Usi-uroki-geographii-7-klas

б) низовини та височини; в) височини та плоскогір’я.

2.До областей кайнозойської складчастості відносять гори: а) Драконові;  б) Атлаські;  в) Капські.

3.Найвища вершина Африки: а) гора Тубкаль; б) вулкан Кенія;

в) вулкан Кіліманджаро.

4.В основі материка залягає: а) молода платформа; б) давня платформа; в) область складчастості.

5.Найбільший розлом на території Африки знаходиться у: а) північній частині; б) південній частині; в) східній частині.

6.Найбільші запаси паливних корисних копалин зосереджені на: а) півночі материка;  б) півдні;  в) заході;  г) сході.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Аукціон»

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Знайти цікаві розповіді про рельєф Африки.

•Скласти кросворд, використовуючи номенклатуру сьогоднішнього уроку.

Додатковий матеріал до уроку

Під час останньої експедиції в Африку в 1888 році Генрі Стенлі розбив табір на південно-західному березі оз. Альберт і спостерігав там видовище. Його погляду з’явилася «дивовижної форми хмара найпрекраснішого сріблястого кольору, що прийняла форму гори значних розмірів». Стенлі чув про Місячні гори, що називалися тут Рувензорі. На місцевому африканському діалекті це слово означає «творець дощу». Дійсно, ці гори простяглися вздовж заїрсько-уґандійського кордону на 120 км, в 48 км від екватора. Дев’ять вершин їх піднімаються вище 4877 м, а найвища — Марґеріта — сягає 5110 м. Утворилися вони близько 2 млн років тому. Досліджені мало, так як 300 днів на рік над ними зависають хмари,

що і роблять гори невидимими. Дощі змивають осадові породи в долини. У таких умовах трави тут ростуть до 2 м заввишки, а до висоти 2 км ростуть пишні ліси, де водяться гірські горили, що майже зникли з нашої Землі. До 3350 м співу птахів вже не чутно, тут майже не має тварин, але хрестовник і лишайники досягають неймовірних розмірів, іноді до 9 м. Птолемей був недалекий від істини, стверджуючи, що Ніл бере свій початок у цих горах. Тала вода з вершин льодовиків Рувензорі живить ріку Семліки — одне з джерел Білого Нілу.

Урок № 19

Тема. Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Африки

Мета: ознайомити учнів з проявом головних кліматотворних чинників і виявити наслідки їхньої дії на прикладі території материка Африка; встановити закономірності змін температури і кількості опадів; формувати в учнів поняття про кліматичні пояси і типи клімату Африки; розвивати допитливість і кмітливість; розширювати кругозір учнів; продовжувати формування навичок логічного мислення, самостійного опанування навчального матеріалу.

Обладнання: кліматична карта Африки, атласи, додаткова література або слайди для мультимедійної дошки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: клімат, кліматотворні чинники, кліматичні пояси, типи клімату, пасати, океанічні течії, показники клімату, сонячна радіація, підстілаюча поверхня, циркуляція атмосфери, самум, циклон і антициклон, океанічні течії, основні і перехідні кліматичні пояси, температура повітря, постійні вітри, опади.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Розминка»

•Область атмосфери з низьким тиском у центрі...

•Рух повітряних мас над поверхнею Землі...

•Випромінювання Сонцем тепла і світла...

•Вертикальний атмосферний вихор, що має форму стовпа...

•Область атмосфери з високим тиском у центрі...

•Типи погоди, що повторюються з року в рік...

•Дуже швидкий, руйнівної сили вітер...

•Межа між різними повітряними масами...

•Горизонтальне переміщення повітря...

•Волога, що випадає з хмар...

•Найбільша частина Світового океану...

•Складові частини атласу (серед них і кліматична)...

