116 |
Усі уроки біології. 7 клас |
|
|
4.Поклади кам’яного вугілля, що утворилися з давніх папоротеподібних, мають велике народногосподарське значення.
5.Сучасні папороті та плауни потребують охорони.
Домашнє завдання
Удома учням рекомендується знайти в додатковій літературі й прочитати статті про вимерлі рослини колишніх епох.
Тема 3. Голонасінні
Урок 41
Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні
Цілі уроку: ознайомити учнів із загальними ознаками насіннихрослиннаприкладіголонасінних;ознайомитизособливостямибудовийрозмноження голонасінних, їх поширенням у природі.
Базові поняття і терміни уроку: насінні рослини, насіння, голонасінні, дерево,
стовбур, кора, деревина, камбій, головний корінь, пилкове зерно, гамети, шишка.
Концепція уроку
Голонасінні не численні у флористичному відношенні (у науці відомо близько 800 видів), але в рослинності північних і середніх широт вони представлені досить широко, особливо хвойні. Наприклад, тайга простягається широким поясом через усі континенти Землі й, наприклад у Росії, ліси на 80 % складаються з хвойних дерев. Значна поширеність голонасінних та їх велике природне і народногосподарське значення підвищують в учнів інтерес до теми.
У голонасінних цікаві біологічні особливості й цикл розвитку, знання яких навіть в елементарному ступені дозволяє по-справжньому оцінити місце і значення цієї групи в еволюції рослин.
Під час вивчення хвойних слід підкреслити значення їх охорони. Учні повинні засвоїти, що голонасінні — це дерева і чагарники з добре розвиненими органами, причому у хвойних листки голчасті. Розмножуються голонасінні не спорами, а насінням, як і квіткові рослини, хоча квіток у голонасінних немає.
Питання про розмноження голонасінних розглядається в доступному для дітей обсязі. Відомості про перетворення в процесі еволюції
Розділ ІІІ. Розмаїтість рослин |
117 |
|
|
мегаспорангіїв на насінні зачатки, а мікроспорангіїв — на пилкові мішечки, про архегонії, що утворюються на ендоспермі, у школі не надаються внаслідок їх недоступності для школярів 7 класу.
Під час вивчення розмноження сосни та ялини в школі нерідко припускаються помилок по суті, про які слід попередити вчителів і учнів. У голонасінних є шишки (чоловічі й жіночі), а не квітки.
Велике народногосподарське значення мають сосни та ялини. Відомо, що сьогодні хвойні дають не лише деревину, смолу, дьоготь, каніфоль і скипидар, але й папір, віскозу, спирт, кислоти тощо.
Тему доцільно почати з вивчення типового представника голонасінних — сосни. Голонасінні — складна тема; без докладного вивчення типового представника й наступного огляду деяких інших видів важко сформувати в учнів чітке поняття про групу в цілому.
Порядок вивчення голонасінних у школі може бути таким:
1.Сосна та інші голонасінні.
2.Розмноження голонасінних рослин. Значення голонасінних рослин.
Основний зміст уроку
Сосна та інші голонасінні
Для роботи потрібні гілки сосни та інших голонасінних із хвоєю, гербарні листки, а також законсервований матеріал із чоловічими та жіночими шишками, зрізи деревини, таблиці сосни, препарувальні голки, лупи, мікроскопи.
Вивчення сосни слід почати з виявлення дитячих уявлень про неї. Учні знають, що це високе, гарне, вічнозелене дерево, яке зазвичай росте на пісках і вкрите хвоєю. Потім сосна розглядається на репродукціях у її природних зв’язках із середовищем існування. Для цього можна використати репродукції картин видатного художника І. І. Шишкіна.
У процесі бесіди й роботи з роздавальним матеріалом з’ясовуються особливості морфологічної будови та біології сосни. Вона характеризується як листостеблова деревна рослина: відзначаються її розміри й тривалість життя, наявність вегетативних органів. Корінь сосни залежно від умов видозмінюється: на піщаному ґрунті потужний стрижневий корінь глибоко йде в землю; на болоті головний корінь розвинений слабко, а за рахунок бічних коренів утворюється поверхнева коренева система. Пояснюються причини видозмін кореневої системи (вплив вологи, повітря, тепла).
Сосна — чудовий об’єкт для з’ясування впливу на розвиток органів не тільки вологи, повітря й тепла, але і світла. Для цього порівнюють дерева, що ростуть у бору й на галявині. Слід запропонувати учням пояснити причини відмирання нижніх суків у сосни, яка росте в глибині лісу, і зробити висновок, що сосна — світлолюбна рослина. Звертається
118 |
Усі уроки біології. 7 клас |
|
|
увага на визначення віку молодої сосни за кільцями гілок і старої — за річними кільцями деревини. Водночас з’ясовується господарська цінність високих стовбурів сосен, що ростуть у лісі.
