рівень-I

Німецький педагог, автор системи шкільної освіти, яка одержала назву «Вальдорфська школа»: 4. Р. Штайнер.

Німецький філософ і педагог, автор системи шкільної освіти, що надає учневі право і свободу вибирати засоби навчання, право на помилку, на творчий пошук – Р. Штайнер.

Об'єктивний компонент світогляду – Знання.

Один із елементів системи “мета, Засіб, результат” дослідження.

Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який відображає зовнішні зв'язки та відношення предметів і явищ: 1. Емпіричний.

Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який передбачає відображення об'єктів у системі понять і категорій: 3. Теоретичний.

Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який передбачає підтвердження теоретичних знань практикою: 2. Практичний.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає виховання поваги до законів держави: 4. Правове.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає виховання розум них матеріальних і духовних потреб: 4. Моральне.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає підготовку до свідомого вибору професії: 2. Трудове.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає розвиток інтелектуальних умінь учнів: 1. Розумове.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає формування вмінь і навичок діяльності в природі: 7. Екологічне.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає формування основ знань з гігієни, медицини: 4. Фізичне.

Один із напрямків змісту виховання, який передбачає формування по чуття обов'язку і відповідальності: 7. Моральне.

Один із структурних компонентів процесу виховання, який диктує вибір форм організації виховання – Завдання.

Одна із особливостей повноцінних знань, яка передбачає уміння "підводити " конкретні знання під загальні: 5. Узагальненість.

Одна з форм групової виховної роботи, яка є важливим засобом формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки: 2. Година класного керівника.

Одна з форм масової виховної роботи, яка є засобом пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів: 5. Читацька конференція.

Одна з форм масової виховної роботи, яка є засобом роз'яснення учням різних питань внутрішнього і міжнародного політичного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, побуту, явищ природи тощо: 5. Вечір запитань і відповідей.

Одна із особливостей повноцінних знань, що характеризується наявністю певної структури знань, яка відповідна структурі наукової теорії: 6. Системність.

Одна із особливостей повноцінних знань, яка має прояв у швидкості знаходження способів застосування знань в інших умовах: 4. Гнучкість.

Одна із особливостей повноцінних знань, яка передбачає уміння застосовувати знання в стандартних ситуаціях: 3. Оперативність.

Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується вмінням встановлювати зв'язки між їх елементами, визначати шляхи формування знань: 7. Усвідомлення;

Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується кількістю знань про об'єкт, що вивчається: 1. Повнота.

Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується кількістю усвідомлених істотних зв'язків між їх елементами: 2. Глибина.

Одна із течій зарубіжної педагогіки, яка стверджує, що суспільний розвиток відбувається лише під впливом індустріального потенціалу: 2. Технократизм.

Ознаки колективу: 4. Наявність суспільно значущої мети.

Оперативність - це критерій оцінки, що передбачає: 2. Уміння учня використовувати знання в стандартних, однотипних умовах,

Органи самоврядування з'являються на Другій стадії розвитку дитячого колективу.

Організація навчальної роботи вчителя передбачає два етапи: підготовчий і Виконавчий

Організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності – Колектив.

Освіта, зміст якої становлять знання про головні галузі і наукові принципи виробництва – Політехнічна.

Освіта, зміст якої становлять основи наук – Загальна.

Освіта, яка включає знання, практичні уміння і навички, необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності – Професійна.

Освітньо-виховна робота позашкільних закладів для дітей та юнацтва – Позашкільна.

Освітня і виховна робота, яку організовує з учнями в позаурочний час педагогічний колектив школи для задоволення інтересів і запитів учнів – Позакласна.

Основна ідея, яка визначає вимоги до змісту, організації і методів навчального процесу – Принцип.

Основна мета діяльності вчителя передбачає: 3. Керування активною і свідомою діяльністю учнів із засвоєння навчального матеріалу.

Основна умова успішного застосування методу покарання - опора на Громадську думку колективу.

Основна форма знань, що відображає істотні, необхідні ознаки і від ношення предметів та явищ: 5. Поняття.

Основна функція навчальної дискусії: 4. Стимулююча.

Основне джерело естетичного виховання – Природа.