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Спробуймо асоціювати слово «Африка» з іншими словами... відразу хочеться сказати — жара і пустеля. Саме тут, в пустелях Африки, зафіксовано найвищу температуру — +57,8 °С. Над морем барханів повітря неначе тремтить, роблячи навколишні пейзажі хиткими та оманливими. Шведський дослідник Ч. Андерсон, що побачив Африку у 1850-х роках, писав: «Важко знайти на світі місце, яке б у більшій мірі відповідало нашим уявленням про пекло. Дух нескінченної самотності, що витав над цією неосяжною пустелею, примусив мене здригнутися. Навіть смерть була б краща за вигнання до цього краю.» (Уривок про пустелю Наміб.) Але мандруючи до центру цього величного материка, зустрічаємо і світ саван, і екваторіальні вологі ліси з багатим і різноманітним складом живих істот. Чому така мінлива природа в Африці? З чим це пов’язано?

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Метод «Мікрофон» (кожен учень дає відповідь або висловлює свою думку швидко, по черзі)

•Що називається кліматом?

•Під дією яких чинників формується клімат?

•На який кліматичний показник впливає сонячна радіація?

•Від чого залежить температура повітря?

•На який показник клімату впливає характер підстилаючої поверхні?

•Які типи повітряних мас сформувалися в Африці? Як вони впливають на клімат?

•Які області постійного тиску знаходяться над материком?

•Як впливають течії на формування клімату?

2.Метод «Мозковий штурм»

•Як змінюються температури взимку і влітку на території Африки (згадайте ГП материка)? Проаналізуйте ізотерми.

•Чи однакова кількість опадів на всій території? Проаналізуйте кліматичну карту.

•В яких кліматичних поясах лежить Африка?

•Описати екваторіальний тип клімату за планом (розташування території, температура січня, липня, амплітуда температур, кількість опадів, переважаючі вітри).

•Який тип клімату переважає в Північній і Південній Африці?

•Які причини утворення пустель на узбережжі материка?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Пізнайко». Робота групами по чотири учні

Завдання. Скласти запитання, що починається зі слова «Чому...» та окремо написати відповідь у вигляді тез. Приклад: «Чому в тропічних широтах випадає найменша кількість опадів?»

Відповідь:

•це широти з постійним високим тиском, де переважає антициклон;

•тут постійно висока температура;

•біля західного узбережжя панують холодні течії».

VI. Підсумок уроку

•Клімат Африки різноманітний, адже материк розташований у межах субтропічного, тропічного, субекваторіального та екваторіального поясів.

•Найбільша площа її лежить у тропічних широтах, де переважає високий тиск та континентальні повітряні маси з високими температурами і малою кількістю опадів цілий рік, що приводить до утворення пустель.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника

•Скласти порівняльну характеристику клімату Сахари та Калахарі.

•Дати усну відповідь на запитання: «Чому на східних схилах Драконових гір випадає велика кількість опадів?».

•Підготувати цікаву інформацію з даної теми.

Додатковий матеріал до уроку

Вітер — великий господар пустелі. Арабське прислів’я говорить: «В Сахарі вітер встає і лягає разом із сонцем». Іноді вітер стихає і наступає затишок. Становиться нестерпно задушливо, неначе із повітря зник весь кисень. Це яскраві ознаки, що наближається страшна пуга пустелі — самум (сухий, гарячий вітер, що супроводжується піщаними

бурями). Спочатку на горизонті з’являється темна хмарка, а потім вона перетворюється на величезну чорну хмару, яка рухається у вигляді стіни, заввишки декілька кілометрів. Захистить від самуму скеля або великі валуни. А ще потрібно закутатись у тканину, особливо прикрити ніс і рот.

Урок № 20

Тема. Води суходолу Африки. Головні річкові системи, озера, підземні води і їх гідрологічні особливості. Значення для природи та населення

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості вод суходолу; систематизувати знання учнів про гідрологічні особливості; продовжити виховання в учнів ощадливого ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Африки, фізична карта світу, атласи, картини природи Африки, слайди для мультимедійної дошки.

Опорні та базові поняття: Ніл — найдовша річка світу; Конґо — друга за повноводністю річка у світі; Танґаньїка — друге за глибиною озеро у світі; артезіанський басейн Сахари — один з найбільших у світі, річка і її частини; озера і їх типи за походженням озерних улоговин.

