- •Тема : економічна теорія як фундаментальна суспільна наука
- •Рекомендована література:
- •Рекомендована література:
- •Тема: виробничий потенціал і межа виробничих можливостей
- •Рекомендована література:
- •Проблеми економічного вибору
- •Тема : економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні. Економічні інтереси
- •Рекомендована література:
- •2. Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати.
- •Ієрархія потреб за а. Маслоу
- •Тема : корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •Рекомендована література:
- •Тема : економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •Рекомендована література:
- •Тема : відносини власності в економічному житті суспільства
- •Рекомендована література:
- •Тема: форми організації суспільного (товарного) виробництва
- •Рекомендована література:
- •Мають такі особливості:
- •Тема : товар і його властивості
- •Рекомендована література:
- •Тема : гроші. Закони грошового обігу
- •Рекомендована література:
- •Тема : інфляція
- •Рекомендована література:
- •Тема : ринок: сутність, функції та умови формування
- •Рекомендована література:
- •Тема: структура ринку
- •Рекомендована література:
- •Тема : попит та пропозиція
- •Рекомендована література:
- •Тема: класифікація ринку План
- •Рекомендована література:
- •Ринки класифікують за видами:
- •Тема: інфраструктура ринку
- •Рекомендована література:
- •Тема: конкуренція – рушійна сила ринкової економіки
- •Рекомендована література:
- •Тема: монополія в ринковій економіці
- •Рекомендована література:
- •Тема : домогосподарство і його місце в економічній системі суспільства
- •Рекомендована література:
- •Тема: характерна сутність та функції підприємництва
- •Рекомендована література:
- •Тема: підприємство в ринковій економіці
- •Рекомендована література:
- •Тема: кругообіг та обіг капіталу
- •Рекомендована література:
- •Тема: витрати виробництва і дохід
- •Рекомендована література:
- •Тема: ціна та ціноутворення
- •Рекомендована література:
- •Тема: капітал і наймана праця
- •Рекомендована література:
- •2. Заробітна плата - це ціна, що виплачується найманим працівникам за використання їхньої праці.
- •Тема: ринок праці
- •Рекомендована література:
- •Тема: підприємництво в аграрній сфері
- •Рекомендована література:
- •4. Ціна землі
- •Тема: роль держави в ринковій економіці
- •Рекомендована література:
- •Тема: суспільний продукт та його форми
- •Рекомендована література:
- •Тема: суспільне відтворення
- •Рекомендована література:
- •Тема: розподіл національного доходу. Споживання і нагромадження
- •Рекомендована література:
- •Тема: економічне зростання та його чинники
- •Рекомендована література:
- •Тема: економічна рівновага і циклічність
- •Рекомендована література:
- •Тема: повна та неповна зайнятість
- •Рекомендована література:
- •Тема: державне регулювання
- •Рекомендована література:
- •Тема: фінанси у суспільному відтворенні
- •Тема: кредит у суспільному відтворенні
- •Рекомендована література:
- •Тема: податки та податкова політика держави
- •Рекомендована література:
- •Податкова система в Україні
- •Тема: капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •Рекомендована література:
- •Ознаки капіталізму вільної конкуренції
- •Зарплата
- •Тема: світове господарство та його еволюція
- •Рекомендована література:
- •Тема: форми міжнародних економічних відносин
- •Рекомендована література:
- •Тема: вивіз капіталу
- •Рекомендована література:
- •Тема: світова торгівля
- •Рекомендована література:
- •Тема: міжнародні валютні відносини
- •Рекомендована література:
- •Тема: міжнародна валютна система та етапи її розвитку
- •Рекомендована література:
- •Тема : інтеграція україни у світогосподарські зв’язки
- •Рекомендована література:
- •Тема: економічні аспекти глобальних проблем
- •Рекомендована література:
- •Передмова
- •Джерела літератури
Тема : корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
ПЛАН
Корисність продукту та її види.
Гранична корисність та її сутність. Законом спадної граничної корисності
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
1. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 3 Т. 3.2.
2. Політична економія. Навч. Посіб. / За редак..Г.І.Башнянін, Є.С.Шевчук. – Львів: «Новий світ - 2000», Т. 3 стор. 81 – 83.
1. Загальна властивість усіх матеріальних благ і послуг полягає в тому, що вони так чи інакше стосуються людського добробуту. Добробут народу — це рівень забезпеченості населення різноманітними матеріальними і нематеріальними благами.
Досліджуючи корисність, важливо звернути увагу на два моменти, які мають у політичній економії фундаментальне значення: корисність речі взагалі (вода, молоко, костюм, інформація тощо) і корисність додаткової речі (послуги) даного виду.
Розглянемо спочатку явище корисності блага. Його корисність чи некорисність для людини залежить від здатності задовольняти її певну потребу. Отже, корисність — це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.
Потреби людини є індивідуальними і суб’єктивними. Те, що може бути корисним одній особі, може не бути корисним іншій. Так, устриці (рід двостулкових молюсків) мають велику цінність для французів і нульову для українців.