Далі вивчаються особливості розташування і будови листків (хвої) сосни. Відзначається невелика поверхня хвої, восковий наліт, а отже, незначність випаровування води, що має велике значення для сосни в зимовий час.
З метою більш глибокого і послідовного вивчення голонасінних слід зупинитися на деяких особливостях не тільки ялини, але й інших представників цього типу рослин, наприклад модрини й кедрової сосни.
Розмноження голонасінних рослин
Унаслідок складності будови органів розмноження сосни та інших голонасінних, а також відомих труднощів у вивченні дітьми процесу розмноження, учитель, користуючись наочними матеріалами, таблицями та схемою, пояснює будову чоловічих і жіночих шишок сосни. Він звертає увагу на те, що в пильниках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна. Пилкове зерно має дві оболонки та два міхури. Під оболонками розташовуються дві клітини: вегетативна і генеративна.
З’ясовується,щожіночішишки,якіутворюютьсянаверхівкахмолодих пагонів, складаються з лусок, на верхньому боці яких розвивається по два насінні зачатки. Слід зіставити розташування насінних бруньок у голонасінних (відкрите) і покритонасінних рослин.
Необхідно послідовно описати процес запилення й запліднення. Доцільно провести самостійну роботу учнів за такими завданнями:
1.З допомогою лупи й препарувальної голки знайдіть на лусочці верхівкової молодої шишки насінні зачатки. Скільки їх? Замалюйте лусочки з насінними зачатками.
2.Візьміть зрілу шишку сосни й розгляньте її будову. Відокремте одну
лусочку й ознайомтеся з розташуванням і зовнішньою будовою насіння. Із чого утворюється насіння? Чому сосну називають голонасінною рослиною?
Післязакінченнясамостійноїроботидоцільновпроцесібесідипідвести учнів до висновків. Можна рекомендувати такі запитання для бесіди:
Як розмножується сосна?
Чи є в сосни плоди?
Чим сосна відрізняється від квіткової рослини?
Чим насіння відрізняється від спори?
У чому полягають переваги голонасінних над папоротеподібними? Дуже важливо з’ясувати значення голонасінних рослин у природі
й народному господарстві, їх поширення.
З розповіді вчителя учні дізнаються про те, що переважна більшість лісів північної півкулі нашої планети складається з хвойних дерев,
Розділ ІІІ. Розмаїтість рослин |
119 |
|
|
головним чином сосни, ялини, модрини. Для хвойних рослин характерна стійкість до низьких температур.
Вивчення народногосподарського значення голонасінних слід почати з виявлення кола дитячих уявлень. Учитель доповнює розповідь учнів сучасними відомостями, розширюючи кругозір школяра.
Наприкінці уроку підбиваються підсумки та формулюються приблизно такі висновки:
1.Голонасінні рослини мають більш складну будову, ніж папоротеподібні. У них добре розвинені вегетативні органи й шишки.
2.Розмножуються голонасінні насінням, що утворюється з насінних бруньок, розміщених відкрито на видозмінених листках (лусочках).
3.Хвойні рослини мають велике господарське значення.
4.Ліси — багатство нашої планети. Необхідно берегти їх, розумно використовувати й примножувати.
Удома учні за підручником повторюють до наступного уроку матері-
ал про будову квітки та її запліднення.
Урок 42
Розмаїтість і значення голонасінних Мета уроку: ознайомити учнів з розмаїтістю голонасінних,
їх значенням у природі й житті людини. Обладнання і матеріали: гербарій, шишки й живі гілочки представників
хвойних рослин, фотоілюстрації й малюнки хвойних, шишки сосни, ялини та ін.
Базові поняття і терміни уроку: саговник, гінкго, вельвічія, хвойні, ялина, со-
сна, модрина, ялиця, хвоя, верхівковий ріст, бурштин, тайга, бор.
Концепція уроку
Ознайомити учнів з розмаїтістю голонасінних рослин, що ростуть на нашій планеті. Особливу увагу слід приділити ознайомленню з тими видами, які не зустрічаються у вашому регіоні, не схожі на найбільш типових представників (ялина, сосна).
Загальна характеристика, основні місця зростання й місця існування. Основні представники хвойних, що зростають в Україні. Основні ознаки й особливості будови й розвитку представників голонасінних. Порівняння будови та способу життя голонасінних з папоротями, мохами й водоростями. Значення ознак, що з’явилися, для освоєння повітряного середовища існування. Значення голонасінних у природі