур, папороті, що зустрічаються в тропічних лісах, називаються деревоподібними. Але не плутайте, це не дерево, а папороть, усі папороті — трав’янисті рослини, тому стовбур папороті зовсім не схожий на стовбур дерева.

Урок 40

Колишній розквіт папоротеподібних Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови

й умовамивиростаннядавніхпапоротей,роллю періоду розквіту папоротей, плаунів і хвощів в історії Землі для сучасної людини; навести механізм утворення кам’яного вугілля.

Базові поняття і терміни уроку: вимерлі рослини, викопні рослини, дерево-

подібні папороті, кам’яновугільний період, кам’яновугільний ліс.

Концепція уроку

Виникнення спорових рослин. Спорові в історії Землі.

Основний зміст уроку

Колишній розквіт папоротеподібних

На початку пояснення навчального матеріалу звертається увага на те, що знання сучасних папоротеподібних дає можливість розкрити деякі загадки природи, зазирнути в сиву давнину Землі, прочитати цікаві сторінки з її життя. Указуючи, що в розпорядженні вчених є надзвичайно багато викопних решток вимерлих рослин у вигляді скам’янілих органів та їхніх відбитків, учитель пропонує учням розглянути натуральні зразки, а також зліпки скам’янілостей з колекційного і роздавального матеріалу. Учні зіставляють відбитки листків і спорангіїв вимерлих рослин із сучасними папоротеподібними й доходять висновку про подібність їх будови за відмінностей у розмірах і формах.

Після цього потрібно переконливо, чітко й цікаво розповісти учням про папоротеподібних кам’яновугільного періоду, звернувши особливу увагу на умови їх життя. Розповідь слід супроводжувати демонстрацією таблиць і книжкових ілюстрацій через епідіаскоп.

Питання про походження кам’яного вугілля, як уже відоме учням, зазвичай висвітлюється в процесі бесіди.

Звертаючись до питання про народногосподарське значення кам’я- ного вугілля, слід зазначити зростання його видобутку у світі й Україні.

У процесі бесіди з’ясовується, що саме одержують із кам’яного вугілля.

Наприкінці вивчення теми демонструється фільм «Папороті, хвощі, плауни», після чого учні під керівництвом учителя доходять таких висновків:

1.Папоротеподібні — це рослини, що мають більш складну будову, ніж мохи.

2.Розмножуються папоротеподібні спорами, які утворюються в папоротей на нижньому боці листків, у хвощів і плаунів — в особливих спороносних колосках. Рослина папороті з великими листками являє собою нестатеве покоління. У хвощів і плаунів до нестатевого покоління належать вегетативні та спороносні пагони.

3.У сиву давнину папоротеподібні посідали панівне положення серед рослин.