Тема : економічна теорія як фундаментальна суспільна наука

ПЛАН

1. Предмет економічної теоріїї.

2. Методи економічної теоріїї.

3. Функції економічної теоріїї.

4. Основні етапи історичного розвитку економічної теорії

Рекомендована література:

1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365

2.Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 21-34.

3. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 1 Т. 1.2-1.5

1. Світ, що нас оточує, вивчається багатьма науками. Систему економічних знань, вироблену людством, формують дві відносно самостійні ланки – політична економія і економічна теорія.

В економічній теорії логіка короткого виведення найпоширенішого визначення предмета цієї науки така: щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та інші блага й послуги. Усе необхідне для їх виробництва вони беруть у природі. Щоб пристосувати багатства природи для задоволення своїх потреб, люди повинні працювати. Тому основою життя, розвитку людського суспільства є виробництво – процес дії людини на предмет і сили природи та пристосування їх для задоволення певних потреб.

Матеріальні блага люди виробляють не поодинці, а спільно. Людина живе і працює в суспільстві. Отже, виробництво на певному етапі має колективний, суспільний характер. Тому в процесі праці , або дії людей на предмети і сили природи, вони вступають між собою у певні економічні зв’язки ( відносини), зокрема з приводу кооперації, спеціалізації виробництва тощо. Люди не лише виробляють продукти праці, а й обмінюються і споживають їх. Відносини між людьми у процесі виробництва, обміну , розподілу і споживання матеріальних благ та послуг у політичній економії називають виробничими відносинами. Тому можна зробити найпростіше визначення предмета цієї науки.

Економічна теорія – наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, споживання різноманітних товарів і послуг.

Предмет цієї науки тісно пов'язаний із поняттям «економіка», яка походить від грецького слова «oikonomia» («оікос» - дім, господарство, «номос» - вчення), а тому економічна наука в первісному значенні – це наука про домашнє господарство або про управління ним. Так це вперше визначив давньогрецький філософ Ксенофонт ( 4 ст. до н.є.).Через десятиліття видатний філософ Арістотель поняттям «економіка» позначав організацію господарства в маєтку рабовласника.

Рабовласницькі і феодальні господарства були , як правило, замкнуті, тобто вироблені продукти споживалися всередині господарства. За умов подолання замкнутості феодальних господарств, формування ринку термін «господарство» охоплює економіку всієї країни. У 1615 р. французький учений А. Монкретьєн запроваджує термін «політична економія» (грец. Politicos – державний, суспільний). Це зумовлено зростаючою роллю держави в процесі нагромадження капіталу і розвитку торгівлі. Наприкінці 19 - на початку 20 ст. з’являється новий термін «економікс»,що ототожнюється з економічною теорією, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів.

Основні етапи історичного розвитку економічної теорії

Теоретична школа	Представники	Основні положення
Меркантилізм (від італ. Merkante – торговець), XVI-XVII c.	Ж.Б.Кольбер Т.Ман А.Монкретьєн	Багатство нації-золото, нагромаджене за рахунок зовнішньої торгівлі. Виступали за досягнення активного торговельного балансу через розвиток національного виробництва та вивезення частини товарів за кордон, за посилення ролі держави.
Фізіократи (від грец. Фізіс - природа та кратос - влада) XVIII cт.	Ф.Кєне, А.Тюрбо	Джерело багатства - сільське господарство. Саме у ньому витворюється той додатковий продукт, за рахунок якого і утворюється багатство нації. Висновок - промисловість “безплідна сфера”, так як тільки переробляє продукти хліборобства.
Англійська класична політекономія, XVII- XVIII ст.	У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо	Джерело багатства –праця у сфері матеріального виробництва. Ринок та конкуренція – необхідні складові розвитку виробництва.
Марксистська політекономія, середина XIXст.	К.Маркс, Ф.Енгельс	Маркс вважав джерелом вартості лише працю найманих робітників, ігноруючи при цьому працю підприємців.
Маржиналізм ( від лат. Марго - край, межа), XIX ст.	У.Джевонс, К.Менгер, А.Вальрас, Е.Бем-Баверк	Стверджували, що ринкова економіка здатна досягти рівноваги на основі попиту і пропозиції. Основою маржиналізму є теорія граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби в ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів.
Неокласичне направлення, кінець XIX ст.	А.Маршалл, А.Пігу	Об’єкт дослідження –поведінка “людини економічної”, котра як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму витрати. Прихильники цієї теор. школи вважають граничну корисність, протиставляючи її теорії трудової вартості.
Кейнсіанство, XX ст.	Дж.М.Кейнс	Дж.М.Кейнс вважав, що без активного втручання держави в розвиток соціально-економічних процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізм неспроможний буде існувати, не зможе “уникнути повного руйнування існуючих економічних форм”, збудував тим самим теорію змішаної економіки.
Монетаризм, XXст.	М.Фрідмен	Виступає проти активного й широкомасштабного втручання держави в економіку, проти державних заходів стимулювання попиту, висуваючи при цьому гасло “назад до Сміта”. Позитивна сторона – всебічний аналіз механізму дії грошей на ринок товарів, обґрунтування впливу монетарної політики на розвиток економіки.