Географічна номенклатура: річки: Ніл, Конґо, Ніґер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

•Яку частку від загальної кількості води на Землі складає прісна вода?

•Чи вичерпуються запаси прісної води?

•Які води належать до внутрішніх?

•Від яких компонентів природи залежить густота річкової сітки?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Мікрофон»

•З якою метою вивчається тема?

•Чи зможуть учні знання теми використати в подальшому?

•Чому вода — найцінніший мінерал на Землі?

•Яке значення вода має для окремих регіонів Африки?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Річки Африки належать до трьох басейнів: Антлантичного, Індійського океанів та внутрішнього стоку.

Дивовижне відкриття зробили учені в 1958 р. За допомогою радіоізотопів ними була виявлена річка, що протікає під Нілом. Причому її середньорічна витрата води в 6 разів більша, ніж у Нілу, і складає близько 500 км3.

Дві щонайдовші річки у світі — це Ніл, що впадає в Середземне море, і Амазонка в Південній Америці, що впадає в Атлантичний океан. Географи дотепер сперечаються, яка з них довша. Більшість віддає перевагу Нілу, вважаючи його довжину рівною 6670 км, а Амазонки — 6448 км.

Вважається, що найбільше у світі підземне озеро знаходиться на глибині 60 м в Намібії (Африка), в печері Драхенхаухлох. Воно виявлене в 1986 році. Площа його акваторії складає більше 2 га, максимальна глибина — 90 м.

1. Прийом «Творча лабораторія»

Учні, об’єднавшись у групи, визначають за допомогою карт атласу річки Африки, що відносяться до різних басейнів та тип їх живлення.

2. Прийом «Мандрівка»

Учні запрошують клас у мандрівку, розповідаючи цікавий додатковий матеріал про водні об’єкти материка — річки, озера, водоспади.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Лови помилку»

Вчитель показує на карті географічні об’єкти з теми уроку, припускається помилок, які учні повинні знайти та виправити.

VІ. Підсумок уроку

1. Прийом «Естафета»

Учні по черзі показують на карті географічні об’єкти й одним реченням дають їх характеристику.

2. Прийом «Що? Де?»

Називають географічний об’єкт та коротко визначають місце його розташування.

VІІ. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Скласти кросворд з географічних понять, термінів та номенклатури з теми уроку.

•Підготувати додатковий матеріал до наступного уроку.

Додатковий матеріал до уроку

•У світі існує озеро, вода якого яскраво-рожевого кольору. Воно знаходиться недалеко від Дакара — столиці Сенеґалу. Сам факт появи води рожевого кольору науково не пояснений. Одна з існуючих гіпотез говорить про підвищену концентрацію у воді мікроорганізмів, які і забарвлюють воду в такий незвичайний колір. Інше припущення пояснює це великою насиченістю магнієм. Вода рожевого озера містить також багато солі і має гірко-солоний присмак.

•Озера дивують не тільки забарвленням. Не можна не згадати про таку чудасію, як озеро з чорнила. Побачити його, а також випробувати на папері якість його чорнила можна, але для цього треба побувати в Алжирі і розшукати там селище Сиді-бель. Поблизу нього і знаходиться чорнильне озеро. Рецепт природного чорнила простий. В озеро впадають дві річки: вода однієї з них приносить багато розчинених солей заліза, у воді іншої містяться гумінові речовини, що утворюються в ґрунті при розкладанні рослинних залишків. Змішуючись, ці речовини і дають чорнильну рідину.

Урок № 21

Тема. Специфічність ґрунтово-рослинного покриву Африки. Тваринний світ. Природні зони та закономірності їх розміщення

Мета: дати учням знання про ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Африки, показати їх специфічність, поглибити знання про природні зони, закономірності їх розміщення на території Африки, розвивати навички роботи з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань, виховувати в учнів бережливе ставлення до навколишнього природного середовища.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Африки, карта природних зон Африки, географічні атласи, електронний атлас ІПТ, слайди рослинного та тваринного світу материка.

