Тема : економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності

ПЛАН

1. Економічна система : сутність, структурні елементи

2. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи

3. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи

4. Типи економічних систем та критерії їх класифікацій

Рекомендована література:

1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365

2. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 4 Т. 4.1.

3. Політична економія: Навч. посібник / Т.Г. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. Т. Г. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. Тема 3, стор. 49-69.

1.Економіка є сферою людської життєдіяльності, де реалізуються виробничі відносини з приводу привласнення, виробництва, обміну, розподілу, споживання та регулювання. В такому вигляді її можна розглядати як певну організовану сукупність елементів, тобто систему.

Економічна система– це сукупність всіх видів економічної діяльності людей у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання товарів і послуг, а також у процесі регулювання такої діяльності.

Структура економічної системи передбачає виділення в її структурі таких функціональних елементів, як :

• Виробничої, ринкової, цінової, фінансової, грошової підсистем,

• Підсистеми формування та розподілу доходів,

• Підсистем споживання і регулювання доходів.

Виробнича система– це сукупність певних механізмів, способів, методів трансформації економічних ресурсів в економічні блага. Її основою є процес виробництва. Виробничі системи розвиваються в часі і просторі під впливом різних факторів і змінюються в процесі історичного розвитку. Залежно від розвитку техніки, технології виробничі системи поділяються на3 типи:

1. доіндустріальні – які базуються на ручній праці;

2. індустріальні – які базуються на механізованій праці;

3. постіндустріальні – які базуються на автоматизованій праці.

Цілісність та організованість економічної системи залежить від наявності у неї спільної мети, яка повинна стати внутрішнім імпульсом діяльності переважної більшості населення. Економічна система, передусім суспільний спосіб виробництва, є базисом, над яким формується надбудова – соціальні, політичні, правові, ідеологічні, національні відносини. В діалектичні й єдності та взаємодії базис і надбудова утворюють суспільно – економічну формацію, тобто економічну систему і притаманну їй сукупність інших суспільних відносин. Надбудова визначається базисом, але водночас інколи впливає на нього ( політика визначає економіку).

Економічна система має 3 основні ланки, підсистеми :

1) економічну структуру продуктивних сил суспільства,

2) систему економічних відносин,

3) механізм господарювання – є сукупністю форм організації та управління суспільними діями економічних суб’єктів.

2.Матеріальною основою будь – якої економічної системи є продуктивні сили, тобто засоби виробництва і робоча сила.

Продуктивні сили– це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують перетворення навколишнього середовища, створюють блага для задоволення потреб людини і суспільства.

Центральне місце в економічній системі, як і в структурі продуктивних сил належить людині. Як головна продуктивна сила, уособлення економічних відносин, суб’єкт і об’єкт господарської діяльності , носій і реалізатор економічних потреб і інтересів - вона поєднує і узгоджує функціонування всіх ланок економічної системи. Місце людини в суспільній ієрархії , можливість і форми її самореалізації зумовлюють характер економічної системи.

Сучасні продуктивні сили - це складна система, що містить матеріальні і духовні, об’єктивні і суб’єктивні, суспільні і природні елементи.

Будь – який елемент матеріально – речових продуктивних сил завжди є безпосереднім продовженням природних сил людини, її енергійного потенціалу. Використання енергії води, пари, автоматизованих систем, транспортних засобів слід розглядати як органічне продовження її фізичного уособлення та інтелекту. У цьому розумінні продуктивні сили є не лише результатом втілення минулої праці людини, а й безпосереднім енергетичним потенціалом її праці.

3. Найскладніша підсистема економічної системи – економічні відносини.

Економічні відносиниявляють собою сукупність соціально – економічних та організаційно – виробничих зв’язків між господарюючими суб’єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Вони складаються з :

• виробничих відносин;

• техніко – економічних відносин – відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва. Визначаються рівнем розвитку техніки, вдосконалюються паралельно з нею

• організаційно – економічних відносин – менеджмент, маркетинг тощо.

Виробничі відносини– суспільна форма розвитку продуктивних сил, змістом якої є відносини між людьми у процесі виробництва економічних благ.

Основу виробничих відносин становлять відносини власності на засоби виробництва, що формуються у сфері безпосереднього виробництва. Саме вони створюють суспільно – економічну форму поєднання особистісних і матеріальних факторів виробництва.

4.Економічна система- складне, багато структурне соціально – економічне явище. Особливості організації господарського життя різних суспільств у просторі і часі зумовлюють існування різних типів функціонально – історичних економічних систем.

Організація національної економічної системи залежить від таких ознак: наявність відносин власності, від співвідношення рівнів розвитку між окремими елементами підсистем, від спрямованості економічної системи, спільної мети. Виходячи з цих ознак, виділяють такіфункціональні типи економічних систем:

1- конкурентна ринкова ( чиста класична) економічна система – основним регулятором відносин є ринок, формування економічних пропорцій відбувається під впливом динаміки цін та утворення конкуренції ;

2- монополістична економічна система – один або декілька виробників опановують ринок, диктуючи свої умови іншим суб’єктам;

3- адміністративна економічна система – діяльність господарюючих суб’єктів регулюється централізовано державою;

4- змішана (ринково – державна) економічна система, в тому числі перехідна – є реально існуючою, оскільки кожна національна економіка на сьогодні поєднує у собі ринкові відносини із державним регулюванням; перехідною вважають таку систему, яка перебуває у стадії трансформації з одного якісного стану в інший;

5- традиційна економічна система – характерні для слаборозвинених країн , які засновані на давніх звичаях (Афганістан, Нікарагуа, Іран) .

Ці функціональні моделі різняться за формою власності на ресурси та за способом управління і координації економічної діяльності.

Економічна система розглядається на мікро - і макрорівнях.

Національна мікроекономічна системавизначається як певна сукупність механізмів та інститутів функціонування первинних ланок господарського комплексу: підприємств, фірм, корпорацій тощо. До неї відносять ринок продуктів, ринок ресурсів, ринок грошей і валют. В історичному плані виділяють такітипи мікроекономічних систем, які різняться рівнем розвитку ринку та ринкових структур:

• Доринкові,

• Ринкові,

• Постринкові.

Національна макроекономічна система– це певна сукупність механізмів та інститутів функціонування і розвитку національної економіки в цілому.

Питання для самоконтролю:

*1. Що являє собою система?

*2. Що являє собою економічна система?

**3. Яка ознака економічної системи є визначальною з погляду досягнення головної мети її функціонування?

**4. Взаємодія яких двох сторін суспільного виробництва забезпечує розвиток економічної системи?

*5. Які два види економічної системи можна виділити в межах капіталістичного способу виробництва?

**6. Які зміни в продуктивних силах забезпечили перехід від капіталізму вільної конкуренції до системи регульованого капіталізму?

**7. Чому виробничі відносини стають прямим наслідком суспільного виробництва?

**8. Які елементи в сукупності виробничих відносин можна виділити з огляду на основні фази суспільного виробництва?

процес реалізації технологічно-економічних та організаційно-економічних відносин?

Питання для самостійного опрацювання:

1. Економічні системи суспільства.

2. Становлення сучасної цивілізації і економічної єдності світу.