- •Тема «Закон України «Про підприємства».
- •Поняття підприємства, його види за формою власності.
- •Утворення і майно підприємства, господарська, економічна та соціальна його діяльність
- •3. Ліквідація і реорганізація підприємства.
- •Тема «Закон України «Про підприємництво».
- •1. Організація підприємницької діяльності: суб’єкти, об’єкти, види підприємництва. Права та обов’язки підприємця.
- •Відповідальність підприємця
- •Державна політика підтримки підприємництва
- •Тема «Етика і культура підприємницької діяльності».
- •1. Психологія та етика ділової якості підприємця.
- •2. Культура підприємницької діяльності.
- •Тема «Конкуренція і підприємництво».
- •Сутність конкуренції. Форми та методи конкурентної боротьби.
- •Конкурентоспроможність підприємства.
- •Тема «Ризик і страхування підприємницької діяльності».
- •1. Сутність і основні види ризику.
- •2. Управління економічними ризиками.
- •Тема «Організаційні структури управління».
- •1. Поняття організаційної структури управління, та її види.
- •2. Дільниця і бригада первинні ланки організації виробництва та їх місце в структурі управління підприємством.
- •Тема «Органи управління підприємством і цехом».
- •1. Сучасні структури органів управління підприємством та цехом.
- •Майстер - організатор виробництва, лідер трудового колективу.
- •Тема «Планування та організація особистої праці керівника».
- •1. Основні напрямки наукової організації праці керівника. Основні вимоги до організації основного місця керівника.
- •Раціональні форми і методи матеріального і морального стимулювання управлінської праці.
- •2. Методика роботи зі спеціальною апаратурою. Робота керівника з документацією. Складання індивідуальних планів роботи керівника. Телефон та ділове спілкування.
- •3. Задачі і практика ділових нарад, їх підготовка і проведення.
- •Тема «Інформація в управлінській діяльності та прийняття управлінських рішень».
- •1. Сутність комунікацій і їх роль у системі управління.
- •Комунікаційний процес, його елементи та етапи
- •2. Способи комунікацій. Комунікаційні канали і сфери їх використання.
- •Комунікаційні канали
- •3. Управлінські рішення, та їх типи. Технологія прийняття управлінських рішень.
- •Технологія прийняття управлінського рішення
- •Тема «Маркетингова товарна політика її сутність та значення. Життєвий цикл товару, види товару. Маркетингова цінова політика».
- •1. Маркетингова товарна політика її сутність та значення.
- •Життєвий цикл товару, види товару.
- •Особливості маркетингу на різних етапах життєвого циклу товару.
- •Маркетингова цінова політика
- •Тема «Маркетингова політика розподілу товарів. Канали розподілу їх функції. Оптова і роздрібна торгівля».
- •1. Маркетингова політика розподілу товарів.
- •2. Канали розподілу їх функції. Оптова і роздрібна торгівля.
- •Критерії ефективності каналів розподілу
Утворення і майно підприємства, господарська, економічна та соціальна його діяльність
Формування капіталу підприємства
Підприємницька діяльність передбачає наявність стартового капіталу. Він забезпечує фінансування проектів придбання і використання господарських ресурсів з метою отримання прибутку. Таке нагромадження початкового капіталу має назву статутного фонду.
Статутний фонд - це сукупність вкладів (у вартісному вираженні) засновників у майно створюваного підприємства в розмірах, визначених установчими документами, для забезпечення його діяльності. Статутний фонд одночасно забезпечує фінансово-економічні умови (як стартовий інвестиційний капітал) та регулює відносини власників щодо частки майна, виробленої продукції і прибутку. Внески власників господарського товариства до статутного фонду можуть бути здійснені у таких формах:
- майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);
- цінні папери (акції і облігації);
- права на користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності та іншими майновими правами;
- грошові кошти (у тому числі і ТКВ).
На практиці найбільше проблем виникає у зв'язку із вкладами до статутного фонду у вигляді нематеріальних активів. Вартість залежить від виду нематеріальних активів, які умовно розподіляються на 5 груп:
- об'єкти інтелектуальної власності, до яких відносять право власності на винахід, на корисну модель, на промисловий зразок, на сорт рослин, на фірмове найменування, на програмне забезпечення і науково-технічну інформацію - засвідчені патентами;
- об'єкт права користування природними ресурсами: право користування надрами, земельною ділянкою, користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан і можливості господарського використання природного середовища, право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке може впливати на рівень екологічної безпеки підприємства і регіону;
- право на здійснення будь-якої діяльності, яке засвідчене ліцензією або патентом;
- гудвіл - вартість репутації фірми. Вартість цього нематеріального активу визначається як різниця балансової вартості активів підприємства і його ринкової вартості як цілісного майнового комплексу, яка визначається на підставі управлінських якостей і технологій. До цієї групи відносять і ноу-хау;
- право власності на майно: квартира, телефон, право на місце на товарній або фондовій біржах.
При формуванні статутного фонду розрізняють два поняття - внески і додаткові внески засновників до статутного фонду, які відрізняються за економічно-правовим характером.