Основний недолік класно-урочної системи навчання: 3. Орієнтація на «середнього» учня, наявність труднощів у здійсненні індивідуальної навчально-виховної роботи.

Основні способи (прийоми) створення проблемних ситуацій: 4. Невідповідність між системою знань, навичок і вмінь учнів і новим фактом, явищем.

Основні типи уроків за дидактичними цілями: 6. Практичного застосування знань і вмінь.

Основоположна ідея, яка визначає вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу: 2. Принцип.

Основоположна ідея, яка визначає вимоги до змісту, організації і методів навчального процесу – Принцип.

Основоположник педагогіки як науки: 5. Я. Коменський.

Особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів в якому використовуються засоби і методи науки, яке завершується формуванням знання про досліджуваний об'єкт – Наукове дослідження.

Особливістю темпераменту Молодших школярів є імпульсивність, недостатній розвиток вольових процесів поряд з довірливістю, безпосередністю у прояві своїх почуттів.

Оцініть навчальні досягнення учня (12- бальна система), якщо він відтворює більшу частину теоретичного матеріалу, знає і розуміє основні положення; за допомогою вчителя аналізує зміст навчального матеріалу, робить висновки, виправляє допущені помилки (“6”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12- бальна система), якщо він володіє матеріалом на початковому рівні і відтворює його значну частину (“4”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні нахили, вміє здобувати знання (“12”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він виявляє початкові творчі здібності, визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює нові факти, явища, ідеї, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив учитель (“10”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він вільно висловлює думки і почуття, самостійно оцінює різні явища і факти, знаходить джерела інформації і використовує здобуті знання відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності; використовує знання та вміння в нестандартних ситуаціях (“11”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він вільно володіє змістом навчального матеріалу, застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, знаходить переконливі аргументи на підтвердження положень теоретичного матеріалу (“9”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він вміє узагальнювати, систематизовувати інформацію під керівництвом учителя; самостійно застосовувати знання на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних, думок під керівництвом педагога (“8”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, відтворює його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти .думку на елементарному рівні (“2”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворювати його значну частину (“5”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, які позначаються окремими словами чи реченнями (“1”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, може частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних правил (“7”).

Оцініть навчальні досягнення учня (12-бальна система), якщо він знає окремі положення, що становлять незначну частину навчального матеріалу (“3”).

Педагогічна вимога повинна:

4. Бути справедливою.

Педагогічно обґрунтована система наукових знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки – Навчальний предмет.

Педагог-новатор, автор ідеї коментованого управління – С. Лисенкові.

Педагог-новатор, який пропонує будувати урок на основі «яскравої конструктивної деталі»: 4. Є. Ільїн.

Періодичний контроль передбачає внутрішньошкільну (директорську) та Інспекторську перевірки.

Питання і завдання, які вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін – Репродуктивні.

Питання і завдання, які передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі засвоєння знань або пошук нових знань Продуктивні.

Під час здійснення аналізу досягнутих результатів вчителю важливо не тільки визначити ступінь знання фактів і визначень, але й встановити рівень їх Усвідомлення а також: уміння застосовувати знання для вирішення практичних завдань.

Під час роботи з програмованими навчальними книгами учні: 3. Отримують підтвердження правильності виконуваних дій.

Підвищення результативності педагогічного процесу за кожну одиницю часу - Інтенсифікація.

Підхід у навчанні, який передбачає реалізацію таких цілей: Навчання кожного учня на рівні його можливостей і здібностей. Адаптацію навчання до особливостей різних груп учнів. Диференційований.

Побудова моделей правильних мислительних процесів для засвоєння учнями знань і розумових дій Алгоритмізація.

Побудова моделей правильних мислительних процесів для засвоєння учнями знань і розумових дій: 3. Алгоритмізація.

Повнота - критерій оцінки, який визначається: 2. Кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт.

Повторне осмислення, неодноразове відтворення вивченого – Закріплення.

Позатекстові компоненти підручника: 3. Апарат орієнтування.

Позитивним у програмованому навчанні є: 3. Логічна послідовність у засвоєнні знань.

Показник ефективності і якості виховного процесу, що характеризує особистість школяра – Вихованість.

Покарання є таких видів: 3. Моральний осуд.