Отже, предметом політичної економії є виробничі відносини в взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил.

Об’єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, суспільне виробництво. Політична економія вивчає економічні відносини через призму економічних законів та категорій. Пізнаючи економічні закони дізнаємось, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги, розподіляти і обмінювати їх з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.

2. Термін «метод» походить від грецького слова, що означає: «шлях до чогось». У філософському значенні метод означає засіб пізнання.

Метод економічної теорії – шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення у системі економічних законів та категорій цієї взаємодії.

Методами вивчення політичної економії є:

1) Загальнонаукові:

• Структурно – функціональний, що передбачає розгляд економічного явища як системи з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів(склад продуктивних сил і місце, роль кожного їх елемента);

• Математичні методи - засновані на поєднання якісного і кількісного аналізу (формули, графіки , розробки моделей оптимізації тощо.)

2. Спеціальні:

• Наукова абстракція – уявне виділення найсуттєвіших сторін явища, ігнорування несуттєвих його ознак;

• Метод єдності аналітичних і синтетичних підходів. Аналіз – предмет дослідження розкладається на частини, окремі сторони, які досліджуються. Синтез – це зворотній процес,тобто досліджується економічне явище у взаємозв’язку його складових частин.

• Поєднання історичного та логічного підходів – логіка і послідовність дослідження економічного явища в основних рисах повинна відображати логіку і послідовність історичного розвитку досліджуваного.

• Метод єдності індукції і дедукції в пізнанні. Індукція – це перехід від конкретного до загального. Дедукція – це перехід від загального до конкретного.

• Соціально – економічний експеримент – впровадження практичних рекомендацій в прикладних розробках в реальність (налагодження нових виробничих зв’язків, програмування розвитку окремої галузі тощо.)

3. Перед кожною наукою стоїть завдання розкрити сутність тих явищ і процесів, які вона вивчає. Економічна теорія досліджує дію економічних законів, розробляє рекомендації щодо формування економічної політики, яку повинна проводити держава, маючи за мету підвищення ефективності суспільного виробництва. Роль політичної економії в розвитку суспільства і економіки, а також людського пізнання відображається через її функції:

- пізнавальна – пояснення економічних явищ через виявлення механізму дії економічних законів, допомагає пояснити , описати певні економічні явища;

- теоретична покликана вивчати , досліджувати умови та характер функціонування сукупного виробництва та його вплив на соціальні процеси(проникнення в суть економічних фактів, законів, узагальнення їх, формування теорій, моделей, принципів тощо);

- практична – втілення економічних знань в практику, розробка рекомендацій, концепцій, програм, практичної реалізації суспільством (фірмами) вимог економ. законів;

- ідеологічна (виховна) - формує в людей сучасне економічне мислення, яке дає можливість правильно зрозуміти і пояснити економічні процеси;

- методологічна – політекономія виступає методологією дослідження у спеціальних економічних науках;

- прогностична – на основі аналізу певних фактів можна спрогнозувати економічні наслідки, поведінку економічних суб’єктів.

Питання для самоконтролю:

*1. Хто ввів у науковий обіг поняття "економіка"?

*2. Що спочатку означав термін "економіка"?

**3. Чи можна наукові знання про економіку, які людство нагромадило до XVI ст., вважати економічною наукою?

*4. Хто і в якій праці ввів термін "політична економія"?

*5. Що означав на початку свого виникнення термін "політична економія"?

**6. Чому меркантилізм по праву називають першим науковим ученням про економіку?

*7. Які провідні положення є основою меркантилізму?

**8. Хто з відомих українських учених був прихильником меркантилізму?

*9. Що означає термін "класична політекономія"?

*10. Хто став засновником трудової теорії вартості?

**11. Яку назву має основна наукова праця А.Сміта?

*12. Назвіть найбільш відомих представників фізіократичної школи.

*13. Які особливості характеризують марксистський (пролетарський) напрям у розвитку політекономії?

*14. Назвіть найбільш відомих представників марксистського напряму у розвитку політекономії.

*15. Яку назву має головна наукова праця К.Маркса?

*16. У чому полягали основні ідеї Дж.Кейнса стосовно функціонування усього суспільного виробництва?

*17. Що є об'єктом дослідження політекономії?

*18. Що є предметом політекономії?

*19. Що являє собою економіка і які складові частини вона включає?

*20. Що таке метод?

*21. Перелічіть основні функції політичної економії як науки.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Зародження та розвиток економічної теорії

ТЕМА: ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ОСНОВНІ ЧИННИКИ

ПЛАН

2. Виробництво як основа життєдіяльності людства.

3. Фактори і ресурси виробництва, їх види.

4. Результативність виробництва.