Корисність багатьох речей перебуває у прямій залежності від їх природних властивостей. Так, хліб, м’ясо, овочі, інші харчові продукти є корисними, тому що мають у собі білки, жири, вуглеводи і вітаміни, необхідні для людського організму. Речі, без яких життя людини неможливе, є об’єктивно корисними. Це вода, більшість продуктів харчування, взуття, одяг, житло тощо.
Корисність – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товару чи послуги.
Корисність – те задоволення, яке отримує Людина від споживання товарів та користування послугами. (хліб для їжі, тепла постіль для сну, книга для читання).
Походження цього терміну бере початок з ХVІІІ століття, в роботах ексцентричного англійського філософа та соціолога Джеремі Бентама (1748-1832). Корисність являється ціллю споживання. Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.
З іншого боку, корисність речі є фактором суб’єктивного характеру. Саме це пояснює, чому в загальному плані потреби людини безмежні, а в конкретній ситуації і в конкретному продукті вони можуть бути повністю задоволені.
2. Тепер розглянемо проблему корисності додаткової одиниці даного блага. В економічній теорії корисність благ виражають в умовних одиницях корисності, при цьому вважається, що кожне благо можна поділити на окремі порції. Дійсно, більшість наших потреб може задовольнятися частинами. Коли людина голодна, то не вибирає одне з двох: або наїстися, або ж залишатися голодним — ні, людина може лише послабити голод, прийнявши певну кількість їжі.
Розглядаючи проблему корисності додаткової одиниці блага, варто звернути увагу на таке відоме явище, характерне для людської натури: одне й те саме відчуття, повторюючись безперервно, з певного моменту починає доставляти нам все менше і менше задоволення і нарешті це задоволення перетворюється навіть у свою протилежність — у неприємність і огиду.
Конкретні часткові потреби, на які можна розкласти наші відчуття незадоволеності, і послідовні часткові задоволення, які можна одержати за допомогою однакової кількості матеріальних благ, мають здебільшого різні і до того ж поступово зменшувані до нуля значення.
Під граничною корисністю розуміють додаткову корисність, або задоволення, одержуване людиною з однієї додаткової одиниці конкретної продукції. У міру того як людина споживає все нові порції одного й того самого продукту, зростає загальна (психологічна) корисність, яку отримує людина. Припустимо, що корисність, яку отримує людина від споживання тієї чи іншої речі, можна вимірювати в абстрактних одиницях корисності (ОК). Для визначення «додаткової корисності», що її додає кожна додаткова порція продукту, використовують термін «гранична корисність». Тоді зі споживанням нових порцій продукту (див. табл. 1) сукупна корисність зростає все меншими темпами у зв’язку з тим, що потреби людини поступово насичуються.
Таблиця 1
Закон спадної граничної корисності
Кількість продукту, що споживається |
Гранична корисність (ОК) |
Сукупна корисність (ОК) |
0 |
0 |
- |
1 |
4 |
4 |
2 |
3 |
7 |
3 |
2 |
9 |
4 |
1 |
10 |
5 |
0 |
10 |
6 |
-1 |
9 |
Гранична корисність – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Хоча загальна корисність зростає в міру споживання, темпи зростання весь час знижуються. Це тому, що гранична корисність продукту під час збільшення його споживання поступово скорочується.
Стовпець 1 табл. 1 показує кількість спожитого продукту, стовпець 2 — динаміку граничної корисності продукту. З неї видно, що граничні корисності зменшуються. Якщо корисність першої одиниці продукту мала 4 ОК, то п’ятої одиниці — 0. А корисність шостої одиниці є негативною (від’ємною), вона дорівнює –1 ОК. Стовпець 3 показує, що сукупна корисність спожитих продуктів забезпечується під час споживання чотирьох одиниць продукту. При споживанні шести одиниць сукупна корисність продукції абсолютно зменшується на 1 ОК.
Згідно із законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається (графік).
Сукупна корисність зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає що гранична корисність – додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару – знижується.
Суть теорії граничної корисності зводиться до того, що товар на ринку купують не тому що в ньому вкладені витрати праці, а тому, що даний товар має корисність для споживача, цінність.
Залежність корисності блага від процесу його споживання обгрунтував німецький економіст Генріх Герман Госсен (1810-1850). З кінця ХІХ століття в економічну науку міцно ввійшли два постулати Г.Госсена, які носять назву перший та другий закон Госсена.
Перший закон Госсена проголошує: в одному безперервному акті споживання корисність наступної одиниці спожитого блага зменшується; при повторному акті споживання корисність кожної одиниці блага зменшується у порівнянні з її корисністю при початковому споживанні. Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, та рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.
Функція корисності може бути представлена як,
U = f (Qx, Qy),
де U- корисність, Qx – кількість товару х, що споживається, за певний період, Qy – кількість товару у, що споживається за певний період.