Польський професор К. Сосніцький запропонував теорію: 4. Структуралізму.

Поняття, під яким розуміють внутрішню будову кожного етапу уроку (методи, прийоми, засоби навчання) – Мікроструктура.

Поняття, під яким розуміють послідовність етапів будь-якого типу уроку – Макроструктура.

Поняття, під яким розуміють фактори, що визначають структурні компоненти змісту освіти та їх взаємозв'язки – Детермінанти змісту освіти.

Поняття, що означає ставлення учня до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту – Інтерес.

Поняття, що означає стійкий і суттєвий зв'язок у виховному процесі, реалізація якого дозволяє досягти ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості : 3. Закономірність.

Поняття, що розкриває і конкретизує різні сторони принципу навчання – Правило.

Послідовна, поелементна процедура досягнення навчальної цілі важливий постулат теорії - Програмованого навчання.

Постановка до вихованців педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом характерна для Першої стадії розвитку дитячого колективу.

Практичний метод навчання, який передбачає вивчення в спеціальних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання – Лабораторний.

Практичний метод навчання, який передбачає планомірне, організоване, повторне виконання дій для оволодіння ними або підвищення їх якості метод Вправ.

Представник західної дидактики, який пропагував ідею «суспільства без школи»: 4. У. Іліч,

Представник західної педагогіки, який пропагує ідею духовності у вихованні: 4. Ж. Марітен.

Представник теорії Конвергенції в західній педагогіці: 5. В. Штерн.

Представником теорії персоналізму в західній педагогіці є: 4. Ж. П. Сартрі

При використанні методів формування свідомості, необхідно: 4. Наводити дітям доступні приклади.

При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя здійснюється таким чином: викладає загальні положення, формули, за кони, а потім наводить конкретні приклади, задачі, організовує виконання вправ. Дедуктивний.

При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя здійснюється таким чином: викладає і пояснює факти, наводить конкретні приклади, підводить учнів до узагальнення у вигляді нового поняття, правила, закону? Індуктивний.

При оцінюванні практичної чи лабораторної роботи основним критерієм оцінки успішності має бути: 2. Дієвість знань, умінь і навичок.

При реалізації якого принципу навчання мають місце такі діалектичні суперечності: 1. З одного боку, знання треба «доводити» до наукових понять, з іншого - вони повинні бути доступними. 2. У процесі навчання пропонується «готовий» матеріал, який не є дискусійним, хоча в науці при висвітленні тих чи інших питань існують їх різні трактування. Науковості.

Прийоми створення виховних ситуацій поділяються на дві групи: 2. Гальмівні прийоми.

Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає взаємозв'язок з іншими предметами: 5. Системність.

Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає врахування вікових особливостей учнів: 3. Доступність.

Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає знайомство з новими науковими ідеями: 1. Науковість.

Принцип відбору змісту навчального матеріалу, який передбачає врахування інтересів і потреб учня і використовується педагогами неопрограмістами США: 2. Релевантність.

Принцип навчання, який вимагає запам'ятовувати навчальний матеріал у поєднанні з вивченим раніше: 3. Міцності.

Принцип навчання, який передбачає безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння: 11. Послідовності.

Принцип навчання, який передбачає проектування проміжних і кінцевих результатів навчання: 13. Цілеспрямованості.

Принцип навчання, який передбачає точність, доказовість і повноту знань: 10. Ґрунтовності.

Принцип навчання, який передбачає формування в учнів інтересу до знань: 9. Емоційності.

Принцип навчання, який часто реалізується в різних формах планування: 2. Систематичності.

Принцип управління загальноосвітньою школою, що передбачає створювати в дитячому та педагогічному колективах стосунки на основі взаємоповаги, довіри – Гуманізація.

Принцип управління освітою, що передбачає враховувати положення педагогіки та інших наук про виховання та розвиток людини – Науковість.

Принцип управління освітою, що передбачає досягнути високої ефективності в педагогічній діяльності за умови розумної і доцільної затрати зусиль – Оптимізація.

Принцип управління, що передбачає розвиток колегіальності в роботі, підзвітність керівництва трудовому колективові – Демократизація.