Основні відмінності початкових і додаткових внесків у статутний фонд (СФ):
- порядок формування СФ за рахунок внесків учасників є обов'язковим елементом установчих документів (ст. 4.51 Закону України "Про господарські товариства"). Порядок внесення додаткових внесків може і не передбачатися;
- вартість оцінки внеску становить частку засновника у статутному фонді, додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків, не впливають на його розмір;
- рішення про збільшення розміру СФ підлягає реєстрації, при додаткових внесках це не передбачається;
- у випадку банкрутства учасники товариства відповідають за борги у межах своїх часток у статутному фонді. При цьому додаткові внески не беруться до уваги;
- збільшення вкладів і розміру СФ вимагає внесення змін до Статуту товариства і одностайного рішення загальних зборів. При додаткових внесках рішення приймається на зборах простою більшістю голосів;
- внесок, як частина учасника у СФ виконує такі функції:
1. Інвестування діяльності підприємства.
2. Регулювання відносин власності.
3. Управління товариством.
Додаткові внески виконують тільки функції інвестування.
Створення, організація і реєстрація бізнесу
Після визначення джерел фінансування бізнесу і розрахунку початкового капіталу, ризиків, які будуть виникати при господарській діяльності потрібно виконати роботу по оформленню своєї справи.
Основними документами, які підтверджують статус юридичної особи, є статут, засновницький договір, тому що створення підприємства без цих документів неможливе.
При створенні малих підприємств, які мають індивідуальну форму бізнесу потрібен тільки статут підприємства. Для відкритого і розширеного командитного товариства розробляють і затверджують тільки засновницький договір. Для інших видів підприємств необхідні обидва документи.
Статут підприємства
У статуті підприємства наводиться така інформація:
- власник, назва підприємства його адреса;
- предмет і цілі діяльності;
- органи управління і порядок їх формування;
- компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів;
- порядок утворення майна;
- умови реорганізації і ліквідації.
Статут підприємства складається з таких розділів:
- загальні положення, предмет, основні цілі і напрями діяльності;
- про зовнішньоекономічну діяльність;
- про права підприємства і його майно;
- про виробничо-господарську діяльність, управління підприємством і його трудовим колективом;
- про організацію і оплату праці;
- про розподіл прибутків і компенсацію збитків;
- про облік, звітність і контроль;
- про припинення діяльності підприємства.
Статут підприємства затверджується власником майна - засновником підприємства.
Засновницький договір
Засновницький договір складається з таких розділів:
- предмет і мета діяльності;
- юридичний статус підприємства;
- статутний фонд і його частка у загальному обсязі витрат;
- вклади учасників у майновій і грошовій формах в уставному фонді;
- умови і порядок кредитування діяльності;
- обсяги виробництва, у тому числі на експорт;
- порядок нагромадження і розподілу прибутку і податку на прибуток;
- права і обов'язки засновників;
- структура управління;
- система постачання і збуту;
- форми контролю за якістю продукції та діяльністю підприємства;
- комерційні таємниці;
- відповідальність за порушення договору;
- порядок ліквідації підприємства.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у виконкомі міської, районної Ради народних депутатів, у районній Раді за місцем знаходження керівного органу або за місцем проживання підприємця.
Для того, щоб стати суб'єктом підприємницької діяльності із створенням юридичної особи, потрібно підготувати і подати за місцем реєстрації такі документи:
- рішення власника про створення юридичної особи. Якщо власників два або більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів, його підписують голова і секретар зборів;
- вибрати назву і узгодити її у виконкомі;
- розробити статут підприємства. На реєстрацію подають три примірники (два оригінали і 1 копія);
- установча угода. До установчої угоди вносять такі положення: строк діяльності товариства; дочірні підприємства, філії, представництва; участь в управлінні підприємством; участь у розподілі прибутку; вихід із товариства;
- отримання інформації про діяльність товариства;
- обов'язки членів товариства.
Особи, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без отримання статусу юридичної особи, повинні подати такі документи:
- реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податку та інших обов'язкових платежів;
- документ, що засвідчує сплату за державну реєстрацію;
- дві фотокартки.
Реєстрація здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів. В цей термін органи державної адміністрації повинні внести усі дані до Реєстру підприємницької діяльності і видати свідоцтво про державну реєстрацію.
Після реєстрації підприємець повинен стати на облік в управлінні статистики, у яке від надає такі документи: статут (копію); квитанцію про сплату за реєстрацію; копію свідоцтва про державну реєстрацію; заповнює заяву у статуправління.
Після реєстрації підприємець повинен стати на облік у пенсійному фонді. У пенсійний фонд потрібно надати такі документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію; довідку з банку про відкриття рахунку.
Потім підприємець стає на облік у центрі зайнятості. Він заповнює бланк, який йому запропонують, і можуть видати реєстраційну довідку.
Далі підприємець реєструється у податковій інспекції
Далі підприємець може відкрити розрахунковий рахунок у банківській установі і повідомляє особисто податкову інспекцію про відкриття рахунку за 3 робочі дні.
Підприємець реєструється в обласному відділі автодору і отримує дозвіл на виготовлення печатки в районному або міському відділі внутрішніх справ.