Опорні та базові поняття: гілея, фералітні ґрунти, типи пустель, природна зона, ґрунт, гумус.

Географічна номенклатура: острів Мадаґаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я: Ефіопське, Тібесті; Східно-Африканське плоскогір’я; річки: Ніл, Конґо (Заїр), Ніґер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; напівпустеля Калахарі.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Мікрофон»

•Що таке ґрунт?

•Назвіть найбільш поширені типи ґрунтів.

•Назвіть природні зони світу.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Визначення мети та завдань уроку, основних етапів роботи.

Прийом «Проблемне питання»

•Зв’язок між ґрунтом та рослинністю.

•Зв’язок між кліматом, рослинним та тваринним світом.

•Вплив господарської діяльності людини на ґрунти, рослинний та тваринний світ території.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Ґрунт — природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери під спільною дією води, повітря, живих організмів, енергії Сонця.

Умови утворення ґрунтів Африки. Чітке виділення широтної зональності в Африці, яка повторюється по обидві сторони екватора.

2. Робота учнів з картою природних зон в атласі

•Назвати природні зони материка.

•Знайти відмінність видового складу тварин та рослин по природних зонах.

3. Прийом «Творча лабораторія»

Характеристика природних зон (робота по групах). 1 група — вологі екваторіальні ліси.

2 група — перемінно-вологі ліси.

3 група — савани і рідколісся.

4 група — пустелі і напівпустелі.

5 група — вічнозелені твердолисті ліси та чагарники.

4. Робота з підручником

Виписати в зошит представників тваринного та рослинного світу, поширені ґрунти кожної зони (результати роботи можна подати у вигляді таблиці).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Прес-конференція»

Перевірка роботи в зошиті, визначення того наскільки повно та правильно вона виконана.

2. Прийом «Мікрофон»

•Визначте причини багатства рослинного і тваринного світу вологих екваторіальних і перемінно-вологих лісів.

•Чому савани та рідколісся займають найбільшу за площею територію з-поміж природних зон?

•Назвіть причини утворення червоно-жовтих фералітних ґрунтів.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Власні приклади»

Учні розповідають про тварин та рослини материка (випереджувальне

домашнє завдання).

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Зробити малюнки ґрунтових розрізів, рослин та тварин материка.

•Підготувати матеріал про національні парки материка, стихійні природні явища, екологічні проблеми.

УРОК № 22

Практична робота № 9. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором)

УРОК № 23

Тема. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

Мета: сформувати в учнів систему знань про заповідні території Африки; сформувати уявлення учнів про стихійні природні явища та екологічні проблеми материка; підвести учнів до розуміння чинників екологічних проблем, продовжити формування навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності, роботи з основними та додатковими джерелами географічних знань, виховувати поважне ставлення до природи Землі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: фізична карта Африки; картини рослинного та тваринного світу материка, малюнки африканських краєвидів, підручники, атласи, слайди для мультимедійної дошки.

Опорні та базові поняття: природні комплекси (ПК), зональні, азональні ПК, фауна, савани, пустелі, природоохоронні території, природний ландшафт, антропогенний ландшафт.

Географічна номенклатура: Серенґеті, Нґоронґоро, Ґемсбок, Кафуе.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

Визначення основних етапів роботи на уроці, постановка навчальновиховних завдань та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Аукціон»

Учні один за одним називають географічні об’єкти материка, показують їх на стінній карті та одним реченням характеризують об’єкт (робота виконується в швидкому темпі).

2. Прийом «Бліцопитування»

•Чому на території Африки переважають зональні ПК?

•Чому ярусність екваторіальних лісів має такий чіткий характер?

•Назвіть риси, що характеризують рослинний і тваринний світ ­саван.

•Розкажіть про пристосованість тварин в умовах пустелі.

•Чи може людина змінювати межі природних зон?

•Що таке «антропогенний природний комплекс»?

•Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?