Принцип управління, який передбачає ґрунтовну і коректну перевірку виконання педагогічної роботи, відхиляє упереджені або помилкові судження – Об’єктивність.

Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, що передбачає його розміщення у такий послідовності, в якій він формувався історично – Генетичний.

Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає виклад матеріалу, враховуючи пізнавальні можливості учнів – Психологічний.

Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає його розміщення згідно з сучасною логічною структурою відповідної науки – Логічний.

Принцип формування змісту навчального матеріалу, який передбачає врахування пізнавальних можливостей учнів – Психологічний.

Принцип, суть якого полягає в необхідності залучення різних органів відчуття до процесу сприймання і аналізу навчальної інформації: 6. Наочності.

Принцип, що вимагає діяльного ставлення учня до об'єкта, який вивчається: 7. Активності.

Принцип, що передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання: 4. Свідомості.

Принцип, який передбачає підбір методів і засобів навчання, відповідно до певного рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів: 5. Доступності.

Принцип, який передбачає розкриття причиново-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій: 1. Науковості.

Принципи організації позакласної і позашкільної роботи: 5. Взаємодія різних форм і видів.

Принципи формування змісту навчального матеріалу підручника: 3. Генетичний.

Прискорений, фізичний і психічний розвиток підростаючого покоління – Акселерація.

Про учнів якого шкільного віку говорив В. Сухомлинський, коли писав, - що “їх треба не тільки виховувати, але й значно більшою мірою залучати до процесу самовиховання “? Старшого

Проблемно-комплексна теорія змісту освіти передбачає: 3. Вивчення шкільних предметів комплексно.

Пробна вправа, в якій дія передує поясненню її виконання - Пояснювальна.

Пробна вправа, в якій пояснення і виконання дій збігаються – Коментована.

Пробна вправа, в якій пояснення учня передує виконанню дій - Попереджувальна.

Пробні вправи поділяються на: 3. Пояснювальні.

Продукт пізнання людиною предметів і явищ, діяльності, законів природи і суспільства – Знання.

Просвітитель 14 століття, ініціатор класно-урочної системи: 2. Д. Сіл.

Процес відображення дійсності в мисленні: 4. Пізнання.

Процес діяльності вчителя під час навчання: 3. Викладання

Процес засвоєння знань за допомогою проблемного навчання проходить такі етапи: 2. Аналіз проблемної ситуації.

Процес і результат засвоєння людиною знань, умінь і навичок та пов’язаних з ними практичних, пізнавальних способів діяльності: 3. Освіта.

Процес і результат розвитку особистості під впливом середовища, спадкових даних, виховання - Формування.

Процес і результат розвитку особистості під впливом середовища, спадкових даних і виховання: 3. Формування.

Процес становлення особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих, соціальних і природних факторів – Розвиток.

Психічні стани і процеси, в яких відображені емоційний бік духовного світу людини, її суб'єктивні переживання подій та емоційне ставлення до навколишнього світу – Почуття.

Рівень засвоєння знань, який характеризується відтворенням об'єктивної інформації про предмет пізнання – Репродуктивний.

Рівень засвоєння знань, який передбачає уміння учнів застосовувати їх у подібних чи варіативних умовах – Реконструктивний.

Рівень засвоєння знань, який характеризується умінням учнів застосовувати їх в нестандартних ситуаціях – Творчий.

Розташування розділів і тем навчальної програми за роками навчання: 3. Розподіл.

Рушійні сили розвитку особистості: 4. Спадкові данні і потреби виховання.

Рушійні сили розвитку особистості: 2. Суперечності.

Самостійна навчальна діяльність учня передбачає такі дії: 6. Самоаналіз результатів навчальної діяльності.

Самостійна робота учнів з підручниками розв'язує такі завдання: 3. Формує уміння вчитися.

Семінарське заняття — це: 3. Форма навчальної роботи, яка використовується тільки у старших класах і де основним видом роботи є заслуховування й обговорення доповідей учнів.

Серед запропонованих альтернатив знайдіть правильну відповідь, що відображає сутність принципу єдності виховних впливів. 4. Принцип вимагає організації виховного впливу, виходячи з єдиних вимог та узгоджених дій усіх, хто бере участь у, виховному процесі (школа, сім'я, соціальні інститути).